Ілюстративне фото / відкриті джерела

Ілюстративне фото / відкриті джерела

Що робити з деревами у Львові. Пояснення експертки

6626 0
Нещодавно на вулиці Коновальця у Львові зрізали 15 гіркокаштанів, які були у критичному стані. Також під час реконструкції вулиці Шевченка вирізали абсолютно всі дерева, а місця на нові не передбачили. Водночас біля Органного залу, де ремонтують підпірну стінку, висадять два десятки дерев. Ландшафтна архітекторка, доцентка кафедри ландшафтної архітектури, садово-паркового господарства та урбоекології НЛТУ Оксана Олейнюк-Пухняк вважає, що вирубування старих крупнолистих дерев – проблема для Львова, а догляд за ними – недостатньо добрий. Tvoemisto.tv поговорило з експерткою і дізналося, що робити з деревами у місті.

З пані Оксаною зустрічаємося у ботанічному саду Національного лісотехнічного університету України у Львові. Тут ростуть рідкісні дерева – турецька ліщина, бузок, магнолія, катальпа тощо. 

На фото – арборетум ботанічного саду НЛТУ / Фото: Visit Ukraine

Вона каже, що дерева мають властивість старіти, відмирати і хворіти, а особливо – старі і великі. 

«У Львові є багато старих дерев, багато арборетумів, є наші старі парки. Наприклад, арборетум на Кобилянської, 1 – одна з найстаріших колекцій дерев. Також є Стрийський парк, який славиться великою кількістю екзотів старих дерев», – каже пані Оксана. 

Читайте також: У Львові на вулиці Коновальця зрізали 15 гіркокаштанів. У чому причина

Нещодавно на вулиці Коновальця зрізали 15 гіркокаштанів через те, що вони були у критичному стані. Каштанова алея на цій вулиці – одна з найцінніших алей міста, адже її посадили одночасно при розвитку дільниці близько 100 років тому.

Зрізані гіркокаштани на вул.Коновальця

Крім того, біля Органного залу у Львові ремонтують підпірну стінку. Замість стінки буде пологий зелений схил. Щоби його створити, довелося зрізати вісім ялин, але замість них висадять два десятки дерев.

Підпірна стінка біля Органного залу

Пані Оксана каже, що проблема нашого міста у тому, що у нас немає достатнього догляду за старими деревами. Ми стикаємося зі старими деревами лише як з аварійними та як з такими, які заважають будівництву. 

«Ми не доглядаємо за деревами, а лише думаємо, як їх зрізати, що й успішно роблять у нашому місті», – продовжує вона.

Відповідаючи на питання про те, де у Львові добре збереглися багатолітні дерева, Оксана Олейнюк-Пухняк пригадує бук на Кастелівці. Він – один із настаріших, «живе» на приватному подвір’ї, і його ледве можуть обійняти навіть семеро людей.  

«Він там зберігся досі, так як його колись вдало посадили, він не піддавався різному агресивному відношенню».

Чому не можна вирубувати старі крупні дерева

Вирубування крупних дерев – проблема для Львова. Якщо ми їх зрізаємо, то зменшуємо зелену біомасу. 

«Деревна біомаса категорично відрізняється від трав’янистої, чагарникової чи будь-якої іншої. Особливо старі дерева – це ціла мікроекосистема у просторі міста. Це не лише зелень, а мешкання для птахів, корисних комах та мікроорганізмів. Крім того, це є шумопоглинач і пилопоглинач. Тому за старими деревами треба доглядати», – продовжує вона. 

Крім того, зрізаючи крупні дерева, зменшується кількість птахів та кількість фітонцидів, а пил та доступ алергенів від злакових трав і різних квітоносів для людей, що мають алергію, збільшуються. Тобто у 99% випадків це дуже велика шкода для нашої екосистеми.

Клімат у Львові підходить не для всіх дерев

Пані Оксана каже, що у Львові висадили надзвичайно велику кількість платанів, а ці дерева можуть провокувати алергію. Зокрема, востаннє платани висадили на вулиці Бандери до Дня незалежності. Вона каже, що коли цим деревам по три-чотири роки, то вони ще можуть впоратися з кліматичними умовами, але по мірі свого росту наші кліматичні умови, особливо у Львові, не підходять для платанів у таких кількостях.

«Зверніть увагу, що старі платани у Львові, яким поза 100 років, всі є у затишках. Вони як солітери обсаджені довкола деревами, де немає протягів. А майже всі інші дерева пошкоджені морозом, вітром, нашими неприємними кліматичними весняними умовами», – пояснює вона.

Стара платанова алея у Стрийському парку / Фото: Іван Вербицький

За словами Оксани Олейнюк-Пухняк, це рослина південного простору. Такі дерева можуть рости в Одесі, Дніпрі чи Запоріжжі, але не у Львові, бо тут забагато вологи.

Щодо інших дерев, які також можуть провокувати алергію у людей, то, наприклад, амброзія є алергенно-трав’янистою рослиною, і алергія на неї посилюється там, де вирубані дерева, тобто якщо є вільні простори. 

«Такі дерева як тополя чи козяча верба, які цвітуть пухом, а їх є досить багато у Львові, вже справді постаріли. Поступово їх забирають, але на це місце нічого крупного не висаджують».

Чому з'являються аварійні дерева

Оксана Олейнюк-Пухняк пояснює, що аварійні дерева з’являються через недогляд, який є дуже відповідальною і дороговартісною процедурою. 

«Ніколи ніхто не підживлює дерева, не обробляє їх проти хворіб та шкідників. Якщо дерево правильно підживити і заселити його кореневу систему правильними мікроорганізмами, правильно створити мульчування та компостування, то рослина не загине», – каже вона. 

Читайте також: У Львівському парку Цитадель зріжуть понад 400 дерев. Фото, відео

Вирубка ушкоджених дерев у межах парку «Цитадель» у Львові / Фото з 27 липня 2022 року

А у нас, за словами пані Оксани, навпаки все листя виносять під корінь, залишають асфальт і мертвий ґрунт. Відтак, рослина важко себе почуває і починаються хвороби. Тоді дерево стає аварійним.

Крім того, зараз у місті збільшується кількість населення, а кількість зелених насаджень зменшують. 

«Є норми, скільки має бути метрів квадратних зелені на одну особу. У нас вони вже категорично порушені. В історичних містах є будівельні правила. Наприклад, у Парижі в центральній частині ви не побачите новобудов і новітніх кварталів, як у Львові». 

Хоча одночасно на околицях нашого міста є достатньо місця, каже вона. Більше того, треба робити конгломерацію малих містечок з нашим великим містом, і розвивати там інфраструктуру, щоб селити людей у них в нижчій та просторішій забудові з красивими садами. У місті ж, де є залишки зелених зон, потрібно їх залишати, доглядати і оновлювати.

«Я не кажу, що категорично все у Львові роблять неправильно, адже місто працює над новими проєктами. Дещо ж вдається дуже добре. Однак має бути політика міста на зовсім іншому рівні, воно не має триматися на невеличких фірмах. Для цього є великі інститути, які можуть комплексно і більш професійно підійти до цього питання», – каже експертка. 

Якою має бути методика догляду за деревами

Експертка пояснює, що методика догляду за деревами повинна мати комплексний підхід до комплексної зеленої зони Львова. Сюди входять усі зелені насадження міста, які мають відповідно насичуватися різними зеленими насадженнями. Тобто не лише деревами та злаками, а має бути баланс. Для цього потрібно знати біологічні процеси, які мають взаємопов’язуватися з архітектурою та містобудуванням.

«Для цього зараз науковці, ландшафтні архітектори, біологи, мікробіологи та екологи працюють над всеукраїнською програмою про догляд і збереження історичних просторів і ландшафтів у історичних містах України, де розробляють програму з моделями поведінки у парках, скверах, вуличних насадженнях, малих садах, адже є і багато неймовірних дерев у малих садах», – каже вона.

Читайте також: Зрубані дерева у Львові використовуватимуть для опалення

Поки подібних програм не було. За словами Оксани Олейнюк-Пухняк, є лише державні будівельні норми догляду за міськими насадженнями, де дуже все сухо і просто написано.

Як приклад серед інших міст, де добре доглядають за деревами, вона називає Париж. Там є Латинський квартал, де росте біла акація. Їй 680 років, і це дерево втримують як можуть. Воно росте та досі живе. Така ж історія є з липами чи буками у Польщі.

«Дерева – це перші легені, які затримують шум і пил. Тому головне – зберегти, втримати і правильно доглядати».

Софія Шавранська

Відео: Марта Байдака

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

_____________________________________________________________________________________________________

Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.

Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми – про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.

+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!