Більшість людей їде до Львова за архітектурою і атмосферою, а краєзнавець та історик Андрій Пілінкевич спробував подати Львів як місто в горах. Через Львівські гори він пройшов понад 17 км і піднявся на 5 вершин міста. Про це повідомляє в себе на Фейсбуку гід Ігор Губіліт.

Що відомо про львівські вершини:

Кортумова гора (379 м)

Геологічна пам'ятка природи місцевого значення, лісопарк у Шевченківському районі Львова. Від найвищої точки Львова –Замкової гори – Кортумова Гора відділена долиною річки Полтви. Із 1984 року вона має статус геологічної пам'ятки природи. Загальна площа лісопарку «Кортумова гора» становить близько 63 га.

Назва гори і лісопарку походить від прізвища радника губернатора Галичини Ернеста Кортума, автора праці «Examen du partage de Pologne», який у своєму маєтку заклав сад, котрий згодом став частиною лісопарку «Кортумова Гора». На території Кортумової гори та біля неї розміщені: стрільбище, стадіон Торпедо, Янівське кладовище і Навчально-спортивна база літніх видів спорту Міністерства оборони України.

Гора Лева (388 м)

Один з пагорбів Давидівського пасма (частина Подільської височини), пам'ятка природи місцевого значення. Пагорб розташований неподалік від центру Львова, між вулицями Опришківською, Кривоноса і Довбуша.

Історія гори розпочалась ще в ХІV ст., коли на горі розміщувався другий замок-палац короля Лева Галицького. У 1340 р. під час нападу на місто поляків замок короля Лева зруйнували, проте його не стали відбудовувати. Протягом багатьох років гора була повністю спустошена, саме тому її почали називати Лисою горою.

Пагорб переважно незаліснений, лише його південний бік порослий деревами та кущами. На вершині встановлено металевий хрест, облаштовано оглядовий майданчик, східним схилом прокладено стежку зі східцями та (місцями) перилами.

Жупан (390 м)

Гора (пагорб) у Вининках покрита переважно буком. Недалеко від гори розташований дендрологічний парк «Винниківський», який створили в 1898 році.

У липні 5 років тому міжнародна археологічна експедиція знайшла докази трипільського поселення на горі Жупан. Археологи почали розкопки ще у 80-х роках і тільки тоді відкрили сліди трипільського житла – це дерев’яний каркас, обмазаний глиною. Тут і посуд, і сліди поселень. Під час розкопок виявили двоярусне житло трипільців, яке є найзахіднішою точкою Трипільської культури на території ареалу її поселення. Приблизний вік знахідки – три тисячі триста-три тисячі сто років до Нашої ери.

А у 2019 році археологи знайшли амфору Трипільської культури, якій понад п’ять тисяч років, на горі Жупан. Вона є дуже цінною, а місце, де її виявили, можна вважати крайньою західною точною трипільської культури. Спочатку амфору мали реставрувати, а пізніше передати до історико-краєзнавчого музею для експонування.

Високий Замок (413м)

Один з пагорбів у місті Львові, найвища точка міста – 413 м над рівнем моря. За австрійських часів її називали Пісковою горою, а після відвідин у 1851 році цісарем — горою Франца Йосифа. На вершині розташований оглядовий майданчик, до якого веде спіральна пішохідна доріжка. Майданчик та доріжка освітлюються в темну пору доби.

Донедавна під копцем Люблінської унії стояла фігура лева Лоренцовича, що був пожертвуваний родиною Лоренцовичів і прикрашав стару львівську ратушу. Тепер скульптуру забрали до Львівського історичного музею, де її мають відреставрувати.

Найвищу львівську вершину давно полюбили містяни та гості Львова. І з настанням теплого сезону тут завжди збирається багато людей: туристів, молоді, закоханих пар, оскільки звідси відкривається вид на місто. Єдине, що може зіпсувати враження від прогулянки – це зруйновані сходи, тріщини у доріжках та поламані поручні. Місцями видно, що сходи вже намагалися лагодити за допомогою гранітних плит, але вигляд вони мають не дуже естетичний.

Із бюджету розвитку Львова цьогоріч виділили 350 тисяч гривень на реставрацію кіпця та оглядового майданчика у парку «Високий замок». Проєктно-кошторисну документацію хочуть виготовити ще в цьому році, а роботи розпочати вже наступного.

Чотові (Чортові) скелі (414 м)

Група скель, а також пагорб і пам'ятка природи місцевого значення, розташовані на околиці села Лисиничі, між Львовом та Винниками, у межах Винниківського лісопарку. До скель можна піднятися з села Лисиничі або з автодороги Львів – Винники (від зупинки «Винниківське озеро», близько 2 км). Можна йти і залізницею, полотно якої тягнеться до дріжджового заводу, а його залишки – аж до мосту біля Винниківського озера.

Частіше Чотові скелі (або Чотову скелю) називають Чортовими скелями. Навіть з'явилася легенда про те, як чорт ніс цю скелю, щоб знищити християнський храм у Львові. Але чимало істориків погоджується, що скелі насправді називаються Чотовими. Назва пов'язана зі словом чоти (чати, чатувати, стояти на чатах), і свідчить про давнє призначення скель як сторожового поста на східних підступах до Львова.

На думку археологів, під скелею було найдавніше поселення на території Львова – мисливський табір. Він існував раніше, ніж Кирилівська стоянка у Києві (19 тисяч років тому) та поселення на вулиці Спажистій у Кракові (25 тисяч років тому). Давні мисливці полювали на території нинішнього Львова на мамонтів, печерних ведмедів та левів. У верхніх відкладах у навісі Львів VII виявлено також рештки матеріальної культури часів короля Данила та його сина Лева.

Підготувала Ольга Коваль

Фото Вікіпедії та Андрія Байцара