Фото: ecotown.com.ua
Перший серійний електромобіль в СРСР почав випускати Львівський автозбірний завод ще в 50-х роках ХХ століття, пише styler.rbc.ua. З тих пір різного роду електротранспорт будували в Запоріжжі, Львові, Харкові та інших містах, але до серійного виробництва справа доходила лише в рідкісних випадках. І все ж пишатися нам є чим. Простежимо історію львівського електромобілебудування від середини минулого століття до наших днів.
Читайте також: Коли українці пересядуть на електромобілі? 7 фактів про моделі та економію
26 квітня 1949 року Рада Міністрів СРСР винесла постанову, якою зобов'язала Держплан СРСР виділити кошти для організації заводу з виробництва електромобілів і автобусів. Цією ж постановою автозбірне підприємство перейменовувалося у Львівський автобусний завод.
ЛАЗ-750 і ЛАЗ-751
Молодому підприємству встановили план на виробництво 3000 автокранів, 1000 електромобілів і 2000 автобусів. Одним з перших продуктів Львівського автобусного заводу стала електрична вантажівка, випущена в 1951 році в двох модифікаціях. ЛАЗ-750 (вантажопідйомністю 0,5 тонни) і ЛАЗ-751 (вантажопідйомністю 1,5 тонни) призначалися для доставки пошти: вони повинні були забирати кореспонденцію з поштових скриньок і доставляти її на Головпоштамт.
Для свого часу електричні вантажівки львівського заводу мали непогані характеристики. Фургони були обладнані двома електромоторами, розміщеними ззаду на поперечині рами, крутний момент передавався на задні колеса. Кузови електромобілів був виконані з алюмінію і фанери для максимального полегшення машин.
Електромотори ЛАЗ-750 розвивали 5,7 кВт сумарної потужності. Їх живили 40 акумуляторів ємністю 200 А · год і напругою 80 В. Максимальна швидкість машини становила 33 км/год., а запас ходу – до 50 км/год.
Старша модель з індексом 751 перевозила півтори тонни вантажу і оснащувалася 42 акумуляторами. Електродвигуни розвивали в сумі 8 кВт. Максимальна швидкість машини була менш, ніж у 750-й, – 30 км/год., але запас ходу був трохи вищим – до 60 км.
У Львові зробили по десять машин кожної моделі. Всі 20 електромобілів відправили працювати в Москву і Ленінград, де вони справно працювали аж до 1958 року. Електровантажівки добре справлялися зі своїм завданням, але в холодну пору запас ходу сильно падав. Батареї були недоліком електромобілів ЛАЗ. Важкі свинцеві акумулятори, встановлені під підлогою фургонів, були дуже важкими і витримували всього 200-300 циклів зарядки. Їх необхідно було міняти приблизно раз в 20 тисяч кілометрів, до того ж вони були досить дорогими.
Читайте також: В Україні порахували кількість електромобілів: які моделі найпопулярніші? Таблиця
Виявилося, що електромобілі в експлуатації не такі прості, ще й початкова вартість машини виходила в 2 рази дорожче бензинового аналога. Економічно невигідний електромобільний проект в кінці-кінців вирішили закрити, тим більше, що ЛАЗ на той час уже масово випускав великі автобуси і для виробництва електротранспорту не було вільних виробничих потужностей.
ЛАЗ-360ЕМ
У 1970 фахівці Головного Союзного Конструкторського Бюро у Львові розробили унікальний автобус. Він був низькопольним, працював від 180-сильного ДВС і пари електродвигунів, які живилися від генератора на 132 кВт. Гібридний міський автобус був обладнаний електричною трансмісією, яка передає крутний момент на дві задні осі, а ще був виконаний в футуристичному дизайні. Незважаючи на передові технології і прекрасні характеристики, в серію автобус не пішов.
Варто зазначити, що масове виробництво низькопідлогових автобусів почалося лише через 20 років після появи ЛАЗ-360ЕМ.
Наш час
У січні 2016 року на дороги Львова для тестових випробувань вийшов перший український електробус, випущений на львівському заводі «Електрон».
Читайте також: Новий електробус від львівського «Електрону». 21 факт про новинку
Електробус оснащений батареєю, яка забезпечує йому запас ходу в 220 кілометрів. Розганяється такий електробус до 70 кілометрів на годину. 12-метровий низькопольний електробус здатний перевозити одночасно 100 пасажирів.
Опублікував Ігор Саджениця