«Підготовку до зими почали ще влітку. Під час війни ніхто не може стовідсотково гарантувати тепло в наших оселях, крім нас самих. Тому, щоб зігрітися, коли стане холодно, купили «буржуйку», дрова і генератори», – розповів Тvoemisto.tv голова одного з ОСББ Львова.

Цьогорічна зима і, відповідно, опалювальний сезон обіцяють бути найскладнішими за всю новітню історію України. На тлі війни та можливих ракетних ударів з боку росії по електричних чи газорозподільних станціях температура в оселях може сягати 16 градусів або взагалі якийсь час опалення не буде, як і електроенергії. Тож надіятися на обігрівачі, що працюють від розеток, не варто. Тvoemisto.tv дізналося, як підготувалися до зими в умовах війни львівські об’єднання співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ) та чим запаслися перед початком сильних холодів.

Колишньому гуртожитку від фабрики «Маяк», що у Львові на вул. Тичини, 15, понад 40 років. Зараз його будівля дуже змінилася: на вигляд – це сучасна багатоповерхівка з ремонтом у під’їздах, підвалі, а також облагородженою територією.

Як розповів голова ОСББ «Тичини-15» Тарас Колодій, покращувати стан будівлі почали п’ять з половиною років тому – з моменту створення об’єднання багатоквартирних будинків, а готуватися до зимового періоду – влітку.

«Майже шість років тому наш будинок був у плачевному стані – понад 25 років не працював ліфт, були розбиті вікна, двері забиті фанерою, труби, дашки над входами до під’їздів і дах протікали, сходи зруйновані, освітлення відсутнє, прибудинкова територія занедбана. Але, об’єднавшись і доклавши зусиль, із року в рік усе це почали міняти, облагороджувати. За 5,5 років будинок змінився на 90% завдяки нам, мешканцям. Коли даси людям зрозуміти, що не варто смітити, а краще навчитися сортувати сміття, що зоною їхньої відповідальності є не лише квартира, а й решта будинку, що ніхто, крім нас, про це не подбає, свідомість мешканців поступово змінюється, вони хочуть того, що й ти, – порядку», – розповідає 29-річний голова правління ОСББ, який в цьому будинку мешкає від народження, завдяки роботі в ОСББ знайшов роботу в компанії «ГрінЕра Україна» і тепер є її комерційним директором.

У будинку на вул. Тичини, 15 – 160 квартир, у яких мешкає понад 500 осіб. Зі слів Тараса Колодія, укриття підготували ще на початку повномасштабної війни, а до зимового періоду – відтоді, як у Львові дали рекомендації, що варто запасатися необхідними речами, бо попереду важка зима.

Мешканці цього будинку одні з перших замовили «буржуйку». З дровами було складніше: довго не могли знайти надійного постачальника.

«Звернулися до одного з лісгоспів. Нам запропонували рубані дрова або колоди довжиною два-три метри. Ми відразу обрали рубані. У день, коли привезли дрова, вийшло майже 30 сусідів, які допомогли покладати їх в укритті», – каже співрозмовник.

Під час повітряних тривог саме в це укриття, яке є цокольним підвальним приміщенням, спускається досить багато людей, приходять і з сусідніх будинків. Інколи кількість сягає 400 осіб. По периметру стоять лавки, за потреби доставляють крісла. До речі, укриття на вул. Тичини, 15 облаштували за рекомендаціями ДСНС, відтак його включили до карти укриттів. У ньому є кілька входів та виходів, санвузли, рукомийник, аптечки, питна вода. Також придбали пісок, ломи, вогнегасники, є план евакуації.

Готуючись до зими, можливого знеструмлення або відсутності теплопостачання, окрім «буржуйки» та дров, в укриття купили чотири світильники на акумуляторах, здатних світити сім-вісім годин поспіль, газовий пальник, на якому можна закип’ятити воду на чай, підігріти їжу, а також кілька пачок сухого спирту в таблетках, свічки. Питну воду і продукти довготривалого зберігання кожен мешканець приносив сам. Усе це тримають в окремому технічному приміщенні.

За твердженням Тараса Колодія, мешканці, які спускаються в укриття, дуже відповідально, з розумінням підійшли до роботи. Спільно вирішили, що і за скільки купуватимуть. Гроші на облаштування й підготовку укриття до зимового періоду взяли з резервного фонду ОСББ.

Наприклад, «буржуйку» замовили на заводі в Дніпрі, заплатили за неї сім тисяч гривень. Піч сертифікована, зі спеціальними додатковими батареями-ребрами, які довше тримають тепло і здатні обігріти приміщення площею 70 метрів квадратних. А ще вона придатна для приготування їжі, бо має варильну поверхню. Що стосується дров, то закупили вісім кубів вартістю 16 тисяч гривень.

«Усі вимоги до техніки безпеки в нас дотримані – підвал просторий, підлога бетонна, стеля висока, вентиляційні труби виведені. Хто знає, як воно буде, може, й не доведеться палити дровами в «буржуйці». Думаю, було б добре використати їх для святкування нашої перемоги – приготування шашлику», – жартує співрозмовник.

Як каже голова ОСББ, тепер із залученням мешканців тут розглядають можливість придбання генератора, аби можна було за потреби ввімкнути  електрочайник, зарядити гаджети, і закінчують ремонт. 

Будинок на вул. Повітряна, 92 також заселений 40 років тому. Проте підвал у ньому абсолютно непристосований для перебування великої кількості людей, а тим паче для розміщення «буржуйки», яку рекомендують встановлювати львівські посадовці.

«Усі рекомендації, які видали у Львові та про які говорять чи не всі у місті, в нас виконані ще зо три роки тому, хоча є й такі, які неможливо виконати. Наприклад, у підвалі все розчистили, непотріб винесли, двері та вікна утеплили, але зробити укриття, купити дрова і поставити «буржуйку» ми не можемо, бо немає відповідного приміщення. У нас це звичайний підвал у багатоповерхівці. Стіни висотою три метри відсутні, є лише коридорчик і комірки, де мешканці складають свої речі. Тож особливо готуватися до зимового періоду не можемо», – пояснює голова правління ОСББ «Повітряна дев’яносто два» Іван Савицький, який керує об’єднанням з 2016 року.

З його слів, із мешканцями дев’ятиповерхівки на 108 квартир на загальних зборах ОСББ, які провели у вересні, обговорили наявний стан справ і неможливість ні заготовити, ні поскладати дрова на весь опалювальний сезон.

«Я сказав людям відверто, що в разі найгіршого варіанта, тобто відсутності газу, електроенергії, а отже, й тепла, ті, що матимуть змогу, можуть відселитися, для прикладу, поїхати в село. А з тими, що не зможуть, вирішуватимемо проблеми на місці: будемо палити старі двері, які є в комірчинах, і так грітися. Міська та районна адміністрації дають рекомендації, як би то все мало виглядати, але втілити у життя це все складно. Тим більше, що ДСНС забороняє відкритий вогонь у підвальних приміщеннях. У мене запитання: а чиновники у міській раді пробували в таких підвалах, як наш, ставити «буржуйки»?» – веде далі співрозмовник.

Також Іван Савицький каже, що за попередніми підрахунками, аби підготувати все необхідне для зимового періоду, як-от дрова, «буржуйку», палатку, польову кухню, запаси їжі, води, медикаменти, потрібно близько 180 тисяч. А таких коштів у ОСББ немає.

«Влада інформує, просить, але зробити це ні матеріально, ні фізично неможливо», – наголошує він.

Підготувалися до зими, важкого опалювального сезону мешканці новобудов у ЖК «Ренуар», що на вул. Княгині Ольги, 122а, а також шести будинків ЖК «Америка» на вул. Володимира Великого, 10б, 10в та вул. Янева, 19, 21, 23 та 25. У першому житловому комплексі майже 500 квартир, у другому близько 600. Усі на індивідуальному опаленні.

Як розповів голова всіх цих ОСББ Олег Вощинкін, про те, що можуть бути проблеми з опаленням, світлом та газом, попереджали ще влітку. Відтоді й почали готуватися.

«Міська влада закликала ставити «буржуйки», але через те, що в нас є утеплювач із пінопласту, пічку та дрова придбали лише для одного ОСББ. Це знадобиться для приготування їжі. Для обігріву решти будинків використовуватимемо електричну енергію від генераторів. У своїх паркінгах та підвальних приміщеннях вже облаштували невеликі кімнати, які можна буде обігрівати калориферами, електричними батареями, пристроями УФО, а також зарядити гаджети. З шести ОСББ три генератори вже мають, четвертий ось-ось має приїхати, п’ятий зараз замовляємо», – розповідає Олег Вощинкін, додаючи, що перші генератори закупили ще влітку за 16-17 тисяч гривень. Тепер ціна на них зросла приблизно до 22 тисяч, що більше – їх годі знайти.

Крім того, каже він, заготували невелику партію дров, газові пальники, зробили запаси води та їжі. Самі мешканці подбали про потужні павербанки, мініелектростанції на сонячних панелях, які заряджаються від генераторів.

Скільки витратили на облаштування укриття та підготовку до зими, голова ОСББ сказати не може, бо все залежить від будинку та платоспроможності його мешканців. Одним це обійшлося в 25 тисяч гривень, другим – від 30 до 40 тисяч. Кошти брали переважно з фонду розвитку.

Як підготувати будинки до зими. Поради від Львівської міськради

Місто закликає мешканців, зокрема ОСББ та управляючі компанії, ретельніше готуватися до зими з огляду на те, що Україна перебує в стані війни, тож «сценарії» проходження опалювального сезону можуть бути різні. Зокрема, зі слів заступниці міського голови з питань житлово-комунального господарства Ірини Маруняк, якщо якісно готуватися – поставити «буржуйки», запастися дровами, утеплити в помешканнях вікна, двері, а також підготувати під’їзди до опалювального сезону, закупити необхідні речі для себе, тоді легше буде пережити непросту зиму.

«Дрова в місті закупили, запаси палива також є. Але кожен голова ОСББ, управляючої компанії, керівник будинку чи будинки на самоуправлінні самі повинні закупити «буржуйки» і встановити їх у підвалах. Це зараз питання номер один для того, аби, коли виникне потреба, мати можливість зігрітися», – каже вона.

У програмі Tvoemisto.tv «Тема тижня» Ірина Маруняк зазначила, що у Львові на час опалювального сезону підготували три сценарії. Перший – коли у місті буде газ та електроенергія. Станом на сьогодні ТЕЦ, мережі та будинки Львова готові до подачі тепла. Другий – коли не буде електроенергії. Тоді необхідно, щоби були пункти обігріву. І вони також обладнані. Крім того, у місті є 14 шкіл з пічним опаленням. Є адмінбудівлі з котельнями, які можна за два дні переобладнати з опалення газом на опалення дровами. Також є спортивні зали в школах, які можна буде використовувати як пункти обігріву. Є й «буржуйки» – металеві печі, які сьогодні виготовляють наші комунальні підприємства. За відсутності газу чи електроенергії їх можна буде поставити в укриттях. І третій варіант – коли не буде газу, але буде електроенергія. Необхідно в будинках перевірити стан електромереж. Бо коли не буде газу, люди почнуть користуватися електроприладами, і на електромережі буде велике навантаження. Щитові також мають бути в доброму стані, особливо автомати, які можуть вимикати електроенергію у будинку при небезпечному перевантаженні мережі. 

Якщо ж не буде ні газу, ні електроенергії, а треба буде якось обігрівати житло, місто пропонує ОСББ і компаніям-управителям купити по дві-три «буржуйки» на будинок і за правилами ДСНС поставити їх в укритті. Але це вже у крайньому разі.

Ставити «буржуйку» в квартирі заборонено! Навіть в укритті треба знайти для неї безпечне місце, зазвичай біля вікна, щоб можна було вивести трубу, через яку виходитимуть продукти згоряння. Варто знайти таке місце, де ця піч не перешкоджатиме евакуації людей у випадку потреби. Ба більше, в приміщенні має бути вогнегасник і детектор чадного газу, який моніторитиме якість і склад повітря, подаватиме звуковий сигнал через появу в ньому чадного газу.

Зі слів Ірини Маруняк, є різні бачення того, чи потрібна «буржуйка», чи треба її встановлювати:

«Звісно, що треба, тому що зараз, коли ми готуємося до зими, ще відносно спокійно, і ми можемо цю «буржуйку» встановити правильно, зокрема обкласти цеглою. Тоді вона віддаватиме тепло в укриття, і люди зможуть зігрітися, а також приготувати їжу. Але якщо мешканці цього не зроблять до початку зими і якщо, не дай Боже, почнуться обстріли – буде проблема. Так, будуть пункти обігріву, але в будинку мешканці не матимуть невеликого місця, де можна зігрітися», – пояснює вона.

Поставити металеві печі в підвалах/укриттях мали балансоутримувачі будинків – управляючі компанії, ОСББ, ЖБК та інші – до 1 жовтня. Ось що потрібно, зокрема, зробити:

• облаштувати місця для обігріву в підвальних приміщеннях, цокольних поверхах, об’єктах укриття відповідно до вимог ДСНС та забезпечити наявність печей на альтернативному виді палива;
• створити запас такого палива, необхідний для проходження всього осінньо-зимового сезону;
• розмістити план евакуації з приміщень укриттів відповідно до вимог ДСНС на кожному поверсі, дошці оголошень та при вході в укриття;
• виконати роботи з ущільнення віконних та дверних отворів у місцях загального користування в житлових будинках.

 

Ольга Шведа

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Цей матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.