Найбільше Віталія Ляску турбує ситуація з освітою у нашій країні. За всі роки Незалежності освітня політика ніколи не була реальним державним пріоритетом. Не зважаючи на участь найвищих посадових осіб держави у з’їздах працівників освіти, у міністерських засіданнях, попри прийняття законодавчих актів, видання указів та постанов уряду, освіта ніколи не пов’язувалася із загальною модернізацією суспільства. Освіту розглядали як щось вторинне, що потребує багато коштів і не має вирішального значення для розвитку країни. І це стратегічна помилка нашої країни, переконаний історик і дійсний член Малої академії наук у Львові.
Читайте також: Як змінювати місто, почавши з маленьких справ. Історія львів’янки
Віталій Ляска також звертає увагу на недостатнє фінансування наукової сфери. «Якщо вдасться це змінити, ми побачимо швидкий ефект: наукові здобутки кожного вищого навчального закладу (публікації, цитування, патенти, нагороди тощо) не лише обраховуватимуть кількісно, а й зможуть використовувати на практиці. Також потрібно підвищити інноваційність досліджень, запровадити процедуру обов’язкового підтвердження практичної цінності праць через патентування й впровадження на підприємствах, ініціювати міждисциплінарні дослідження. Усе це дозволить зробити науку сучасною і більш корисною для країни», – каже член Української Галицької Партії.
Читайте також: Як львівські активісти борються із корупцією
Довідка. Віталій Ляска – львів’янин, 27 років, член Української Галицької Партії, науковий керівник проекту «Локальна історія». Віталій закінчив історичний факультет Львівського національного університету ім. Івана Франка. Він є дійсним членом Малої академії наук у Львові та автором понад 30 наукових праць. Захистив кандидатську роботу на тему «Територіальний та адміністративний розвиток Верхнього Побужжя у IХ–ХІV ст.», здобув науковий ступінь кандидата історичних наук. Разом із дружиною Іриною виховують сина Костянтина.
Читайте також: Доброволець АТО розповів, чому йде до Львівської міськради. Відео
Опублікувала Ольга Сорока
