Російсько-українська війна, через яку до Львова евакуйовували велику кількість людей з інших регіонів України, змінила характер. Тепер багато хто із внутрішньо переміщених осіб повернувся до своїх домівок. Водночас останній місяць літа в минулі роки був популярним туристичним сезоном у Львові. Щоби з’ясувати, яка ситуація склалася на ринку оренди нерухомості, редакція Tvoemisto.tv поговорила з експерткою із нерухомості Іриною Яремко та рієлтором агентства «Галицька нерухомість» Романом Юськівим.

Попит на оренду різко знизився, та й пропозицій дешевого житла мало, стверджує експертка з нерухомості Ірина Яремко. 

«Якщо порівняти з лютим – початком повномасштабного вторгнення,то  тепер попит на оренду житла різко впав. Якщо орендарі і є, то вони вже обирають комфортне житло за відповідні гроші. Пропозицій достатньо. Мало пропозиції дешевого житла – п’ять-шість тисяч гривень за місячну оренду. А вже від 6 до 12 тисяч вибір є», – розповідає вона. 

«Як мокре горить», – так характеризує нинішній ринок нерухомості у Львові рієлтор із агентства «Галицька нерухомість» Роман Юськів.

«Так і кажу: як мокре горить. Це найбільше підходить для опису активності теперішнього ринку нерухомості у Львові. Десь трошки щось є, десь хтось щось дивиться. Інколи щось недороге десь хтось і купить. Але в цілому застій. Комерційну оренду зараз «вибив» курс долара, і ніхто не знає, як розвивати бізнес, що робити. Ринок оренди житла сяк-так живий, але вже немає того ажіотажу, що був раніше. Зараз важко здати в оренду об’єкт, який трохи дорожчий за інші», – каже він. 

Читайте також: Люди мають обирати. Юліан Чаплінський про забудову Львова після війни

Нова тенденція, зі слів Ірини Яремко, у тому, що багато орендарів шукають житло на короткий час: 

«Багато таких клієнтів, які просять оренду на короткий термін за три-чотири тисячі. Це означає, що люди планують перебути у Львові якийсь період і повернутися додому. Але знову ж таки тут не збігаються бажання власників квартир і потенційних орендарів. Власник, який має житло і хоче з нього отримувати пасивний дохід, мріє про орендаря на довший термін, тому що «амортизація» квартири при частій зміні пожильців більша. І тому доводиться шукати компроміс».

Ціни на житло вже стабілізувалися. Однокімнатну квартиру зараз можна винайняти за 10 тисяч гривень, запевняє Роман Юськів.

«Є квартири бюджетні, а є квартири в новобудовах бізнес-класу. Якщо брати бюджетну, то однокімнатна тепер коштує в межах восьми тисяч гривень. Двокімнатна – 10-12 тисяч. Це квартири в звичайних радянських будинках, але у більш-менш пристойному стані. Не «совок» ,звичайно, але й без суперремонту. Якщо потрібне щось краще, за однокімнатну квартиру в новобудові треба буде віддати 450-500 доларів. Зазначаю у валюті, бо у новобудовах ціни завжди прив’язані до неї. Двокімнатна квартира обійдеться в 600-700 доларів. Так коштують сучасні помешкання із сучасним ремонтом», – веде далі він.

Ціна квартири залежить від локації, стану і наповненості, стверджує Ірина Яремко.

«Питання вартості квартир є питанням із дуже великим діапазоном. Все залежить від локації, від стану та від наповненості. Називати конкретні цифри важко. В середмісті може бути маленька «кавалєрка» без ремонту і меблів за п’ять тисяч, а може бути й нова квартира із побутовою технікою і не тільки за 500 доларів», – каже експертка. 

Роман Юськів спостеріг цікавий феномен: вартість оренди житла в середмісті «просіла» і подекуди поступається околицям через те, що у Львові немає туристів: 

«Існує загальне припущення про те, що у Львові ціни на оренду житла завжди вищі в центрі. Але тепер це дещо змінилося. Центр розрахований на туриста, туристів немає, а ті, що гуляють містом, це не ті люди, які готові витрачати великі гроші. Піти на каву-морозиво – це одне, а витрачати значні суми – друге. Нині всі намагаються заощадити, тому ціни можуть бути вищі у спальних районах, подалі від середмістя, де є офісні центри і платоспроможні орендарі». 

Читайте також: Чи справді у Львові готові будувати квартири із кімнатами захисту

Коливання курсу долара мало вплинуло на оренду бюджетних квартир у Львові, а щодо елітних, то їх зазвичай винаймали працівники ІТ- сфери, які отримують заробітну плату у валюті, тому для них це не проблема, вважає рієлтор.

«Вартість оренди житла в доларах закріплена радше щодо квартир бізнес-класу, бо там все-таки мають змогу жити працівники ІТ-сфери, доходи  яких прив’язані до валюти. А вартість бюджетного житла прив’язана до гривні. Ніхто нічого не хоче орендувати тепер за валюту, бо якщо зарплата становить 15 тисяч гривень, то ніхто її тобі в долари не перерахує», – пояснює Роман Юськів.

Серед орендарів значна частина внутрішньо переміщених осіб, проте до них ставляться доброзичливіше, аніж у 2014 році, вважає Ірина Яремко. 

«Якщо говорити про тих клієнтів, що звертаються особисто до мене, то кількість ВПО становить приблизно 70% з усіх. 30% – жителі заходу України. Ставлення до перших змінилося на краще. Але особисто у мене не було таких випадків ні у 2014 році, ні тепер, що комусь категорично не хотіли здавати в оренду. Завжди є прикрі випадки, але тут не можна говорити про певну категорію людей», – вважає вона. 

Серед клієнтів Романа Юськіва ситуація подібна: із питанням оренди житла зверталися 50% ВПО і 50% жителів заходу України.

«Я би сказав так: серед тих, що шукають житло, ВПО і жителів заходу України – 50 на 50. Працівники ІТ- сфери нікуди не поділися, вони так само час до часу шукають можливість купити чи орендувати житло. Хтось із них переїхав і повертається, хтось переїжджає із Києва або центру України, їх не дуже коректно називати ВПО. Із Харкова працівники ІТ-сфери приїжджали ще раніше», – каже він.

Передумов для пожвавлення ринку нерухомості рієлтор із агентства «Галицька нерухомість» не бачить і стверджує, що для цього потрібні гроші. А наразі частина клієнтів із комерційного сектору оренди платить 50% від довоєнних сум.

«Для пожвавлення ринку я не бачу передумов. Він оживе тоді, коли будуть гроші. А звідки їм узятися? Хіба що ІТ-компанії і заощадження людей, які закінчуються за місяць-два. Якщо дивитися на комерційний ринок, то аптеки, продуктові магазини ще нормально тримаються, бо платять з оренди. А компанії, які були залучені до продажу будівельних матеріалів, намагаються торгуватися з орендодавцями і платити 50% від довоєнних сум. Багато хто закриває бізнес, дехто намагається відкривати новий, вважаючи, що зараз для цього саме той час, аби підтримати державу», – підсумовує Роман Юськів.

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

 

Роман Тищенко-Ламанський