Андрій Жолоб – новий заступник міського голови Львова з питань ветеранів. Військовий медик, який протягом двох років очолював медичну роту 46-ї окремої аеромобільної бригади Десантно-штурмових військ ЗСУ, має різний досвід і бекграунд. «Твоє місто» дізналося про його плани на новій посаді, найактуальніші проблеми ветеранського середовища, а також про те, що особливо турбує його як ветерана та з чого він розпочне роботу в мерії.

«Жодних популістських обіцянок». Як Андрій Жолоб бачить старт роботи у мерії

Андрій Жолоб – військовослужбовець, який майже два роки очолював медичну роту 46-ї окремої аеромобільної бригади Десантно-штурмових військ ЗСУ. За фахом – лікар-ортопед-травматолог, має понад 20 років професійного досвіду. До війни працював лікарем і журналістом, а також є лідером гурту «Бетон».

Народився 1981 року у Львові. Навчався у львівській школі № 4 з поглибленим вивченням англійської мови, а вищу освіту здобув у Львівському національному медичному університеті імені Данила Галицького. Більше історії про нього читайте тут.

Фото з Facebook Андрія Жолоба

23 жовтня Андрія Жолоба призначили заступником міського голови Андрія Садового, який, до слова, також очолює у Львові Центр надання послуг учасникам бойових дій.

Торік ми вже спілкувалися з ним про те, чого очікують ветерани, чому не варто героїзувати кожного з них і якої підтримки потребують їхні родини. Цього разу, після його призначення на нову посаду, ми поговорили знову – аби краще зрозуміти ветеранів і полегшити процес їхнього повернення до мирного життя та спілкування з цивільними.

Ветеран зізнається, що якби отримав цю посаду одразу після повернення з фронту, то це було б страшно. Але півтора року роботи керівником Центру надання послуг учасникам бойових дій допомогли йому зрозуміти, хто він, де його місце, і як чути ветеранів та їхні родини. Для цього, каже він, не потрібно жодної науки – достатньо мати емпатію. 

Читайте також: «Я дуже не хотів би, щоб це перейшло на рівень «не воював – не мужик»

В міській раді планує розпочати роботу не з управлінських рішень, а з осмислення завдань, які стоять перед ним, – щоб стати ефективним менеджером.

«Розумію, наскільки сьогодні уважним є погляд суспільства, наскільки точним став цей приціл, і як наслідок – безліч коментарів, у тому числі й негативних, у соцмережах. Тому потрібно чітко усвідомити, у якому напрямку рухатися.

Жодних порожніх слів і популістських обіцянок – багато хто вже «спалився» на тому, що не міг виконати. Тож від обіцянок утримаюся. Просто працюватиму ефективно, як і досі. Продовжу робити для ветеранів те, що роблю зараз, але матиму більше можливостей вирішувати проблеми, залучаючи посадовців різних рівнів і спілкуючись із ними, щоб донести головну ідею».

На запитання, чи вже відомі основні функції та обов’язки на новій посаді, він відповів заперечно:

«Наразі ні – рішення лише щойно проголосували. Думаю, мені окреслять базові напрямки роботи, а вже від мене залежатиме, як я їх розвиватиму, – пояснює він. – Насправді мені таку можливість дали ще на посаді керівника Центру, і я довів собі й іншим, що прийшов працювати продуктивно, а не сидіти в офісі й пити каву. Тому сподіваюся, що виправдаю цей кредит довіри й на новій посаді. Продовжуватиму працювати так само, але на іншому, вищому рівні».

За словами Жолоба, функціонал нової посади та коло питань, за які він відповідатиме як заступник міського голови, наразі перебувають у процесі формування.

«Як мені дали зрозуміти, і як я вже сам відчув, коли ти в статусі заступника міського голови спілкуєшся з іншими заступниками мерів за кордоном – це вже зовсім інший рівень комунікації, інші можливості для ухвалення рішень. І, безумовно, інша емоція. Бо за кордоном велике значення має те, з ким саме вони говорять», – зазначає він.

Читайте також: «Мене вразило, що пасажири змовчали». Андрій Жолоб про фронт і тил

 

Посада заступника міського голови не передбачає окремої команди, однак, за словами нового заступника, вона в нього все ж буде. «Поки що не знаю, – відверто каже він. – Над цим ще думаю. Бо дуже важливо не «знекровити» Центр – він має працювати й далі. Тут потрібно дуже розумно менеджерити ситуацію.

Я і у війську формував свою команду, отримавши від командира бригади певний кредит довіри, – додає він. – Я звертався до нього з проханням перевести людей, яких вважав потрібними для створення ефективної команди. І ми справді працювали результативно. Наша медична рота й зараз залишається ефективною. Тому я завжди кажу: добрі результати – це гра в довгу. Неможливо вже наступного тижня зібрати команду, яка «переверне землю».

Поки що залишається відкритим питання, чи продовжить Андрій Жолоб керувати Центром надання послуг учасникам бойових дій, який він очолює вже понад два роки.

«Поки ще не зовсім розумію. Спершу потрібно з’ясувати, як це має виглядати з юридичного та бюрократичного погляду. Але точно відомо, що Центр буде у моєму підпорядкуванні. Так само й управління з питань ветеранів – воно теж буде мені підпорядковане.

Щоправда, цього управління поки що не існує – воно лише на папері. Його треба створювати. Думаю, з цим допоможе багато моїх побратимів і однодумців. Бо цим треба горіти, треба справді хотіти працювати», – запевняє він.

Співрозмовник добре знає, чим живе ветеранська спільнота. На запитання про найболючіші та найактуальніші проблеми, які потребують негайного розв’язання й увійдуть до переліку його першочергових дій на посаді заступника міського голови, він насамперед називає працевлаштування ветеранів.

Читайте також: «Україна платить велику ціну, але попереду історична нагорода»

«Цей напрям потрібно посилювати. Треба давати хлопцям можливість перепрофілюватися, здобути нову професію, навчати фінансової грамотності, щоб вони розуміли, як розпоряджатися грошима.

Працевлаштування ветеранів має свої особливості. Найпростіше, коли людина приходить і чітко знає, яку роботу шукає. А от коли ветеран каже: “Хочу заробляти, але не знаю, ким саме бути” – тоді підключається наш спеціаліст із професійного тестування, який допомагає знайти напрям і можливості».

Якщо у людини є схильність до ІТ, каже він, то є чудові програми з перенавчання. Якщо хтось хоче опанувати базову професію – наприклад, столяра чи муляра – то саме таких працівників суспільство зараз потребує найбільше. «За токарями, взагалі, плачуть. Зважаючи на війну, мобілізацію та нестачу фахівців у багатьох сферах, запит дуже великий», – наголошує Андрій Жолоб.

Окрема тема, наголошує він, – працевлаштування ветеранів із ампутаціями. У цьому питанні багато що залежить від морального духу людини та її ментального стану.

«Треба розуміти психологічний стан ветерана, який пережив ампутацію. Чи пройшов він декомпресію – тобто психологічну реабілітацію після перебування в екстремальних бойових умовах? Чи мали з ним розмови побратими, які самі пройшли через подібне? Це дуже важливо, бо після такого спілкування ветерани зовсім інакше сприймають світ. Мій побратим із високою ампутацією ноги, наприклад, зараз працює проєктним менеджером в ІТ-сфері».

До речі, «Твоє місто» організовувало дискусію про те, що потрібно ветеранам, аби повернутися до роботи. Докладніше тут.

Є ще одна проблема…

Ще одним із першочергових завдань на новій посаді, за словами заступника з питань ветеранів, є налагодження комунікації – своєрідне «наведення мостів» між цивільним суспільством і військово-ветеранською спільнотою.

«Це зараз надзвичайно важливо. Це гостре питання, яке ще довго залишатиметься актуальним. Бо в нас різні досвіди, і між цивільними та ветеранами виникла певна межа, навіть розкол. У час війни й після неї це природний, але дуже складний процес».

Втім, за словами Андрія Жолоба, неможливо просто взяти й «зшити величезну діру» між цивільним суспільством і військово-ветеранською спільнотою. Це складний і тривалий процес.

«Як військовий, я бачу це так: ми маємо досвід, якого цивільні ніколи не матимуть. І водночас серед цивільних є чимало тих, хто не може сприймати наш досвід об’єктивно – просто тому, що вони цього не пережили й не розуміють, про що йдеться. Є й ті, хто свідомо уникає теми війни, живе у власній бульбашці. Насамперед це люди, які ухиляються від служби. Вони намагаються зробити все, аби не бачити війни. Це своєрідний, хоч і дивний, механізм самозахисту».

Він вважає, що нам потрібна комунікація. Дуже важливо, коли ветеранам просто кажуть: «Дякую за службу!» – така фраза справді підтримує, наголошує ветеран.

«Їхав нещодавно трамваєм, бачу – військовий із двома баулами, з наплічником на спині й ще одним у руці. Кажу: “Братику, у відпустку?” А він відповідає, що перевівся з бойової роботи до штабу. Пропоную допомогти нести речі – і бачу, як із втомленого хлопця він перетворюється на людину, яка просто світиться. Це й є те, чого нам бракує – проста, щира комунікація. Від серця – до серця».

Читайте також: Наше суспільство дуже «дитяче»

Наш співрозмовник переконаний: марно намагатися достукатися до тих, хто не хоче чути. Він планує працювати з тими, хто здатен до емпатії й дії. «Як у будь-якій піраміді, саме активні люди несуть здорові ідеї далі. Важливо знайти лідерів середовищ – тих, кого слухають. Це одне з найболючіших завдань для всього суспільства».

До речі, новий заступник мера не раз намагався вирішити конфлікти між цивільними та ветеранами. Наприклад, коли мешканці будинку обурювалися пандусом для ветерана на візку, бо він нібито «заважав».

«Найгірше для менеджера – не розуміти процесів, які відбуваються. У війську я жив разом із водіями, щоб бачити базові потреби й розуміти, звідки виникають конфлікти».

Музику покидати не планує

Попри нову посаду, Андрій Жолоб запевняє – музику не залишить. Він і далі виступатиме з гуртом «Бетон», де є лідером.

«Я можу покинути що завгодно, але не музику. Вона врятувала мене у війську – я був там із гітарами. Якщо перетворюся на “типового чиновника”, втратю себе і не зможу працювати ефективно, – каже Жолоб. – Музика – це мій заряд, спосіб викинути негатив і поспілкуватися з прекрасними людьми. Тридцять років я в музиці. Після фронту зрозумів: музика і сім’я – це те, заради чого варто іноді сказати роботі “ні”».

Каже, в машині найчастіше слухає «Рокс», а на мотоциклі – підключає телефон і вмикає Zz Top, Megadeth, Anthrax чи Slayer.

«Можна сказати, я живу музикою», – усміхається він.

Епізод «Твого міста», в якому Андрій Жолоб поділився своїм досвідом і «лайфхаками» щодо того, як правильно переключитися у режим «марафону», не зневіритися і знайти енергію для участі у нашій боротьбі за свободу, що робити з корупцією в країні та як кожному долучитися до перемоги можна переглянути тут.

Наталя Меркулова

Фото Андрія Жолоба та кадри з відеопроєкту "Твого міста"

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

_______________________________________________________________________________________________________________________

Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.

Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми – про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.