Глушники «небажаних» сигналів: радіовежі Львова минулого і сучасності
Згадуючи радіовежі Львова, найперше на думку спадає трансляційна вежа на Високому Замку. Проте, це далеко не єдина й не найдавніша споруда такого плану у місті.
фото: photo-lviv.in.ua
фото: photo-lviv.in.ua

13 січня 2016, 14:40

Стрийський парк

Перша радіопередавальна станція з’явилась у Львові в 1929 році на території Східних Торгів Стрийського парку. Встановлення обладнання разом з невеличкою вежею зайняло трохи часу, і було завершено 10 січня 1930 року. Цього ж дня була зроблена перша спроба виходу в ефір. Проте, потужність передавача була мінімальною – 1.7КВт. Роль дикторів виконували інженери-техніки, що обслуговували обладнання.

Згодом розпочалось будівництво потужнішого передавача на 16КВт,з цією метою було споруджено дві радіовежі висота котрих над рівнем моря сягала 340 метрів. В грудні цього ж року було здійснено першу трансляцію з використанням нових веж. Ще одне вдосконалення обладнання відбулось в 1936 році, коли потужність зросла від 16 до 50 КВт.

З початком Другої світової війни, радіотрансляційну станцію почали використовувати спочатку радянська радіостанція РВ-94, а в час німецької окупації міста – німецька радіостанція Rundfunksender Lemberg. Після закінчення війни тут знову діяла радянська радіостанція РВ-94 аж до 1951 року, поки не змінила місце свого розташування. Вежі ж стали непотрібними, і в ході забудови вулиці Франка їх демонтували.

Радіовежі в Стрийському парку. По центрі найдавніша з веж

Вул. Любінська

Одними, з найдавнішим радіовеж є дві вежі ну вулиці Любінській, 53. Збудовано їх ще в 1931 році (за іншими даними навіть у 1930) для потреб цивільного аеропорту «Скнилів». Їхня висота над рівнем моря становила 317 метрів. Одна з веж зазнала руйнувань ще під час Другої світової війни. Подейкують, що окрім потреб авіації вони мали ще одне призначення, а саме використовувались як глушники «небажаних» радянській владі радіопередач із вільного світу.

На сьогоднішній день за вказаним місцем можна спостерігати не дві, а три вежі. Найновіша з них була споруджена набагато пізніше за свої сусідок. Її використовують різноманітні служби для своїх потреб. Вціліла стара радіовежа ж використовується для радіомовних передач VOLMET, що забезпечують екіпажі повітряних суден метеоінформацією.

Радіовежі на вул. Любінській. По центру нова вежа. Сучасне фото

Святоюрська гора

Як глушники використовувались 3 радіовежі, збудовані в 50-х роках радянською владою на Святоюрській горі. Їхня висота над рівнем моря становила 312 метрів.

За своїм прямим призначенням вежі використовувались практично до початку 90-х років. В 1998 році комісія ЮНЕСКО поставила вимогу демонтувати вежі впродовж десяти років. Дві вежі демонтували ще на початку 2000-х. А от процес демонтажу останньої ніяк не може зрушити з мертвої точки. Щоправда, ходять чутки, що все таки до серпня 2016 вежу буде демонтовано.

Три вежі-глушники на Святоюрській горі

Високий Замок

Найвідоміша та найвища телерадіовежа на Високому Замку споруджена в грудні 1957 року. Її висота - 192 м, а висота над рівнем моря 580 метрів. На відміну від інших радіовеж, з неї вперше розпочалась трансляція не тільки радіосигналів, але й телевізійних ефірів. Перші телевізійні передачі Львівського телецентру почалися 26 грудня 1957 року.

Від часу свого зведення і до сьогодні телерадіовежа на Високому Замку використовується за призначенням. Помітних конструктивних змін за час свого існування вона практично не зазнавала. Додатково було лиш споруджено нижній оглядовий майданчик. А в 2007 році вона отримала яскраву ілюмінацію, яка допомагає гостям і жителям міста навіть вночі знайти дорогу, загубившись серед вулиць нашого міста.


За матеріалом: photo-lviv.in.ua

Опублікувала Мар’яна Федина

Підписуйтесь на наші соціальні мережі

Будьте в курсі останніх новин та ексклюзивного контенту. Слідкуйте за нами у соціальних мережах.

Коментарі

Поки що немає коментарів. Будьте першим, хто залишить свій відгук!

Читайте також

CityLife
«Ми занадто мало знаємо один одного»: Ян Шептицький про українців і поляків
Польсько-українські відносини — тема, що особливо гостро відчувається останнім часом з різних причин. Сьогодні ми публікуємо лист Яна Шептицького (його прадідусь був братом митрополита Андрея Шептицького, УГКЦ), підприємця і волонтера, який живе на стику двох культур та країн, і щиро вірить у важливість порозуміння між двома народами.
Hero Image

21 червня 2025, 12:41

Цей текст Яна Шептицького — звернення до кожного з нас, нагадування про силу спільної історії і перспективу кращого майбутнього: Моя родина століттями жила на кордоні двох народів. Мабуть, саме тому нинішні складні й часом напружені польсько-українські відносини спонукали мене написати цей лист. Я мешкаю одночасно в Україні та Польщі...
Читати повністю
ArrowUpRightIcon
CityLife
Соломія Крушельницька. Унікальні фото та один з останніх записів виступу співачки
23 вересня 1872 року народилася Соломія Крушельницька, славетна українська співачка, що своїм талантом підкорила увесь світ. Що її пов'язувало зі Львовом і де саме знайшла вічний спочинок, розповідає старша наукова працівниця Музично-меморіального музею Соломії Крушельницької у Львові Роксоляна Мисько-Пасічник.

23 вересня 2024, 10:05

Львів є давнім центром музичної культури Галичини, він міцно пов’язаний із життям музикантів, яких щедра галицька земля дарувала усьому світу. Чільне місце у цій когорті діячів займає постать співачки світової слави Соломії Крушельницької, яка саме у нашому місті розпочинала свою сценічну кар’єру, багато разів виступала перед львівською публікою і тут знайшла свій вічний спокій. Початок шляху У 1891 році Крушельницька приїздить до Львова, щоб вступити до консерваторії Галицького музичного товариства на відділ сольного співу...
Читати повністю
ArrowUpRightIcon

За підтримки:

Bosch Stiftung Logo

Розроблено:

Levprograming

За умови повного або часткового використання iнформацiї гіперпосилання на tvoemisto.tv є обов'язковим. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій, а рекламної інформації — рекламодавці. Думка редакцiї може не збiгатися з думкою авторiв.

© 2026 "Твоє місто"