фото: Зоя Красовська
Ідея скверу з’явилася через появу незаконної забудови. Мешканці вирішили боротися не проти чогось, а за свій громадський простір. Частина території ще потребує благоустрою і нагадує: як було і як стало.
На проект «Лавки для мрій» активісти ГО «Кращий Сихів» зібрали 26 тисяч. А загалом для благоустрою скверу залучали кошти донорів та благодійників, розповіла для Tvoemisto.tv Наталя Піпа, співзасновниця ГО «Кращий Сихів»: «Тут багато співпраці і мешканців, і влади, і інших людей, які навіть не живуть у Львові і на Сихові. Кожна лавка і кожне дерево — це подарунок благочинців. Ми робимо сквер прикладом, що якщо старатися, то поступово все виходить».
Наталя Піпа
Першу чергу лавок встановили на відкриття скверу у грудні 2014-го року. Потім щороку доставляли і працювали над новими деталями. «Тут такий гарний затінок і було б добре, щоб вони були лавками для мрій: щоби тут хотілося мріяти, думати, як ці мрії втілити. Це єдиний в Україні на сьогодні простір для незрячих, поставлений за міжнародними правилами. Тут є плитка поводир і плитка зупиняюча. Цю першу плитку ми взяли з міста Дніпро, керівник заводу сам незрячий, він приїжджав до скверу і робив відеозвернення меру Дніпра: дивіться, Львів зміг, давайте зробимо таке і у нас. Ми робимо сквер безбар’єрним. Наприклад, сусідка, якій уже 35-років, вперше змогла в нього заїхати», – каже Наталя Піпа і додає, що була ідея зробити тут сухий фонтан, як біля ТРЦ «Форум», який не потребує багато води. Але це дуже коштовні проекти.
Читайте також: Як змінять громадські простори Львова. Плани урбаністів на 2017-й рік
Розташування цих лавок та їхня форма – не випадкові. Попередньо був зроблений урбаністичний аналіз: дослідили, де люди збираються, де їм подобається збиратися, де вони можуть в майбутньому збиратися, пояснює архітектор Ілля Литвинчук: «Сама форма вийшла з міркувань ергономіки та цікавості. Ламані форми контрастують з круглими лавками і створюють різноманітність простору. Лавки різної довжини, щоби можна було і самотньому відпочити, і з друзями, родиною. Так само різна висота, щоби було однаково зручно і для дітей, і для дорослих».
Зоя Красовська,
фото авторки
