
фото: dan kitwood
Як в Україні проходить загальна мобілізація та кого не призиватимуть
Кого мобілізують зараз?
Згідно з указом президента України № 69/2022 «Про загальну мобілізацію», протягом 90 діб у державі відбувається призов військовозобов’язаних і резервістів, а також залучення транспортних засобів для забезпечення потреб ЗСУ.
За словами Ганни Маляр, заступниці міністра оборони України, обсяги мобілізації є у планах під грифом «секретно». Наразі усі військовозобов’язані мають ставати на військовий облік. Як повідомив радник начальника Львівського обласного ТЦК та СП Олександр Поронюк, рішення щодо наступної участі кожного військовозобов'язаних у захисті держави приймається індивідуально.
Він також зазначив, що мобілізація – це безперервна система, яка постійно нарощує свої зусилля та можливості для потреб національної безпеки країни.
Згідно з офіційним сайтом Міністерства оборони України, бойові військові частини в першу чергу комплектують за рахунок резервістів, учасників АТО і ООС, з поступовим нарощуванням чисельності підрозділів за рахунок військовослужбовців запасу та військовозобов’язаних, які вже мають армійський досвід.
Хто належить до військовозобов’язаних, і як вони повинні ставати на військовий облік?
Військовозобов’язані – це громадяни віком від 18 до 60 років. За словами Олександра Поронюка, навіть якщо людина має довідку про хворобу, вона все одно зобов'язана прийти у свій територіальний центр комплектування і визначитися зі своїм подальшим стосунком до служби.
Критерії щодо непридатності людини до військової служби у мирний та у воєнний час є різними. Також на військовий облік повинні ставати і жінки, які мають фах, дотичний до військово-облікових спеціальностей.
Людина стала на облік. Що далі?
Радник пояснив, що всі, хто стають на облік, проходять військово-лікарську комісію. Це стосується і чоловіків, і жінок. Комісія визначає, чи придатна людина до військової служби.
Придатних розподіляють на тих, хто мав військовий досвід, і тих, хто ні. Людей з досвідом служби у ЗСУ або досвідом участі у бойових діях у період з 2014 по 2022 рік скеровують до бойової частини. Там з ними також проводяться відповідні заходи: бесіду, розподіл по підрозділам, вивчення техніки та озброєння, бойове злагодження тощо.
Людей без досвіду відправляють у навчальні підрозділи, де вони освоюють військову справу і далі вони переходять до частини, яку визначає командування.
За даними Міноборони, підготовка рядового та сержантського складу у навчальних центрах проводиться за скороченими термінами (без зниження якості навчання) та становить від 7 до 20 діб (в залежності від складності спеціальності).
Як мобілізують жінок?
Заступниця міністра оборони України пояснила, що жінки, які перебувають на військовому обліку за відповідними військово-обліковими спеціальностями, можуть бути призвані у військові частини на військову службу.
Наразі такої необхідності немає, але в окремих випадках жінки можуть бути мобілізовані за найбільш дефіцитними для Збройних Сил України та інших складових сил оборони військовими спеціальностями. До них належать медичні спеціальності, зв’язку, обчислювальної техніки, радіоелектроніки, водії автотракторних (гусеничних) засобів, водолази, механіки та монтажники авіаційних машин, картографії, топогеодезії, фотограмметрії, аерофотослужби, поліграфії, кінорадіомеханіки, харчової промисловості, фінансово-економічної діяльності.
Вона також зауважила, що жодної жінки без її особистої згоди на військову службу під час мобілізації поки що не призвали.
Як мобілізують переселенців?
Чоловіки призовного віку для отримання статусу ВПО зобов’язані стати на військовій облік та відповідно до загальної мобілізації мають бути призвані до війська. Проте Олександр Поронюк зазначає, що рішення щодо призову приймають по кожному особисто.
Кого не мають права призивати?
За роз’ясненням Міністерства оборони, є категорії людей, які не підлягають призову на військову службу. До них належать:
-
працівники критичної інфраструктури, хто був заброньований на період мобілізації і на воєнний час державними органами влади і іншими державними організаціями, органами місцевого самоврядування, за установами, підприємствами та організаціями;
-
ті, хто був визнаний медкомісією тимчасово непридатним до військової служби за станом здоров’я (до шести місяців з необхідністю проходження повторної комісії);
-
чоловіки і жінки, на утримуванні яких перебуває троє і більше дітей до 18 років (можуть бути призвані на військову службу лише у разі їхньої згоди і тільки за місцем проживання);
-
чоловіки і жінки, які одні виховують дитину/дітей віком до 18 років (можуть бути призвані на військову службу лише у разі їхньої згоди і тільки за місцем проживання);
-
чоловіки і жінки, які виховують дитину з інвалідністю підгрупи А віком до 18 років;
-
чоловіки і жінки, на утримуванні яких перебуває дитина з інвалідністю (з видами порушень функцій організму III-IV ступеня їх вираження);
-
чоловіки і жінки, які виховують повнолітню (18-23 років) дитину, яка є особою з інвалідністю I чи II групи;
-
чоловіки і жінки, які є опікунами, усиновителями, прийомними батьками, піклувальниками, батьками-вихователями і утримують дітей-сиріт і тих дітей, які були позбавлені батьківського піклування (віком до 18 років);
-
ті, які займаються постійним доглядом за особами, що потребують піклування (в разі, якщо немає інших громадян, які можуть взяти на себе цей догляд);
-
народні депутати;
-
працівники певних органів, таких як ЗСУ, Міноборони, СБУ, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Національної гвардії та інші.
Нагадаємо, що у Львові з 18 березня розпочав роботу колцентр Львівського ОТЦК та СП. Тут можна отримати інформацію щодо призову та проходження військової служби під час мобілізації. Колцентр працює щоденно з 09.00 по 18.00. Контактний номер телефону: 032-239-80-96.
Надія Жила
Повна або часткова републікація тексту без згоди редакції заборонена та вважатиметься порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- Понад 300 тисяч жертв. Як Львів страждав від радянської та німецької окупації
- Шкодуємо, що не виїхали раніше. Історії дітей, яких рятують у Львові
- «Компроміс вичерпався». Історик про те, чому Україна вже не може святкувати 9 травня
- «Психопати сотнями не ходять. Йдеться про страшну ненависть». Дослідниця терору про злочини росіян
- «Бог залишив мене живою, тому мушу жити». Історія медсестри, яка підірвалася на снаряді
- Проблему з пальним можна вирішити, – експерт
- Несправжній Козак. Що буде із майном соратника Медведчука у Львові
- Великдень у Львові та селах відзначали по-різному. Старі фото та традиції
- Космічна магія Великодня. На згадку про писанкарку Ганну Косів
- «Такої кількості ще не було». Як волонтерська кухня передає паски на передову
- Купити авто в Європі. Як через новий закон виник ажіотаж на кордоні і ринку
- Історія повторюється. У чому феномен пісні «Ой, у лузі червона калина»
- Швидкі рішення, піт і сльози. Експерти про те, як відбудовувати Україну
- «Хто буде Карфагеном – Москва чи Київ?» Ярослав Грицак про війну за існування
- Важливо, щоб Папа не зустрівся з Кірілом, або Як Україні перемогти росію у Ватикані
- Львівщина може забезпечити сіллю пів України, але будуть проблеми з олією
- «Треба передусім назвати путіна злочинцем», – отець-доктор Михайло Димид про Папу, війну і жертви
- «Навіщо фінансувати культуру, коли війна?» У Львові оживає театральне життя
- «Господи, як я їх ненавиджу! Отак і скажіть». Священник про звірства росіян
- Маємо почати говорити про втрати. Психолог про втому та другий місяць війни
- «Недооцінювати загрозу білоруського удару не варто», – Остап Кривдик
- «Не хочу говорити однією мовою з окупантами». Історії переселенців, які перейшли на українську
- «Мова – це зброя, але не головна». Історик Ярослав Грицак про те, як росія нищила українську
- «Стане великим багатосферним хабом». Як Львів трансформується у час війни
- «Якби я змогла забути російську, була б щаслива». Історія харків’янки, яка почала спілкуватися українською
- Залежить від заправки. Яка ситуація із пальним на Львівщині
- Дихати, тренуватися, гуляти і спати. Як переживати стресові ситуації
- Битва за Оперу. Що відбувається із конкурсом на директора головної сцени Львова
- «Це краще, ніж ховатися у підвалі». Львів’янки про те, чому вирішили проходити військовий вишкіл
- «Росія – ворог, який точно програє». Юрій Підлісний про загрозу і наступ
- «Українці скуповують не сірники і гречку, а зброю». Володимир В’ятрович про протистояння з Росією
- «Путін – божевільний, а Росія лежить у паралічі», – експрофесорка МДУ Олена Волкова
- Львівські готелі. Кому належать і чи є там російський бізнес
- Як убезпечити свій акаунт і що потрібно знати про ворожі хакерські атаки
- «Вимкнені телефони, є жива черга». Як працює Генконсульство Росії у Львові
- «Мій вітер повідчиняв усі вікна її життя». Історія кохання політв’язня Зеновія Красівського і правозахисниці Олени Антонів
- «Це загальноєвропейська справа». Іноземці, які лишаються у Львові, попри можливе вторгнення Росії
- «Замість страху та паніки моя відповідальність полягає в тому, щоб бути в Україні», – американець про те, чому він не евакуюється у США
- Усе почалось з пані Наді. Як бабусі з пансіонату «створили» власний бренд шкарпеток
- «Кожен має відчути нерв театру, тоді він успішний». Василь Вовкун про прорив у Львівській опері
- У Львові хочуть зберегти віллу «Сонячну» і відкрити тут музичну галерею
- Проректор, пластун та маркетолог. Історії тих, хто вже записався у Львівську тероборону
- Куди полетіти зі Львова. Еґер – вода, вино і соляна гора
- Львів і його райони. Звідки походять назви та де з’явились перші будинки
- Перехворіють усі. Завідувачка Covid-відділення вважає, що коронавірус може перейти в сезонну хворобу
- За два тижні львів'яни зможуть записуватися на військово-медичні навчання
- Як Винниківське озеро стало «басейном»
- «А хіба інші нації теж їдять сало?» Кілька думок про розвиток української кухні
- Раджу сісти і написати свій план. Психологиня про те, як не впадати у відчай через війну
- «Майдан не може вирішити все – ми мусимо вирішувати», – Мирослав Маринович
- «Був зруйнований, наче Троя». Як на Львівщині три родини викупили занедбаний палац і відновлюють його
- Куди полетіти зі Львова. Всі столиці Литви
- У пошуках свого коріння. Як віднайти предків
- «Остап знову збере усіх на Різдво». Як львівський художник гуртував у себе сотні колядників
- Різдво для Давидка. Історія маленького героя, якому вперше в Україні імплантували стимулятор діафрагми
- Він дуже поспішав жити. In memoriam Остап Лозинський
- Три історії львівських підприємств, яким допомогла COVID-19 Бізнес-клініка
- Чи зникне взимку сніг. Розмова із кліматологом
- Як українці святкують Різдво в Кракові. Фоторепортаж
- «Змінилося би все». Чи зможуть українці святкувати Різдво 25 грудня
- Історія Церкви святого Миколая у Львові, або Як змінювався храм часів XIII століття
- Кожна п’ята дитина відчуває страх, що на неї наїде машина. Як підвищити безпеку біля шкіл
- Їх застануть ще наші правнуки. Чому одноразові підгузки – це погано і як перейти на багаторазові
- «Я тішився, як дитина в Діснейленді, коли відкрив Львів», – власник арткафе Te Amo Lviv
- Перезмінка о 5-ій ранку. Як батьки Юрчика зі СМА борються за життя сина
- «Став серцевиною». Історія першого Гарнізонного храму України
- «Нам треба збільшити рівень очікування до змін у державі», або Чого бракує економіці сьогодні
- Гідність, інклюзивність та рівність. Яким буде America House Lviv і коли його відкриють
- Нас називають «поспішайки». Як у Львові доглядають передчасно народжених дітей
- Діти самі роблять тести. Як у різних країнах світу дбають про школярів
- «Росія зчитувала наші дані». Львівський розробник про український аналог додатку для військових
- Писала серед карпатських гір. Листи молодої письменниці до своєї сім'ї
- Водіям тут не місце, або Що передбачає новий План мобільності Львова
- Wizz Air запускає нові рейси зі Львова та готується випередити МАУ. Інтерв’ю з президентом
- «Ресторанів з локальною кухнею буде все менше». Чому у Львові закрилася відома «Ґвара»
- Куди полетіти зі Львова: вікенд у Ґданську – місті, що стало феніксом
- Житло на заводі. Як у Львові на місці фабрик виросли «семицвіти»
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До центру реабілітації диких птахів
- «Я не можу підвести маму». Історія дівчинки, яка об’єднала Львів
- Скільки цьогоріч платитимуть львів’яни за опалення. Пояснення експертів
- Не алкоголь. Якими є основні причини автотрощ на Львівщині та хто їх створює
- «Не-святий-святий». Історія мученика Омеляна Ковча
- І стіни заговорили. На Вірменській знайшли кам’яницю, в якій жив король
- Ті, які повертають до життя. Перемоги львівських лікарів
- «Навчилась заново ходити». У Львові 6 місяців боролись за життя керівниці штабу протидії Covid-19
- «Після 18:00 у нас безлюдно». Дипломат порівняв карантин у Львові та Празі
- Лікарі розповіли, чи відрізняється лікування вакцинованих та невакцинованих пацієнтів
- «Це ми допустили такий стихійний туризм» або Як перестати нищити Карпати
- Інцидент із Cat Cafe у Львові. В яких умовах тут живуть коти
- Маршрут двоколісним. Що цікавого можна побачити на шляху від Брюховичів до Жовкви
- В Україні тестують Covid-паспорти та думають, що робити зі школами
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. 99 маршрутів. Онлайн-мапа
- «Ми знаходимо їхні рештки на смітниках». Чому на Львівщині зупинились перепоховання вояків
- Потужна версія Covid-19. Чим небезпечний штам коронавірусу «Дельта»
- «Люди почали вкладатися в українське», – Kozak System у Львові
- «Як кампуси Google, Apple, Amazon». Що SoftServe будуватиме на Хуторівці у Львові
- Як не добігти до трагедії. Аналіз нещасного випадку на Львівському півмарафоні
- Споруди-залишенці. Що буде з давнім костелом та монастирем на території ЛАЗУ
- Випадкові люди можуть отримати землю в селі, а селяни, які з діда-прадіда там живуть – їм зась
- Львівський Шанхай. Репортаж з мікрорайону Під Голоском, який забудовують «вікно у вікно»