Фото: Нацбанк
Національний банк України 9 червня вводить в обіг пам’ятні монети на честь видатного львівського військового і політичного діяча Євгена Коновальця. Про це інформують у Нацбанку.
На аверсі монети будуть слова Євгена Коновальця: «Будемо мати силу, тоді вийдемо пообідно з найгіршого лихоліття і здобудемо все, що нам треба», а по центру – дві літери «С», які є фалеристичною пам’яткою часів визвольних змагань. Обрамлює монету калинова гілка.
На реверсі монети буде зображено портрет Євгена Коновальця з надписом ОУН. Збоку портрету – стилізований тризуб, а знизу – роки життя діяча.
Монети тиражем 35 тисяч одиниць, виготовлені з нейзильберу (нового срібла), маса кожної становитиме 12,8 г, а діаметр – 31 мм. Ці монети будуть найбільшими від усіх, які були в обігу. Наприклад, монета 5 копійок має діаметр 24 мм.
Нацбанк також вводить в обіг монету «Спадок» номіналом 10 грн. Вона присвячена розкриттю народного мистецтва, явищ культури, науки, побуту, які залишилися ще від попередніх поколінь і представлені символом Сонця.
Ці монети виготовлені зі срібла 925 проби, а їх діаметр становитиме 38,6 мм, що навіть більше від монет на честь Євгена Коновальця. На монетах будуть елементи оздоблення – локальна позолота, у якій вміст золота становитиме не менше ніж 0,002 г. Ці монети вийдуть тиражем 4 тис. одниниць.
Читайте також: Нацбанк вводить в обіг пам’ятну монету на честь Львівської обсерваторії. Фото
На аверсі монети буде невеликий позолочений Державний Герб України, у центрі — знаки-символи, обереги та візерунки, які вказують на багатозначний символ еволюції Всесвіту й ритму життя.
На реверсі монети посередині буде зображено оздобленого позолотою козака Мамая, який в руках тримає стилізоване українське небо, культуру й спадок народу. Крім того, Мамай є символом безсмертя українського народу і волелюбності.
Довідково
Зазначимо, що Євген Коновалець є видатним полковником Армії УНР, він також був командиром Січових Стрільців і першим головою ОУН. Він народився у селі Зашкові, що на Львівщині, й навчався у Львівському національному університеті ім. Івана Франка. Коли йому було 24 роки, то потрапив у російський полон, після чого був у таборі для військовополонених у Чорному Яру.
У 1917-му році приїхав до Києва, де спільно з Романом Дашкевичем та іншими членами сформував Галицько-буковинський курінь січових стрільців, який став однією з найбоєздатніших частин Армії УНР.
Софія Шавранська
Фото Нацбанку
