Де у Львові карбували монети та що спричинило замах на монетний двір

Як пише ЛКП «Бюро спадщини», перші монети на території України з’явилися з початком грецької колонізації, їх привезли переселенці з давньогрецького міста Мілет. Першою і найвідомішою монетою Київської Русі був златник, що карбувалася великим князем київським Володимиром Святославовичем наприкінці Х століття. Перший випуск монет відбувся у 990 році з нагоди хрещення Русі та одруження князя з візантійською принцесою. 

Львівський монетний двір 

Львівський монетний двір функціонував протягом двох періодів: з другої половини XIV століття до 1414 року, тут карбували срібні півгроші; та з 1663-1665 років (з перервами). Локація першого монетного двору у Львові невідома. 

Перша монета виготовлена у Львові 

Першими монетами, виготовленими у Львові, є Руський грош 1356 року. Монета була виготовлена зі срібла 875-935 проби, вагою у 1.55 грам та діаметром 18-20 мм. Аверс монети був прикрашений левом, що крокує ліворуч, а навколо розміщено латиномовний напис, що в перекладі означає «МОНЕТА ПАНА РУСІ КАЗИМИРА». На реверсі розміщена літера К, що позначає першу букву імені короля і напис на латині «REGISPOLONIA», що перекладається, як «КОРОЛЯ ПОЛЬЩІ». 

Мідна монета у Львові 

Крім напівгрошей (Руський грош дорівнював половині краківського) Казимир карбував у Львові мідну монету. Це було унікальним явищем для того часу, оскільки перші мідні монети в Німеччині чи Франції з’явились аж через 150 -200 років. 

Другий монетний двір у Львові 

Він діяв у будинку купця Я. Жидкевича на площі Ринок № 39. Тут карбували польські монети – золоті дукати, талери, 30-ти, 18-ти, 6-ти і 1,5 грошовики. З опису 1712 року відомо, що будинок був триповерховим, з мурованим флігелем. 

У 1776 році будівничий Якуб Пйотровський провів тут першу значну реконструкцію. У кінці ХІХ століття будинок перебував у незадовільному стані, тому було розроблено проєкт реставрації. У 1895 – 1896 роках за проєктом архітектора-будівничого Вінцента Кузнєвича на замовлення тодішнього власника кам’яниці, Нафталі Френкля, будинок набув сучасного вигляду. 

Палаццо Бандінеллі: Не лише пошта 

Вважають, що у період Тридцятирічної війни (1618–1648) у подвір’ї палаццо Бандінеллі деякий час діяв монетний двір, перенесений під час військових дій з Кракова до Львова. Це пізньоренесансний будинок зі східної сторони площі Ринок під № 2, де розташовувалася перша пошта у місті, а згодом і монетний двір. 

«Святе срібло» 

Монети львівського монетного двору карбувати з так званого «святого срібла». Тобто цінний метал для виготовлення монет отримували з церковного начиння – чаш та ін. 

Інші монети 

Далі у місті почали карбувати орти та шостаки – монети вагоміші за Руський гріш. Орт дорівнював ¼ талера, містив у собі 2 шестака, 4 трояка або 8 півтораків. 

Замах на львівський монетний двір 

У 1657 році шляхта, обурена чутками про розкрадання «святого срібла», погрожувала навіть захопити монетний двір. Тоді Л. Бандінеллі (секретар монетного двору) в ніч з 24 на 25 січня 1657 року таємно вивіз всі цінності в Сілезію, де в місті Ополе був королівський монетний двір. Так, історія львівського монетного двору добігла кінця.