фото надав володимир яворівський

фото надав володимир яворівський

«Найважче повертатися без результату». Як на Львівщині шукають заблукалих у горах

11010 0
Більшість пошукових-рятувальних робіт на Львівщині закінчуються в перші декілька годин і успішно: люди залишаються живі-здорові, без обморожень. Однак про такі випадки знають мало, більше говорять про трагічні.

Кожного року у Львівській області організовують близько 30 робіт з пошуку заблукалих у горах туристів. Львівські рятувальники долучаються до таких робіт і в сусідніх областях. Наприклад, сьогодні на Закарпатті досі шукають киянина, який з товаришем 14 лютого заблукали біля гори Гимби. Очільник групи львівських рятувальників, які працювали у Закарпатті, рятувальник пошуково-рятувальної частини загону технічної служби ГУ ДСНС у Львівській області, викладач в пункті підготовки гірських рятувальників Володимир Яворівський розповідає Tvoemisto.tv про те, хто найчастіше губиться у горах, як триває день у пошуках та що треба мати з собою, аби здоровим повернутися додому.

У кожного регіону – своя специфіка

Більшість пошукових-рятувальних робіт на Львівщині закінчуються в перші декілька годин і успішно: люди залишаються живі-здорові, без обморожень. Якщо людина може чітко пояснити, де перебувала і де втратила орієнтир, то процес, за словами Володимира Яворівського, триває недовго – уже за кілька годин вона в руках рятувальників, спускається до найближчого населеного пункту. Та про такі випадки мало знають, більше говорять про трагічні.

Звісно, бувають і виняткові ситуації, коли пошуки тривають добу чи більше. Тут багато залежить від регіону, й загалом кожна ситуація має свою специфіку.

Читайте також: Правила поведінки у морозну погоду: як уникнути переохолодження та обмороження

«У нас гірський район є простішим, бо ближче населені пункти та менше місць для фрірайду (катання поза підготовленими трасами), ніж, наприклад, на Закарпатті. Туристи також здебільшого катаються на підготовлених трасах, тому пошукові роботи проходять швидше та з вищою ймовірністю успіху», – каже він.

Якщо говорити про Закарпаття, то Боржавський хребет є небезпечним, там традиційно сходять лавини, під якими вже загинуло багато людей. На Івано-Франківщині – Чорногірський хребет, що віддалений від населених пунктів. На Львівщині все-таки гірськолижні райони більш наближені до населених пунктів, а також є достатньо можливостей підійти до гір. У львівських рятувальників є спеціалізована техніка та спорядження для пересування в горах, які можуть швидко доставити до орієнтовного місця. Далі – рух по снігу за допомогою снігоступів або скітур-лиж, так значно швидше йти на пошуки, не провалюючись у сніг.

Однак бували випадки, як на горі Парашка у 2019 році, коли один хлопець загинув від переохолодження, інший – врятувався, однак отримав обмороження. Основною причиною рятувальники тоді назвали погану підготовку до походу. Хлопці не мали необхідного спорядження та були одягнені в звичайний зимовий одяг.

Хто блукає в горах найчастіше

Найчастіше губляться лижники-фрірайдери, які шукають спуски поза лижними трасами, лижники, які з’їхали з траси через туман, або, власне, випадкові туристи, які не готувалися до походу і думають, що це просто.

«Непідготовлені туристи ходять вдвох або, ще гірше, в одиночні походи, і через це, мабуть, трапляється найбільше трагічних випадків», – каже Володимир Яворівський.

Читайте також: Львівські рятувальники оприлюднили перелік пунктів обігріву в області у мороз

Із групами, зокрема туристичними, які йдуть в зимові походи, не виникає проблем. Вони ретельно готуються, мають з собою запаси їжі, усе спорядження, реєструються в рятувальній службі.

Без чого рятувальник не вийде на пошуки

Із обов’язкового спорядження кожен рятувальник має лавинну трійку: зонд, датчик і лопату – бо завжди є небезпека сходження лавин. Крім того, треба мати снігоступи або скітури (лижі), спеціальний одяг, добрий ліхтарик, аптечку, навігацію, зарядний пристрій (павербанк), запас їжі на два дні, мобільний зв'язок і в окремим випадках – спеціальні рятувальні ноші для транспортування (ак’я).

Без цього рятувальнику не варто виходити на пошукові роботи, інакше він сам може спричинити нову надзвичайну ситуацію, а не допомогти в горах.

Як відбувається пошук

Пошукові роботи вимагають від рятувальників не лише доброї технічної підготовки, а ще й фізичної та психологічної. Іноді доводиться проходити десятки кілометрів через засніжені схили, хуртовини, дощ і туман. Також треба добре орієнтуватися в горах, уміти визначати лавинну небезпеку, вміти користуватися специфічним спорядженням, як-от: скітур-лижі, якими можна пересуватися вгору вверх і не зісковзувати вниз, снігоступами тощо.

«Найважливішими є перші години пошуків, коли є певний слід. І психологічно найважче повертатися, коли немає результату, як під час пошуків на Боржаві, коли рятувальники ходять вже майже два тижні, а ні людини, ні тіла знайти не можуть. Це складно», – каже він.

Львівські рятувальники на чолі з Володимиром Яворівським приєдналися до пошуку киянина на Закарпатті на другий день, 15 лютого, і пробули там чотири дні. Після цього керівництво пошукових робіт вирішило, що пошуки продовжать лише силами закарпатських рятувальників.

Читайте також: Мені було страшно тієї ночі. Волонтер про те, як з колегами врятували загубленого в горах львів'янина

«Там є така славнозвісна чи то вже сумнозвісна гора Гимба. Ці двоє туристів звідти спускались. Одного знайшли наступного ж дня, іншого досі шукають. Знаємо, що вони спустились у сторону села Березники разом і в лісі втратили між собою орієнтир. Один дістався до рятувальників, але на цей час він втратив контакт з товаришем», – розповідає він.

Спільно зі закарпатськими рятувальниками, волонтерами, лісівниками прочісували лісову частину гори біля села Березники, а також виходили на дослідження околиць гори Жид-Магура, де є лавинонебезпечні місця, перевіряли, чи не було свіжих лавин, чи не попав киянин саме в лавину.

«На жаль, безуспішно. Ми бачили орієнтовні сліди, але кожного дня випадало фактично 20 см снігу, тому ми їх втрачали, вони не довели нас до логічного закінчення», – додає рятувальник.

Крім того, на пошуки піднімався гвинтокрил, іноді на схилах працювало 70 людей, що дуже багато як для пошукових операцій. Не на кожні пошуки відправляють підмогу, спочатку намагаються знайти людину своїми силами, але коли бачать, що ресурси виснажуються, то залучають колег з інших областей.

«Хлопці зі Закарпаття продовжують там працювати другий тиждень, щоправда, меншими силами, без залучення інших регіонів. Вони обійшли все, що тільки можна, вивчають дуже деталізовано», – говорить Володимир Яворівський.

Скільки можуть тривати пошуки заблукалих

Офіційно, за документами, пошуки можуть тривати до семи днів, але їх можна продовжити за окремим наказом керівництва ДСНС, також їх можуть припинити швидше через лавинонебезпечні ситуації, коли рятувальників не можна відправляти в певну частину гори.

Так, Володимир Яворівський пригадує, як десять років тому на Закарпатті під час пошукових робіт загинув рятувальник. Тоді на Боржаві загубилися двоє сноубордистів, а рятувальників, які вийшли за ними, накрила лавина. Троє змогли вибратися, а четвертого не вдалося відкопати.

«Я брав участь уже в пошуку тіла рятувальника. Це дуже трагічна історія для всієї рятувальної української служби», – додає він.

Він також пояснює, що, за світовою статистикою, протягом перших 6-10 хвилин виживає 9 з 10 людей, які потрапили під лавину. Після 10 хвилин шанси різко падають, хоча є окремі випадки, коли люди виживали й після декількох днів перебування під лавиною.

«Зрозуміло, що рятувальники будуть максимально швидко добиратися, але за 10 хвилин зробити це не зможуть. Саме у такому випадку треба мати групове спорядження. Лавинні датчики передбачають два режими – режим пошуку і передачі сигналу. Коли йдете групою і хтось потрапляє під лавину, інші товариші можуть знайти вас за лавинним датчиком», – говорить він.

Окрім цього, під час пошуків одну групу рятувальнків змінює інша, подекуди залучають волонтерів, лісівників, бо не може одна й та сама група шукати 9-10 днів. В окремих випадках, коли є загроза життю рятувальників, пошуки вночі призупиняють.

«У перші три доби залучають значно більше ресурсів, людей, техніки, тому що після цього вже нижча ймовірність того, що людина залишилась жива. Проте пошуків ніхто не припиняє. Є випадки, як-от два роки тому, коли на тому ж місці, де зараз, людина після 5 днів залишилась жива, ночувала в хатині лісівника. У будь-якому разі, навіть коли здається, що нема шансів, пошуки треба продовжувати», – зазначає рятувальник.

На досвіді Володимира Яворівського, який працює в ДСНС вже 16 років, і був залучений до пошуків у різних областях України, довших рятувальних робіт, аніж зараз тривають на Закарпатті, ще не було. Трагічні траплялися, але вони завершувалися швидше.

Що потрібно знати і мати туристові, аби вберегтися від нещасних випадків

Бажане спорядження рятувальника мало чим відрізняється від того, що повинен мати турист. Важливо і те, що ті, хто дбають про свою безпеку, ідуть в похід на день чи кілька, попередньо реєструються в рятувальній службі, що є безкоштовним. Також вони консультуються з фахівцями, залишають свої контакти і записують номери чергових.

«Із ними проблем не виникає, їх легко знайти, бо відомі маршрути, і ми тримаємо зв’язок. Складніше з випадковими туристами, які не готуються, і самовільно, без попередньої реєстрації, не дослухаючись до порад, виходять в гори. Трагічні випадки через це траплялись і на Львівщині», – зазначає він.

Звичайно, туристам не треба мати з собою ноші для транспортування. Але людині, яка йде, особливо в лавинонебезпечні райони, лавинна трійка потрібна. Слід розуміти, що доведеться пересуватися часто глибоким снігом і тому варто мати або лижі, або снігоступи, а ще – спеціальний одяг (також змінний, бо він може намокнути, що спричинить переохолодження).

«Потрібен у поході ліхтарик, аптечка, сірники чи запальничка, навігація. Якщо йдете на один день, то треба мати запас їжі на три. Зараз із сучасними технологіями і вибором у супермаркетах можна купити спресовану і заготовлену їжу. Не всюди буде мобільний зв'язок, іноді треба буде походити, щоби його знайти, тому стане в нагоді павербанк», – додає він.

Усе це добре мати з собою, але також, – зазначає рятувальник, – потрібно вміти цим користуватися.

«Те, що ви будете мати лавинне спорядження, може вам не допомогти, якщо ви не проходили лавинних курсів, занять і просто не вмієте цим правильно скористатися», – каже він.

Кілька порад про те, як діяти, якщо все-таки заблукали

Якщо турист зареєструвався в рятувальній службі, то це спростить і пришвидшить роботу фахівців, коли б хтось заблукав. Водночас ви отримаєте всі необхідні контакти тих, хто чергує в місцевості, куди прямуєте. Саме до них слід дзвонити, якщо загубились. Черговий, який добре знає територію, і рятувальники цього підрозділу будуть за вами виходити.

«Тут важливо теж не розділитися, якщо є група. Переважно трагічні випадки трапляються, якщо люди розділяються і не можуть знайти сліди один одного через хуртовини», – зазначає він.

Завжди, за словами рятувальника, варто спуститися нижче від хребта, коли дує вітер, щоб не замерзнути. Якщо бачите, що є зв'язок і якісний орієнтир – можете дзвонити рятувальникам і слухати їхні поради. Буває, що рятувальники близько і треба трішки зачекати  та зустріти їх біля явної ознаки, таблички, потім спокійно піти з ними далі.

Коли ж зв’язку немає, треба пам’ятати «золоте» правило: усі потічки з гір ведуть до річок або населених пунктів. Тобто, якщо ви будете йти вздовж потічка, то зійдете завжди до населеного пункту. Єдине – треба дуже обережно обирати шлях, бо часто буває складно пересуватися і є небезпека намочити ноги.

«Але ваш орієнтир – це потічки, вони завжди виведуть до населених пунктів. У нас в Карпатах не такий регіон, що треба йти три дні вздовж потічка, а упродовж доби ви вийдете до людей», – говорить він.

Стосовно ночівлі, додає Володимир Яворівський, якщо не маєте вогню чи не зробили спеціальної хижини, то є ризик замерзнути. Снігові хатини можуть врятувати, але за наявності вмінь, як їх збудувати. Туристам без навичок не варто так робити, бо можна лише нашкодити собі, тому краще пересуватися, розпалювати вогонь, адже рятувальникам теж легше знайти туристів, коли йде дим.

«І бережіть ноги та тримайте одяг сухим. А також не втрачайте надії. Дехто каже, що ніхто нікого шукати не буде. Насправді, ні, пошуки продовжуватимуть до самого кінця», – каже рятувальник.

Ольга Коваль

Фото надав Володимир Яворівський

Повна або часткова републікація тексту без згоди редакції заборонена та вважатиметься порушенням авторських прав.

Вибір Твого міста

+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!