В Україні хочуть врегулювати використання мобільних телефонів та інших гаджетів під час навчального процесу. Профільний комітет Верховної Ради вже розпочав роботу над відповідним законодавством, проте серед освітян та нардепів точаться дискусії щодо того, чи має це бути єдина жорстка заборона для всієї країни, чи кожній школі варто надати право встановлювати власні правила.
Законодавчі ініціативи: від суворих заборон до фінської моделі
Питання присутності смартфонів на уроках порушують не вперше, однак зараз воно перейшло у практичну площину. Законопроєкт №15105 передбачає обмеження для школярів на використання телефонів, планшетів та смартгодинників під час занять. Винятки пропонують робити лише для освітніх завдань або з медичних причин — і тільки за погодженням із учителем.
Водночас у Комітеті ВР з питань освіти, науки та інновацій створили робочу групу для напрацювання остаточного тексту документу. Народна депутатка зі Львова Наталія Піпа пропонує альтернативний підхід, заснований на досвіді Фінляндії, де держава задає загальну рамку, а конкретику прописує сама школа.
Депутатка пропонує зобов'язати кожну школу прописати у своєму статуті власні правила використання гаджетів та модуль цифрової безпеки, тоді як МОН має підготувати типові орієнтири.
За її словами, у школах можуть діяти різні моделі: від простого зберігання телефону в наплічнику до здачі при вході. Головне — дати закладам освіти право обирати те, що підходить саме їм.
Вплив на успішність та цифрова безпека
Занепокоєння надмірним екранним часом підкріплюється міжнародними дослідженнями та показниками успішності українських підлітків. Згідно з останніми даними PISA-2025, рівень читацької грамотності школярів в Україні знизився до 418 балів (у 2018 році цей показник становив 466 балів). Понад 40% досліджуваних підлітків мають труднощі з переказом тексту чи зіставленням інформації з різних джерел.
Дослідження Норвезького інституту громадського здоров'я підтверджують, що обмеження використання смартфонів у школах позитивно впливає на навчальні результати, особливо серед дітей із менш забезпечених родин, а також знижує рівень цькування (булінгу) серед учнів майже вдвічі.
Окрім освітнього аспекту, ключовим залишається питання цифрової безпеки. За даними аналітичних досліджень Dignity Online та Sense Research:
54% українських підлітків за останній рік стикалися з кібербулінгом;
14% дітей зазнавали ризиків онлайн-експлуатації чи сексуального насильства в мережі;
74% школярів бачили жорстокі кадри війни, а 36% — матеріали про самоушкодження.
Читайте також: Від спорту до технологій: у Львові триває Тиждень позашкілля. Програма та локації
Нагадаємо, за даними освітян та науковців, смарт-гаджети під час занять суттєво розсіюють увагу школярів та перешкоджають засвоєнню навчального матеріалу. Постійне відволікання на сповіщення й соціальні мережі не лише знижує успішність дітей, а й погіршує живі комунікативні навички та рівень концентрації на уроках.
