«Коли я принесла до садочка список продуктів, які не варто давати моєму синові, одна з виховательок сказала “добре”, а інша відповіла: “В мене двадцять п’ять дітей – я що, за кожним можу встежити?”. Я запитала, скільки з цих дітей алергіки. Виявилося, що двоє», – розповідає львів’янка Марта (ім’я змінено на прохання героїні). Вона переживає за безпеку свого сина-алергіка, який ходить до одного з львівських дитячих садків.

«Якщо я кажу, що для моєї дитини вершкове масло – дуже небезпечний продукт, то в садочку мені відповідають: мовляв, дітям дають хліб, уже намащений маслом. Чи можна давати хліб без масла? “Ну, ви розумієте, раз можуть дати, раз можуть не дати”», – нарікає жінка.  На думку Марти, вихователям і медсестрам просто байдуже.

Із нею не погоджується спеціаліст із питань дошкільної освіти профільного управління Львівської міської ради Наталія Клочко. За її словами, співробітники дитсадків діють за вимогами Міністерства освіти і науки та Міністерства охорони здоров’я, що ґрунтуються на загальних принципах раціонального харчування й ураховують особливості здоров’я дітей. Дієтичне ж харчування, каже пані Клочко, дитині повинен призначити лікар, а забезпечувати – санаторії та дошкільні заклади санаторного типу.

Отже, якщо дитина потребує особливої дієти, вона повинна вчитись у спеціальному дитсадку, де за нею наглядатиме лікар, коригуючи раціон відповідно до стану її здоров’я… Питання лише в тому, чи вистачить таких закладів на кожну десяту дитину в місті.

«Нещодавно до мене звернулись батьки, щоб створити бодай один дошкільний заклад, у якому функціонуватиме хоч одна група з дітьми, які потребують індивідуального харчування, – розповідає Наталія Клочко. – Та на якій підставі її будуть створювати? Для однієї дитини ми цього зробити не можемо, повинно бути бодай кільканадцять заяв від батьків. Індивідуальне харчування дітей у комунальних дитсадках не передбачене: там є двотижневе меню, затверджене керівником і погоджене з санепідемстанцією».

У Міністерстві освіти і науки відповідальність за норми харчування дітей у дитячих садочках повністю покладають на Міністерство охорони здоров’я, хоч і затверджені вони спільним наказом двох міністерств від 17 квітня 2006 року. На запит «Твого міста» в МОН відповіли, що готувати окремі страви для дітей-алергіків у садочках, де є кількасот дітей, неможливо.

Не бачить у цьому особливої потреби заступник головного лікаря з охорони материнства й дитинства комунальної міської поліклініки №4 Галина Бєлова. За її словами, дітей із такими важкими патологіями, як лактозна чи глютенова недостатність, – коли організм не перетравлює зернові чи молочні продукти, – батьки зазвичай залишають удома. Діти з важкими формами алергії, підтвердженими спеціалістом-алергологом, отримують скерування до дитсадка з обмеженнями щодо певних продуктів.

«Ми можемо видати дитині довідку про те, що в дитсадку вона потребує особливого харчування, – каже Галина Бєлова. – Але батьки зазвичай самі не відправляють туди своїх дітей, бо знають: якщо в садочку щось не доглянуть, то лікування обійдеться дорожче, ніж якби дитина залишалася вдома». Що ж до дітей із легкою формою алергії, то вони, за словами пані Бєлової, особливого меню не потребують – їм достатньо не їсти тих продуктів, від яких їм стає погано.

Проте є й винятки, які засвідчують: дещо залежить від батьків, готових проявляти ініціативу. У дитячому садочку №44 на Сихові діє батьківська рада з нагляду за харчуванням. Батьки можуть долучитись до формування меню, перевіряти якість харчів, скуштувати страви, які пізніше подаються їхнім дітям – для цього в їдальні є контрольні порції.

«У нас є спеціальні зошити, де батьки можуть написати свої відгуки, зокрема й про харчування дітей. Батьки кажуть, що задоволені, часто навіть просять рецепти певних страв, оскільки дітям подобається те, чим їх годують у садочку», – розповідає завідувач садочка Світлана Дрібушко. За її словами, крім супів, каш, котлет на парі та інших традиційних для дитсадків блюд, тут подають дітям особливі страви – наприклад, ковбаски по-львівськи, а в салати з моркви і буряка додають ще й яблука.

Дітей у садку не змушують їсти того, що їм не смакує. «Щотижня робиться моніторинг того, що діти їли, а чого не їли – і якщо багато дітей відмовились від певної страви, значить, ми її замінимо», – говорить завідувач. Проте й тут забезпечити окреме меню дітям із важкими формами алергії не можуть – лише виключити з їхнього раціону небезпечні для них продукти. Адже в тому, скільки й чого можна дати дитині, освітяни обмежені вимогами міністерства.

У 2016 році вартість харчування дитини в дошкільному навчальному закладі Львова – від 21 до 33 гривень на день. 60% цієї суми сплачують батьки, решту компенсує місцевий бюджет. 

фото: socpartnerstvo.org, www.telegraf.in.uа, vch-uman.in.uа

Підготувала Олена Семенюк