Про підготовку Львова до опалювального сезону, те, для чого нам стільки «буржуйок», як за різних сценаріїв розвитку подій грітися містянам, хто відповідає за електромережі будинків та їх ремонт, як місто заготовляє деревину, як уникнути спекуляцій на ній та електроприладах, як готуються до зими міста сходу та півночі країни і чи варто очікувати нової хвилі внутрішньо переміщених осіб, які через відсутність опалення прибудуть до Львова, – у відеопроєкті «Тема тижня» на Тvoemisto.tv розповіла заступниця міського голови Львова з житлово-комунального господарства Ірина Маруняк.

Днями на засіданні виконкому обговорювали підготовку міста до опалювального сезону. Розкажіть про різні сценарії його проходження і про те, як мають готуватися до нього містяни.

Місто вже активного готується до опалювального сезону, і він буде нелегкий.  Розглядаємо декілька сценаріїв розвитку подій: якщо не буде газу, але буде електроенергія, протилежну ситуацію і якщо не буде ні того, ні того.

Зараз триває планова підготовка. ТЕЦ-1 і ТЕЦ-2 вже готові до зими, як і 99 відсотків котелень. Ту, що на вулиці Кирила і Мефодія, реконструюємо, роботи плануємо завершити до кінця вересня. В травні-червні провели гідравлічні випробування, всі виявлені дефекти і пориви усунули, зараз мережі в належному стані. Впродовж весни і літа замінили чотири кілометри теплотрас, тепер хочемо замінити ще два кілометри тепломережі . Все це дасть можливість плавно ввійти у зимовий період. Звісно, якщо все буде добре, бо ж не варто забувати, що в країні війна, воєнний стан.

У Сихівському районі діє пілотний проєкт ЄБРР із введення в експлуатацію ІТП (індивідуальний тепловий пункт – автоматизована модульна установка, що передає теплову енергію від зовнішніх теплових мереж (котельні) до системи опалення, гарячого водопостачання, вентиляції або технологічних процесів житлових та промислових будівель. Встановлюється у споживача тепла в місці приєднання до централізованих теплових мереж або іншого джерела тепла – ред.).

Цього року завершимо цей проєкт, 409 ІТП введемо в експлуатацію, вони почнуть працювати з 15 жовтня. Це дасть можливість людям самим регулювати подачу тепла і економити на теплоносії 20-30 відсотків. Але економія ця буде можлива лише за умови, що будинок  утеплений, як і дах, сходові марші і прогони, вхідні двері.

Що людям варто знати і як підготуватися до випадку, коли не буде газу, але матимемо електроенергію? Радимо, щоб у кожній квартирі були електрообігрівач, електрочайник, електроплита,  а також, про всяк випадок, свічки, сірники і сухий спирт. Зараз без проблем можна купити електрообігрівачі різних типів і класів. Також для обігріву приміщення можна використовувати кондиціонери. Прошу людей прислухатися до цих рекомендацій і вже зараз купити все необхідне! 

Нагадаю про збереження тепла в будинках і квартирах. Для цього в будинку мають бути якісно утеплені сходові марші та прогони, вікна. Якщо є розбиті шибки, їх треба терміново замінити – ми на цьому наголосили в розмовах із управляючими компаніями.

Також варто перевірити готовність інженерних мереж. Якщо вони в поганому стані, їх треба терміново замінити, відремонтувати й утеплити. На горищах навести лад, звільнивши їх від непотребу, який тримають там деякі мешканці,  адже це нехтування пожежною безпекою.

Квартири також треба підготувати до зими. Якщо у вас пластикові вікна, перевірте, чи між фурнітурою немає щілин, через які виходитиме тепле повітря. Переведіть їх у режим «зима» (режим «зима» забезпечує кращі енергозберігаючі показники металопластикового вікна при знижених температурах завдяки більшій щільності прилягання рами вікна до його стулки; режим «літо» дозволяє повітрю краще циркулювати, робити мікропровітрювання в кімнаті – Ред.).  Дерев’яні вікна утепліть, заклейте всі щілини клейовим утеплювачем. Перевірте балконні двері і також утепліть їх. На стінах за батареями встановіть тепловідбивні екрани, якщо цього не зробити, тепло через стіну виходитиме надвір, тобто ви обігріватимете будинок не зсередини, а ззовні.

Ось такі елементарні речі дадуть можливість зберегти тепло, і ми маємо навчитися це робити.

Тобто у випадку форс-мажору електропостачання є надійнішим? Чи здійснювали ви розрахунки навантаження на електромережі? Бо в рішенні виконкому також мовилося про те, що, можливо, доведеться складати графіки користування електроенергією.

Саме так. Це дуже важливо, ми говорили про це з керівниками управляючих і приватних управляючих компаній, головами ОСББ. До опалювального сезону треба перевірити електромережі, щоби дізнатися, наскільки вони справні.  Перевірити щитові – за потреби вони мають бути якісно відремонтовані, там мають бути встановлені автомати. І це необхідно зробити негайно, бо навантаження на будинок має величезне значення. Якщо будинок не буде підготовлений, проводка чи автомати несправні, то коли всі мешканці увімкнуть прилади, може виникнути пожежа. В кращому випадку виб’є електроенергію, і доведеться ремонтувати щитову або й електромережу.  Натомість у підготовленому будинку навіть у випадку перевищення планової потужності нічого страшного не станеться – лише виб’є автомати, а будинок вдасться зберегти.

Але щитові і проводка – це ж не питання міста. Якось, коли пропало світло, я подзвонив на гарячу лінію, і моє звернення навіть не зафіксували, бо місто за це не відповідає. Доведеться мати справу з «Львівобленерго». Які механізми впливу мають мешканці, якщо компанія нічого не робить?

На сьогодні 91 відсоток будинків списані з балансу місцевих рад, їхніми власниками є мешканці, які й обирають, хто буде управителем будинку – ОСББ, комунальна чи приватна компанія. Мережі та щитова є елементами будинку, за них відповідають мешканці і компанії-управителі, тож саме вони мають дбати про їх справність. Частково вартість певних ремонтних робіт закладена у квартирну плату. Якщо ж потрібні додаткові, треба провести збори мешканців, подумати і обговорити, чого ще бракує для підготовки до опалювального сезону, скласти кошторис, зібрати кошти і купити необхідне.

У нас є міська аварійна і чотири районні. Але ситуації бувають різні, і вони можуть не встигнути приїхати через велику кількість викликів. Тому в кожному будинку має бути відповідальна особа, яка вміє ремонтувати мережу, вікна, може провести дрібний ремонт. Треба наперед закупити необхідні матеріали, аби щонайшвидше усунути ту чи ту несправність. І про це мають дбати власники будинків, ОСББ чи управляючі компанії.

Уточню питання: чи можуть мешканці сподіватися на допомогу міста, якщо відповідальний за електрику, те ж саме «Львівобленерго», просто зволікає з ремонтом? Бо навіть заміна автомата неможлива без розпломбування й опломбування. Хто може посприяти максимальному скороченню процедури підготовки та перевірки?

У нас працює гаряча лінія міста, де оперативно реагують на звернення мешканців. Окрім цього, проведемо зустріч із обленерго, щоби пропрацювати те, про що ви говорите, щоби такі питання вирішувались оперативно. Бо, як на мене, обленерго повинне мати не одну аварійну бригаду, а хоча б шість – по одній на район. Мусимо проговорити всі ці питання, аби оперативно реагувати на різні позаштатні ситуації.

Наші аварійні служби мають вдалий досвід співпраці з обленерго. Тож якщо виникає ситуація, її можна обговорити навіть в телефонному режимі, вирішити в робочому порядку.

Після заклику Андрія Садового «Закуповуємо «буржуйки!» перед мешканцями багатоквартирних будинків постало питання, що робити.  Що порадите, кому саме варто їх купувати?

Якщо не буде газу й електроенергії, треба буде якось обігрівати житло. В такому випадку пропонуємо ОСББ і компаніям-управителям купити по дві-три «буржуйки» на будинок і за прописаними ДСНС правилами встановити їх в укритті. Але це вже крайній засіб. Ставити «буржуйку» в квартирі заборонено! Навіть в укритті треба знайти для неї безпечне місце, як правило, біля вікна, щоб можна було вивести трубу, через яку виходитимуть продукти згоряння.  Треба знайти таке місце, де «буржуйка» не перешкоджатиме евакуації людей у випадку потреби. Понад те, в приміщенні має бути вогнегасник і детектор чадного газу, який моніторитиме якість і склад повітря, подаватиме звуковий сигнал у випадку появи в ньому чадного газу.

Як встановити «буржуйку» за правилами? Під неї має бути покладений металевий лист, на нього – цегла, відтак – сама «буржуйка», металева піч. З боків вона може бути обкладена цеглою. Трубу треба обов’язково вивести у вікно так, щоби вона вивищувалася від нього на щонайменше пів метра.

Маємо 24 будівлі, котельні, які можна за два дні переобладнати з опалення газом на опалення дровами. Такі котельні обігрівають 50 будівель: поліклініки, лікарні, навчальні та спортивні заклади, театр Лесі України, спорткомплекс Франкового вищу. Теплом від них може скористатися орієнтовно 8000 осіб. У спортзалах наших 127 шкіл і багатьох садочків згідно з правилами ДСНС також можна ставити «буржуйки». Ще 14 шкіл досі мають пічне опалення з використанням дров. Люди зможуть приходити погрітися в ці школи. Тобто ми говоримо про пункти обігріву не лише в укриттях, але й в інших доступних місцях, про які містяни будуть поінформовані.

Заготівля дров уже перетворилася на флешмоб: біля них фотографується Андрій Садовий, депутати міськради, які займаються цим. Але зростання попиту часто обертається підвищенням цін аж до спекулятивних. Чи є якийсь механізм контролю?

Ми аналізували це, розглядали різні варіанти, проговорювали їх з різними компаніями. Але, на превеликий жаль, вартість дров збільшується. Якщо порівняти ціни тритижневої давності та сьогоднішні, то побачимо зростання на 10 відсотків – наче й не багато, але є. І відбувається це саме через великий попит. Що буде далі? Все залежить від ситуації. Для прикладу, є біржа, на якій можна купувати деревину, хоча вона диктує свої умови. Також проводимо тендери в системі Prozorro, і це дозволяє знизити ціну.

Маємо ресурс деревини в міських парках. Як на хвилі паніки чи бажання заробити не допустити вирубування зелених насаджень? Чи може місто з деревини, зібраної після обрізки дерев, створити стратегічний запас палива?

Це важливе питання. На сьогодні в місті, у всіх районах, маємо аварійні дерева. Але щоби їх визнали такими, знадобиться огляд комісії за участі представника управління екології, складання акта, чи дерево справді аварійне. Лише тоді його можна спиляти. Зараз ми зрізуємо аварійні дерева, як робили це щороку. Всю деревину складуємо у відповідних місцях, обліковуємо її, фіксуємо завдяки актам, скільки саме зрізано і завезено на відповідні склади. За чотири тижні роботи вже запаслися 2084 кубічними метрами деревини, і це винятково з аварійних дерев.

Але треба, щоб люди розуміли цей механізм, щоб не обрізали гілки з листям, живі дерева, бо за це передбачені великі штрафні санкції. Якщо хтось з мешканців бачить такі випадки, прошу терміново телефонувати на 102 і гарячу лінію міста, бо такі дії неприпустимі.

Чи доречно розглядати механізм перевірки цін, щоб можна було виявити спекуляції? Це стосується не лише дров, але й електроприладів, обігрівачів.

Якщо люди бачать необґрунтоване підвищення цін, раджу звертатися в правоохоронні органи, щоби вони дослідили це і вжили належних заходів у межах чинного законодавства.

У нас триває війна, і питання безпеки вкрай важливе. Чи розробляли ви поради для мешканців, як реагувати на підозрілих осіб, дивні дії біля критично важливих об’єктів, тих же електрощитових?

Найперше необхідно звернутися в правоохоронні органи і на гарячу лінію міста – вона швидко передасть інформацію у відповідні служби, які оперативно прибудуть на місце події. Тим часом голова ОСББ чи відповідальний за будинок може підійти до підозрілої людини, запитати, чому і з якою метою вона тут перебуває. Це відволіче незнайомця і дозволить затримати його до приїзду правоохоронних органів.

Чи планується централізована система оповіщення на випадок зникнення газу, електроенергії? Бо навіть у мирний час в таких випадках кількість дзвінків у служби зростає – люди хочуть повідомити про проблему, дізнатися, що сталося. Чи є ресурси, з яких ви радили б черпати інформацію, якісь альтернативні способи комунікації?

Тут є два варіанти. Перший: щоб люди вже зараз знали, як діяти в тій чи тій ситуації. Ми їм це пояснюємо, навіть видрукували інформаційні листівки. Говорили про й на зборах з різними інституціями, тож вони також підготовлені.

Другий: якщо вже щось сталося, є система оповіщення, через яку люди можуть отримати оперативну інформацію на гарячих лініях. Їх декілька – не лише загальноміська, але й управляючих компаній, колишніх ЛКП, яких є 17-ть. Маємо групи, чати з головами ОСББ і представниками компаній-управителів. Так можемо подавати інформацію їм, а вони вже доноситимуть її до людей. Тобто є різні джерела комунікації, які дозволяють оперативно отримати об’єктивну інформацію.

А як ви розповсюджуватимете ці листівки?

Розміщуватимемо їх на дошках оголошень і роздаватимемо мешканцям кожної квартири як пам’ятку, щоби вони розуміли, що може статися і як підготуватися до різних варіантів розвитку подій. Краще зробити це зараз, аніж потім думати, що робити, як вийти із ситуації.

Коли саме плануєте поширювати цю інформацію?

Уже маємо макет оголошення. Зараз акцептуємо інформацію і найближчим часом, за тиждень-два, роздаватимемо її людям.

Чи прийняте рішення про зниження цієї зими температури теплоносія у квартирах?

Такого рішення ми ще не приймали. Є наказ Мінрегіонбуду 2018 року, якщо не помиляюся, від 22 листопада. У ньому, зокрема, зазначено, що температура в квартирі має бути 18 градусів. Станом на сьогодні ним і послуговуємося. І якщо до нього приймуть зміни або буде інший нормативний документ, то, можливо, параметри будуть знижені. Але поки що ми цього не плануємо. Важливо, аби був достатній об’єм газу, відповідний тиск, щоби не зменшували лімітів подачі. Інакше будемо змушені переглядати певні параметри. Але керуватимемося при цьому лише чинними правилами і відповідними документами.

Днями відбулася велика загальноукраїнська нарада з приводу підготовки міст до опалювального сезону. Кожне готується по-своєму. Які ключові проблеми є в інших містах, зокрема на Сході та Півдні України?

Якщо раніше на таких великих нарадах у міських голів були більш-менш однакові питання, то тепер різні міста стикаються з різними проблемами. На сході повністю зруйнований Маріуполь, там абсолютно не працює система тепло- і газопостачання. Маріупольці переїхали за кордон або на захід країни і зимуватимуть тут. У Харкові, попри обстріли й ракетні удари, відновлюють теплопостачання, подачу гарячої води, ремонтують будинки, затуляють вибиті вікна дерев’яними плитами, щоби зберегти тепло. Тобто роблять, що можуть, по максимуму. В Миколаєві є зруйновані будинки, система теплопостачання також зруйнована.

Отже, завданням кожного міського голови і ради є забезпечення людей теплом. На сході воно, можливо, дійде не до всіх будинків, але більшість його матиме. Мешканці будинків, у яких не буде тепла, муситимуть знайти собі прихисток, у якому зможуть перезимувати. Не виключаю, що з початком холодів, у жовтні-листопаді, до нас приїдуть люди зі сходу. Тимчасово переміщені особи шукатимуть у нас прихисток на зиму, бо там може не бути теплопостачання взагалі.

Відчуваємо поступове збільшення кількості тих, що переїжджають до нас. Станом на сьогодні в нас офіційно проживає 100 тисяч тимчасово переміщених осіб, за фактом – 150 тисяч осіб зі сходу.

Чи йдеться про розгортання пунктів обігріву у Львові, збільшення їх кількості порівняно з минулими роками?

Так. Йдеться не лише про розгортання таких пунктів, про що я вже казала, але й за необхідності про пункти в наметах. Там має бути «буржуйка», вода, щоб мати змогу приготувати їжу, випити чаю, зігрітися. Ми про це думаємо, говоримо, вже навіть визначили локації.

Розмовляв Сергій Смірнов

Текст: Марічка Ільїна

Фото: Володимир Барчук

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Цей матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.