Львів – у центрі нової європейської залізничної мережі. Що планують зробити

В планах – виведення вантажного залізничного транспорту за межі Львова та розвиток інтермодальних хабів тощо.
фото: твоє місто
фото: твоє місто

13 червня 2025, 17:38

Львів стає ключовим транспортним вузлом у масштабній інтеграції України до європейської залізничної системи. Лотар Целлер, експерт з планування транспортних систем, фахівець із розвитку залізничної інфраструктури, який зараз працює з «Укрзалізницею» над стратегією львівського залізничного вузла, під час Lviv Urban Forum 12 червня розповів про головні виклики та плани на найближчі роки. «Твоє місто» розповідає про це детальніше.

До слова, нещодавно мер Львова Андрій Садовий заявляв, що місто перетвориться на новий транспортний хаб Європи. Йшлося про створення автомобільного та залізничного вузлів, над якими нібито вже працюють три провідні компанії з досвідом реалізації масштабних інфраструктурних проєктів. Про впровадження нових елементів залізничної інфраструктури європейського масштабу на своєму каналі в YouTube говорив і головний архітектор Львова Антон Коломєйцев. Він казав, що «місто активно працює щодо цього з Укрзалізницею, і що Львів стане портовим містом». Тоді редакції місто цього не коментувало. Більше тут.

Під час Lviv Urban Forum Лотар Целлер сказав, що в найближчих планах – розвиток залізничного сполучення Львова не лише з Польщею.

«Львів – у центрі європейської інтеграції. Це означає, що в найближчому майбутньому до міста прибуватимуть люди завдяки залізничному сполученю не лише з Польщі, а й із Чопа, Вадул-Сірету та інших пунктів, що відкривають нові можливості».

«Переживши війну, Україна стоїть перед завданням не просто відновити транспортну систему, а створити стійку та адаптивну інфраструктуру, готову до викликів наступних 20–30 років», – наголошує експерт.

Починаючи з 2022 року, Україна активно інтегрується у транспортну мережу ЄС, маючи доступ до фінансування через ініціативу Connecting Europe Facility. Львівський залізничний вузол, зокрема ділянка між Чопом і Ужгородом, стане першою масштабною ланкою цієї інтеграції.

«Ключовий фактор успіху – зв’язок між якісним плануванням та доступом до фінансування, включно з приватним сектором. З 2028 року Україна отримає нові можливості фінансування як частина європейської системи», – пояснює Лотар Целлер.

За його словами, для залучення приватних інвестицій важливо закріпити плани на офіційному рівні – це створить довіру і забезпечить реалізацію проєктів. «Якщо ми будемо надійними в цьому, приватний сектор навіть перевищить обсяги державного фінансування, бо це бізнес».

Інновації та екологічна відповідальність у транспорті Львова

В межах стратегії розвитку передбачено виведення вантажного залізничного транспорту за межі Львова для зменшення навантаження на місто та звільнення публічного простору. Плани також охоплюють створення «опорної» системи громадського транспорту, зокрема інтеграцію залізниці та покращення сполучення з аеропортом.

«Майбутнє логістики – зелене. Залізниця – один із ключових напрямків декарбонізації. Без цього приватних інвестицій не буде», – підкреслює експерт.

Крім того, нова стратегія враховує військову мобільність, що має стати основою для забезпечення стійкого миру і безпеки.

Також у планах – розвиток інтермодальних хабів, які дозволять перевести вантажі з автодоріг на залізницю в межах агломерації, що покращить логістику та знизить навантаження на дорожню мережу.

У рамках стратегії розвитку львівського залізничного вузла та міської транспортної системи розглядаються такі ключові заходи:

  • Створення основної системи громадського транспорту для Львова та Львівської агломерації.
  • Забезпечення високопродуктивного залізничного сполучення громадського транспорту з аеропортом Львова.
  • Підвищення ефективності роботи громадського транспорту та залізничних операцій у Львівському вузлі.
  • Перерозподіл громадського простору на користь нульових викидів та зменшення паркування на поверхні.
  • Покращення доступності до основної системи громадського транспорту.
  • Оптимізація взаємодії між залізничними системами ширини колії 1435 мм та 1520 мм.
  • Реорганізація існуючої системи громадського транспорту відповідно до роботи основної залізничної системи.

Ще в лютому 2024 року ми організовували дискусію про те, як Львів – гуманітарно-логістичний хаб у час повномасштабної війни – має розвиватися, щоб бути більш ефективним. Ці та інші питання обговорювали під час дискусії «Львів як транспортний хаб: зручне місто для мешканців та швидкий шлях від/до кордону» з архітекторами, інженером, керівниками управлінь транспорту міста і області та представником Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Львівській області. Детальніше тут.

Антоніна Костик

Партнерська публікація


Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.

Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми – про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.

Підписуйтесь на наші соціальні мережі

Будьте в курсі останніх новин та ексклюзивного контенту. Слідкуйте за нами у соціальних мережах.

Читайте також

Ініціативи
Пекарня, пасіка чи власна туристична локація: які бізнеси в Карпатах можуть отримати грантову підтримку
До участі запрошують мешканців громади, які хочуть започаткувати власну справу або розвивати наявний бізнес. Програма передбачає бізнес-навчання, менторську підтримку та грантове фінансування для найкращих проєктів.
Hero Image

19:28

Славська селищна рада спільно з всесезонним гірським курортом GORO Mountain Resort оголосили другий набір учасників на навчально-грантову програму підтримки підприємництва "Славсько творить". Загальний грантовий фонд цього етапу становить 1 500 000 гривень: 500 000 гривень виділяє громада, ще 1 000 000 гривень надає GORO Mountain Resort. Подати заявку можуть як діючі підприємці Славської громади, так і мешканці, які планують започаткувати власну справу...
CityLife
Мільйони на оновлення, а покупців обмаль: що пішло не так із Бессарабським ринком у Києві
Порожні столики, зачинені гастрономічні точки та продавці, які чекають на покупців, — так зустрів "Твоє місто" оновлений Бессарабський ринок у центрі Києва. Менш ніж за рік після масштабного перетворення на гастрономічний простір частина закладів уже припинила роботу. Чому історична Бессарабка зіткнулася з такими труднощами, чи виправдала нова концепція очікування та яке майбутнє чекає на один із найвідоміших ринків столиці — у нашому матеріалі.
Hero Image

19:00

Гарний простір, у якому бракує людей За дверима Бессарабського ринку — просторий зал, охайні торгові конструкції, вітрини з продуктами та гастрономічні точки. На перший погляд, усе виглядає як сучасний міський простір, де можна не лише придбати продукти, а й випити кави, пообідати чи зустрітися з друзями. Але під час нашого візиту найбільше впадає в око інше — майже повна відсутність відвідувачів...

За підтримки:

Robert Bosch Stiftung Logo

Розроблено:

Levprograming

За умови повного або часткового використання iнформацiї гіперпосилання на tvoemisto.tv є обов'язковим. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій, а рекламної інформації — рекламодавці. Думка редакцiї може не збiгатися з думкою авторiв.

© 2026 "Твоє місто"