Школа по суботах та у червні: чи можуть змінити навчальний рік на Львівщині

Наразі на Львівщині немає передумов для навчання по суботах чи продовження навчального року. Водночас ситуація може змінитися через перебої з електро- та теплопостачанням і безпекову ситуацію.

Учні у школі з вчителькою розглядають глобус / фото з відкритих джерел

сьогодні о 20:51

У школах Львівщини наразі не планують навчання по суботах чи продовження навчального року до червня. Водночас все може змінитися залежно від безпекової ситуації, перебоїв із теплом та електроенергією, а також погоди взимку. Про це "Твоєму місту" повідомила народна депутатка, секретарка Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки й інновацій Наталія Піпа.

"На сьогодні на Львівщині простіша ситуація, ніж, наприклад, у Києві чи, звичайно, у Харкові. Це я зараз дуже чітко відчуваю, тому у Львові передумов про те, щоб вчилися по суботах, чи продовжили навчання і вчилися в червні місяці, поки ще немає", — сказала Наталія Піпа.

Проте вона додала, що ситуація може змінитися, якщо росіяни з настанням холодів знову почнуть бити про енергоінфраструктурі.

Нардепка зазначила, що існують визначені параметри температури у школах. Якщо через холод у приміщеннях буде неможливо забезпечити належні умови, формат навчання можуть змінити, зокрема на змішаний.

Водночас, за її словами, тривале дистанційне навчання не є достатньо ефективним, тому в разі необхідності можуть розглядати інші варіанти — зокрема навчання по суботах або продовження навчального року.

Наталія Піпа сказала, що ще з 2016-го року школи можуть вчитися до 1 липня, якщо не встигли пройти програму. Але ще жодного разу, навіть у час воєнного стану, школи не вчилися так довго, хіба що поодинокі і то — до середини червня.

Вона додала, що процес навчання також залежатиме від того, чи школа готова до перебоїв із електро- і теплопостачанням: чи є у них генератори і буржуйки.

"Якщо згадати минулу зиму, коли було -20 і школи Києва були значно в гірших умовах і не працювали, бо тут частіше не було тепла і світла, але все-таки закінчили рік. Тому думаю, оскільки синоптики обіцяють, що ця зима буде теплішою, ніж минула, то є багато шансів, що, насправді, багато додаткових днів навчання не буде і онлайн буде теж застосовуватись мінімально", — зазначила депутатка.

Читайте також: Безкоштовні обіди для всіх: що їстимуть школярі Львівщини

Чи може школа сама змінити формат навчання

Формат навчання може відрізнятися у школах в різних регіонах. Як пояснила Наталія Піпа, його визначає управління освіти територіальної громади.

У Львівській територіальній громаді, для прикладу, йдеться про близько 130 шкіл, які погоджують своє навчання із управлінням освіти.

Водночас, за словами депутатки, є окремі школи, які працюють за іншим графіком. Наприклад, Львівська середня загальноосвітня школа східних мов та східних бойових мистецтв "Будокан".

"Будокан" має чотири чи п'ять тижнів навчання, а потім — тиждень канікул. Він, наприклад, інакше робить, ніж більшість шкіл у Львові. На сьогодні цей формат дозволяється, але зазвичай він відбувається за погодженням з управлінням освіти і виходячи з ресурсів, які є в школи", — пояснює Піпа.

Про те, що формат навчання у кожній школі може бути індивідуальним, каже і освітня омбусменка Надія Лещик. Вона наголошує, що універсальних правил організації освітнього процесу для всіх українських шкіл не існує. Причина — різна безпекова ситуація в регіонах.

За словами омбудсменки, єдиним спільним алгоритмом залишається реагування на повітряну тривогу.

"Є лише єдиний алгоритм: лунає тривога — необхідно переміститися в укриття", — пояснює Надія Лещик.

Вона додала, що організація освітнього процесу безпосередньо залежить від того, яке укриття має конкретний заклад.

Якщо укриття достатньо велике, воно дозволяє організувати навчання навіть під час тривоги, зокрема об'єднуючи класи чи паралелі. Водночас можливий варіант, коли очно навчаються лише учні початкової школи, а старші класи переходять на змішаний або дистанційний формат.

Читайте також: 14 шкіл Львова увійшли до ТОП-100 найкращих в Україні за результатами НМТ

Окремою проблемою вона називає школи, які використовують укриття інших суб’єктів господарювання. За даними МОН, укриттями забезпечені 11 375 шкіл, або 90% від їхньої загальної кількості. Найбільше — 6904 — мають найпростіші укриття. Ще 2780 закладів освіти використовують об’єкти інших суб’єктів господарювання.

Норми передбачають, що відстань до укриття має бути не більшою за 500 метрів. Водночас ДСНС для закладів освіти рекомендує відстань до 100 метрів, щоб евакуація під час повітряної тривоги була швидкою та безпечною.

За словами Лещик, для західних областей використання таких укриттів наразі стало звичною практикою. Натомість для Києва та Київської області, де безпекова ситуація погіршилася, варто окремо переглянути ситуацію у кожній школі та дитсадку, які користуються укриттями інших суб’єктів господарювання.

Через тривоги діти втрачають навчальний час

Ще однією проблемою є освітні втрати. За словами Надії Лещик, вони почалися ще під час пандемії Covid-19 і продовжуються через повномасштабну війну.

За даними дослідження фонду savED, станом на осінь 2025 року через повітряні тривоги діти у прифронтових та прикордонних регіонах втрачають у середньому 2–3 повних уроки щодня.

Водночас освітня омбудсменка наголошує на необхідності коректно вимірювати ці втрати.

"Нам потрібні чесні вимірювання освітніх втрат, бо коли для дослідження у частині шкіл обираються діти з високим рівнем навчальних досягнень, а діти з середнім та початковим рівнем не допускаються до дослідження, то це не можна називати повноцінним дослідженням освітніх втрат", — зазначила Лещик.

На її думку, питання компенсації освітніх втрат має вирішуватися на державному рівні.

"Дослідження свідчать, що втрата однієї третини шкільного року зменшує майбутні зароблені доходи учнів на 3% та знижує ВВП країни у середньому на 1,5% на решту століття", — сказала освітня омбудсменка.

Крім того, за словами Надії Лещик, постійні повітряні тривоги створюють додаткову проблему для шкільних перевезень.

Нагадаємо, цьогоріч до перших класів в Україні пішли 243 398 дітей. Це на 3,5% менше, ніж роком раніше, коли навчальний рік розпочали близько 252 тисяч школярів. Попри загальнонаціональний спад, Львівська область посіла перше місце серед регіонів за кількістю новоспечених учнів.