У 2023 році Наталі Моссін курирувала Світовий конгрес архітекторів, присвячений сталому майбутньому. Однією з його підтем була та, що при створенні міського середовища завжди варто дбати про людей.
«У процесі відбудови важливою є концепція сталого майбутнього. В основі містобудівних принципів Копенгагена лежать 17 цілей сталого розвитку, які стосуються довкілля й соціальних аспектів», – зазначила вона.
10 принципів створення міського середовища Копенгагена, які успішно використовують у світі
1. Суб’єктність усіх людей – це те, що є основоположним у архітектурі. Якщо при містобудуванні є виключення когось, це не дасть нічого доброго. Саме через архітектурні рішення в місті можна досягти суб’єктності.
«Одним із прикладів того, що архітектура надзвичайно важлива в непрості часи, є проєкт RE:Ukraine Monuments. Це система захисту пам’ятників від руйнації в умовах війни. Таку технологію можна застосовувати до скульптурних монументів різних габаритів», – вважає архітекторка.
2. При конструюванні, плануванні та формуванні антропогенного середовища треба зважати передусім на думку тих, кого за звичайних умов не почули б.
Так, наприклад, у Львові в 2022 році Обласну дитячо-юнацьку спортивну школу на вул. Самчука, 8 спільними зусиллями переобладнали під житло для переселенців, які рятуються від війни. Тоді люди допомогли матеріалами, а також взяли участь в облаштуванні приміщення.
Читайте також: Місця для авто чи для тераси? На Lviv Urban Forum світові архітектори обговорили майбутнє міст
3. Наявні структури антропогенного навколишнього середовища треба використовувати повторно. Наталі Моссін навела приклад Палестини, де є велика кількість історичних об’єктів, але також постала проблема з матеріалами, із яких можна створити щось нове. Зокрема, там влаштовують простори в занедбаних будівлях:
«Однак ми бачимо, що завдяки зусиллям і несуттєвим на перший погляд змінам вдалося досягти хороших результатів. Це також бізнес для місцевого населення».
Так у Львові будівлю занедбаної фабрики ревіталізували в найбільший міський центр сучасного мистецтва Jam Factory Art Center. Відновлення цієї будівлі – один із прикладів збереження пам’ятки місцевого значення, частина якої була зведена наприкінці ХІХ століття. Докладніше про те, як від виготовлення спиртних напоїв, а відтак повидла перейшли до мистецьких виставок, кінопоказів і вистав, «Твоє місто» розповідає в матеріалі.
4. У кожній новій забудові має бути зелена зона. При формуванні міського середовища варто не забувати про важливість уловлювання вуглецю та кліматичні зміни. Необхідно докласти максимум зусиль, щоб у новій забудові щонайбільше використовували зелені зони.
Під час будівництва житла у Львові намагаються створювати більше громадських та зелених зон, однак не в усіх районах це вдається. Зокрема, попри активну розбудову вулиць Садової, Кульпарківської та Петлюри, де раніше простягалися міські лани, ситуація із зеленими зонами могла б бути кращою. В пішому доступі мешканців є лиш один невеликий сквер. Про те, як змінюється мікрорайон, докладніше читайте тут.
5. Природні екосистеми та забезпечення продовольством мають бути сталими незалежно від контексту навколишнього середовища.
«Якщо матимемо місцеві продукти, то досягнемо вищого рівня суб'єктності. Зокрема, на підземній автостоянці в Парижі обладнали мініферму з вирощування грибів, салату і мікрозелені, де працевлаштували містян, а потім продавали врожай на місцевих ринках», – веде далі Наталі Моссін.
6. У будівництві не можна використовувати первинний мінеральний матеріал, якщо можливе його повторне використання. Необхідно думати, як вибудовувати ідентичність нових об’єктів через наявні матеріали. У Європі, зокрема в Україні, є чимало промислових будівель, які можна було б переобладнати в інші функціональні простори.
Приміром, у Львові, в колишньому Палаці культури ЛОРТА на вул. Ряшівській, 2, обладнали новий молодіжний простір Urban Camp Lviv. У будівлі зберегли автентичну мозаїку, крафтові люстри й оздоблення. Тепер усе всередині нагадує стиль лофт. Крім того, відремонтували частину адміністративних приміщень. Там є всі умови для комфортного проживання внутрішньо переміщених осіб: душові, пральня, кухня і дитячий ігровий простір. Також на другому поверсі є бокси з меблями.
7. Не залишати відходів після виробництва й будівництва. Насправді люди викидають дуже багато сміття в навколишнє середовище, тож потрібно думати, як розірвати це замкнуте коло.
«Є добрий приклад «Будинку мрій» у Китаї. Це інноваційна ревіталізація печерної зони, перетвореної на об'єкт сільського розвитку, спорудженого з перероблених будівельних та побутових відходів. Отже, можна не лише вдало використовувати такі матеріали, але й гуртувати місцеву громаду. Також важливі соціальні аспекти й використання навичок місцевого населення», – вважає Наталі Моссін, розповідаючи, як досвід Копенгагена перейняв Китай.
8. При виборі матеріалів для будівництва на першому місці стоїть місцева відновлювальна сировина. У кожній громаді є свої виробники, які забезпечують людей робочими місцями, тож варто їх підтримувати. Однак важливо економно експлуатувати наявні ресурси. Архітекторка навела приклад початкової школи в Демократичній Республіці Конго. Тамтешній об'єкт споруджений із відновлювальних матеріалів для місцевої громади.
9. У всьому, що ми будуємо, уловлювання вуглецю має перевищувати вуглецевий слід. Ця проблема загострюється з кожним роком, клімат уже помітно змінюється, тому в проєктах будівництва варто використовувати більше природних матеріалів.
У Львові є чимало прикладів використання природних матеріалів у будівництві, зокрема під час влаштування громадських просторів. Наприклад, дитячий майданчик «Лис Микита» створений за європейськими технологіями, усі конструкції виготовлені з деревини. Там є гойдалки, балансири, лазанки і вежа-лабіринт у вигляді замку.
Природні матеріали переважають і в новому просторі з дитячим майданчиком біля Центру матері і дитини «Незламні матусі» на вул. Над Джерелом. Майже всі ігрові елементи там також зроблені з деревини.
10. При розробленні, плануванні та створенні антропогенного середовища кожна діяльність повинна мати позитивний вплив на водні екосистеми й постачання чистої води.
«Наприклад, у Китаї створили парк мангрових дерев Санья. Це одне з багатьох так званих міст-губок у цій країні. Там, зокрема, застосували стратегію роботи зі зростаючою кількістю води внаслідок екстремальних опадів», – пояснює архітекторка.
Наразі Львів не приділяє достатньої уваги цьому аспекту, що призводить до негативних наслідків для довкілля та здоров’я містян. Під час будівництва житлового комплексу Avalon Flex на перехресті Замарстинівської та Варшавської (поруч із ТРЦ «Спартак») озеро засипали будівельним сміттям. Там уже провели гідрологічні дослідження, які показали, що водойма підлягає відновленню, тому її планують очистити.
Загалом, щоби Львів став комфортнішим для проживання, зокрема в спеку, бо в місті немає жодної придатної водойми для плавання, варто негайно змінювати ситуацію та більше приділяти уваги цьому питанню.
Увесь цей досвід Копенгагена допомагає поєднати глобальні цілі, важливі для всієї планети. Кожне місто мусить узяти на себе відповідальність за збереження довкілля. Львів має всі шанси перейняти ці передові методики й практики, щоби стати прикладом сучасного міста, де враховані потреби всіх мешканців. Інтеграція зелених зон, повторне використання матеріалів, залучення місцевих ресурсів та підтримка місцевого виробника – ось кроки до створення міста комфортного, екологічно сталого, здатного протистояти викликам сучасності.
«Не лише привілейовані люди мають право насолоджуватися добре продуманим середовищем. Незахищені верстви населення й ті, що живуть на маргінесі, потребують більше, а не менше дизайну», – цими словами першої жінки-архітекторки з Пакистану Ясмін Ларі закінчила свій виступ Наталі Моссін.
Наталія Вареник
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.
Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми – про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.
