Фото: Відкриті джерела
У стінах «Києво-Могилянської академії» відмовилися від вживання мови держави-агресора – відповідну норму прописали у правилах внутрішнього розпорядку.
Мовний омбудсмен Тарас Кремінь наголосив, що заклад зробив досить потужний зачин, який, за його сподіваннями, буде ретрансльований і в інших університетах України.
Про це в ефірі телеканалу Київ розповів Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь, коментуючи ініціативу Києво-Могилянської академії щодо заборони використання російської мови на території навчального закладу.
«Я підтримую це рішення і вважаю, що в кожному університеті мають бути створені найкращі можливості для виховання справді патріотичних, вольових, освічених громадян України. Разом з тим, стаття 21 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» говорить про те, що мова освітнього процесу – державна», – наголосив Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь.
За словами омбудсмена, Києво-Могилянська академія, яка була і є форпостом високої науки, повинна продовжувати тримати курс як на утвердження української мови та культури, так і національної ідентичності.
Тарас Кремінь наводить статистику 2022 року, відповідно до якої спостерігається зростання інтересу до опанування української мови.
«Українською філологією цікавляться у світі, наші студії популярні в Канаді, США та Європі. Це той вектор, який нам посилювати та належно забезпечити», – зазначив омбудсмен.
За словами Тараса Кременя, в умовах російсько-української війни питання захисту мови та її утвердження є серед пріоритетних, тож сфера освіти має бути прикладом в питаннях захисту національних інтересів.
Нагадаємо, нещодавно Києво-Могилянська академія отримала спадок від Грегорі Степанця, детальніше про це читайте у нашому матеріалі.
Ігор Ющенко