unsplash.com/
Майже 14 років ресторатори одного з найбільш туристичних міст України, в якому функціонують сотні закладів громадського харчування, змушені були переплачувати мільйони гривень. Кожному з них доводилось витрачати від 2 до 3,5 місяців для отримання дозволу на відкриття літнього майданчика. До того ж, отримавши дозвіл, далеко не кожному підприємцю вдавалося відкрити терасу, яка б задовільняла і відвідувачів, і владу, і мешканців міста, оскільки дозвільні норми були спірними та не завжди враховували потреби усіх зацікавлених груп.
Фото: Cf.ua
26 травня 2023 року Львівська міська рада прийняла рішення щодо впровадження нових правил регулювання літніх майданчиків, які діятимуть вже з 1 вересня 2023 року. На це рішення підприємцям довелося чекати більше 6 років, адже саме стільки тривала адвокація готового проєкту змін запропонованого Львівським регуляторним хабом (ЛРХ).
Детальніше про необхідність запровадити нові правила регулювання літніх майданчиків, проблеми, з якими зіштовхуються підприємці, та їх вирішення, а також про те, яким був процес від розробки до прийняття нового регулювання пояснюють Тарас Хавунка, голова Львівського регуляторного хабу та Марічка Ігнатова, юристка та експертка організації.
Тарас Хавунка, голова правління Львівського регуляторного хабу, експерт з місцевого економічного розвитку
Що не так було з минулим регулюванням та на які зміни чекати?
Ледь не кожен підприємець у цій сфері зіштовхувався із зарегульованим, незрозумілим, часо- та грошозатратним механізмом розміщення літніх майданчиків, що не лише відбивало бажання співпраці з владою, але й створювало численні перешкоди для розвитку бізнесу. До прикладу, за старим регулюванням підприємці повинні були подати та узгодити близько 20 документів, що займало від 2,5 до 4 місяців. Паралельно, за цей час, місто недоотримувало мільйони гривень від сплати оренди та податку за найманих працівників. Загалом таке регулювання було невигідним ні для підприємців, ні для міської влади.
Фото літнього майданчика у Львові / Fest
У 2016 році команда Львівського регуляторного хабу дослідила проблемну сферу регулювання літніх майданчиків та виокремила декілька основних проблем:
Ускладнена процедура видачі дозволів підприємцям на встановлення літнього майданчика
Проблема
У Львові погодження та встановлення літніх майданчиків регулюється Ухвалою № 2452 від 05.03.2009 року зі змінами та доповненнями. Відповідно до минулої редакції регулювання, рішення щодо надання чи продовження дозволів на розміщення літніх майданчиків ухвалює міжвідомча комісія, до якої входять представники управління архітектури, управління охорони історичного середовища, відділу торгівлі управління економіки, представники районних адміністрацій та депутати. Тож для того, аби відкрити літній майданчик, підприємець має отримати позитивні рішення по трьох окремих адміністративних процедурах: отримання архітектурно-художніх вимог, погодження проєкту встановлення літнього майданчика (ВЛМ) в управлінні охорони історичного середовища та погодження проєкту і отримання паспорта ВЛМ в управлінні архітектури та урбаністики.
У випадку, якщо встановлення майданчика вимагає укладення договору оренди окремих конструктивних елементів благоустрою з управлінням комунальної власності, то цілих чотири. Кожен з цих процесів триває щонайменше 30 днів. Тобто на погодження всіх дозвільних документів підприємець витрачає 120 днів. До того ж, якщо враховувати і операційні етапи, весь процес погодження може сягати цілих 11 етапів: від оформлення топографічної основи, погодження з правоохоронними органами і до отримання рішення.
Відповідно до опитування, яке проводив Львівський регуляторний хаб, дві третини підприємців вказали, що мали проблеми з такою процедурою через суттєве затягування ухвалення рішень без аргументованих пояснень. Тобто термінів не дотримуються, а через колегіальність ухвалення рішень за це ніхто персонально не відповідає.
У підсумку встановлення майданчиків відкладається, а це втрачені можливості для жителів міста і бізнесу. Крім того, документи чиновникам потрібно подавати особисто, що вимагає значних часових затрат підприємців.
Вирішення
Нова ухвала істотно скорочує термін та етапи розгляду і погодження документів. Відтепер це всього лише 5 етапів замість 11 та до 12 документів замість 22. Окрім цього, проєкт нової ухвали передбачає персональну відповідальність (у цьому випадку – голови Управління архітектури та урбаністики) за дотримання усіх процедурних вимог та видачу Паспорту ЛМ.
В результаті за новими правилами підприємці можуть отримати всі необхідні документи всього лише за три тижні, що дозволяє зберегти як часові, так і грошові ресурси.
Відсутність чітких норм, невідповідність вимог та переліку документів
Проблема
У чинній ухвалі не визначені чіткі терміни та обґрунтування продовження терміну дії паспорта ЛМ, немає окремого визначення понять та чітких правил. До того ж, норми, які містить ухвала, не відповідають нормам, які перечислені на інформаційних картках відповідних адміністративних послуг.
В результаті недосвідчені підприємці часто заплутуються, подають документи з неточностями, або у невідповідні терміни, що призводить до отримання негативного рішення. І тоді всю процедуру потрібно починати з початку.
Більше того, навіть якщо ви подали все вчасно і отримали позитивне рішення, то вже зовсім скоро вам доведеться повертатися до цього питання знову. Адже, хоч у минулій ухвалі зазначено, що дозволи на встановлення літніх майданчиків у Львові можуть видаватися на п'ять років, та насправді ж їх надають або продовжують всього лише на рік-два.
Це створює низку труднощів. Підприємцям доводиться повторно проходити дозвільні процедури, що підвищує корупційні ризики, затягує ухвалення рішень, зумовлює економічні втрати у вигляді зменшення надходжень до місцевого бюджету за оренду, скорочує кількість робочих місць.
Крім того, бізнес не готовий вкладати значні кошти у матеріально-технічне забезпечення майданчиків, розуміючи, що наступного року договір можуть не продовжити. З цією проблемою також стикалися дві третини підприємців, опитаних Львівським регуляторним хабом.
Вирішення
Нова ухвала містить однозначну термінологію, визначений поділ по сезонах та основні підстави продовження терміну дії паспорта ЛМ: в межах пішохідної зони на два сезони; в межах історичного ареалу на три сезони; поза межами історичного ареалу на три сезони, наступний – 5 сезонів. Також вдосконалені механізм контролю і санкцій, які ґрунтуються на повазі до права власності та свободи підприємницької діяльності.
Великі витрати бізнесу та малі надходження до місцевого бюджету
Проблема
Самі адміністративні послуги заявлені як безкоштовні, і це справді так, однак за розробку проєкту ВЛМ треба заплатити, за виїзд інженера та розробку архітектурно-художніх вимог також. В результаті підприємець витрачає орієнтовно 10 000 гривень на підготовку всіх документів для встановлення одного літнього майданчика та додатково несе непрямі витрати на оренду, а також втрачає альтернативний прибуток, який би міг отримати, якби замість оформлення всіх процедур та особистої подачі документів продовжував працювати.
Стара процедура оформлення та видачі дозволів є невигідною не лише підприємцям, але й місту. Адже через довготривалі процедури погодження велика кількість підприємців не можуть розпочати роботу літнього майданчика вчасно. За цей час місто недоотримує ПДФО за роботу найманих працівників та оренду площі на суму орієнтовно, 6 325 960 грн з одного підприємця. Сумарно до бюджету не надходить понад 1 млн грн.
Вирішення
Згідно з новими правилами оплачувати доведеться лише послугу з виготовлення архітектурно-художніх вимог, що у середньому оцінюється у 3 240 гривень. Окрім того, зменшиться час, який підприємець витрачає на операційні процедури, що дозволить зберегти альтернативний прибуток за години роботи.
Зі свого боку, місто отримуватиме ПДФО за роботу найманих працівників та оренду площі за 2-2,5 місяці додаткової роботи літнього майданчика за рахунок скорочення часу на отримання дозволів. В загальному це поповнить бюджет міста на мільйони гривень.
Ще однією перевагою нового регулювання стало встановлення чітких правил для порушників.
«Добре пригадується, коли паспорт ВЛМ могли скасувати, якщо сусіди скаржилися на порушення режиму тиші. Але є одне але: чинна ухвала ніколи не передбачала такої підстави для скасування паспорта, проте підприємці все одно мали оскаржувати такі рішення до суду. Тепер все має бути по-іншому: широкий, вичерпний та чіткий перелік для скасування паспорта ВЛМ, чіткий алгоритм дій правоохоронців та контролюючих органів в разі необхідності фіксації та доведення порушення, а також гарантії для підприємців від свавілля та необґрунтованих скасувань паспортів ВЛМ», – коментує юристка та експертка Львівського регуляторного хабу Марія Ігнатова.
Марічка Ігнатова, юристка та експертка Львівського регуляторного хабу
Завантажити інфографіку та інші корисні матеріали можна на сайті Львівського регуляторного хабу.
Адвокація тривалістю в 6 років та як вдалося все ж досягти компромісу з ЛМР
Шлях від розробки до прийняття нового регулювання був таким ж складним та тривалим, як шлях підприємців до відкриття літнього майданчика. Власне, кейс регулювання літніх майданчиків був одним з перших в діяльності Львівського регуляторного хабу. З того часу пройшло більше 6 років, в межах яких Хаб успішно реалізував понад 15 проєктів у 75 громадах України. Проте позитивне рішення щодо прийняття нових правил регулювання вдалося отримати лише зараз.
Повертаємося у 2016 рік. Хаб, будучи ще студентською ініціативою розпочинає роботу над аналітичним дослідженням щодо літніх майданчиків, метою якого було створення збалансованого дизайну нового регулювання, яке б максимально зменшило витрати для бізнесу, мінімізувало корупційні ризики та збільшило надходження до місцевого бюджету.
«Запит на дослідження тих чи інших тематик ми отримуємо від місцевих підприємців, які об'єднанні у кілька ключових бізнес-асоціацій. В процесі дослідження ми проводимо опитування та публічні консультації, опираємося на найкращі іноземні практики, досвід експертного середовища міста», – ділиться голова організації Тарас Хавунка.
Саме так було і у 2016 році. Близько шести місяців тривали збір та підготовка аналітики, після чого розпочалися обговорення з громадськістю, консультації з бізнесом, співпраця з міською владою та робота з фокус-групою. Вже за рік вдалося фіналізували та презентувати ключові принципи, які повинні були лягти в регулювання. Проте місцева влада вирішила піти іншим шляхом і зареєструвала альтернативне рішення, яке практично нічим не відрізнялося від діючого регулювання і виглядало більш як формальність.
Враховуючи, що рішення було зареєстровано з порушенням процедури, команді ЛРХ вдалося призупинили його розгляд за допомогою експертних висновків – новий сталий механізм проведення експертизи проєктів регуляторних актів на доцільність, збалансованість та ефективність, що був запроваджений ЛРХ. Ця законодавча вимога відтоді вже 5 років реалізовується у співпраці депутатської комісії законності та Львівського регуляторного хабу, стала кращою визнаною практикою взаємодії влади та громадськості та ефективним механізмом недопущення прийняття рішень, які можуть завдати збитків для бізнесу.
Проте ціль залишалася все ще недосягнутою. Новий проєкт ухвали не був прийнятий.
«Ми прийняли виклик та скориставшись нормами прийнятого тоді Статуту міста ініціювали проведення офіційних публічних громадських слухань з широким охопленням громадськості, бізнесу та ЗМІ для обговорення ситуації та перспективи її розвитку. Швидкого результату досягти не вдалося. Адже діючий статут міста, хоч і передбачав громадські обговорення, проте не містив чіткого терміну та вимоги за якими міський голова мав би підписати Протокол за результатами обговорень. На підпис, з очевидних причин, довелося чекати близько девʼяти місяців», – пригадує Тарас Хавунка, голова Львівського регуляторного хабу.
Врешті-решт, у 2019 році, завдяки постійній адвокації Протокол підписали та новий проєкт регулювання сфери літніх майданчиків винесли на розгляд міської ради. Проте настала пандемія, яка вкотре відтермінувала введення в дію готового рішення.
Через рік відбулися місцеві вибори. Літні майданчики входили у топ-5 пріоритетних регулювань за результатами опитування львівського бізнесу, ініційованого нашою командою. Розпочався черговий цикл роботи з новообраними депутатами міської ради з метою донесення логіки та важливості прийняття нового рішення.
Минуло півтора роки перш ніж ситуація врегулювалася і літні майданчики повернулися на порядок денний. Напередодні місцевих виборів команда ЛРХ зініціювала соціологічний проєкт – «топ-5 пріоритетів львівського бізнесу», до яких входили і літні майданчики. Так розпочався черговий цикл роботи з новообраними депутатами міської ради з метою донесення логіки та важливості прийняття нового рішення. Відбулися місцеві вибори і проєкт знову був включений на розгляд пленарного засідання. Засідання, яке мало відбутися 24 лютого 2022 року. Питання літніх майданчиків вкотре відкладається на невизначений термін.
Та все ж Львівському регуляторному хабу вдалося довести справу до кінця і успішно реалізувати проєкт, що розпочався ще у 2016 році. 26 травня 2023 року ЛМР прийняла рішення щодо впровадження нових правил регулювання літніх майданчиків, які діятимуть вже з 1 вересня 2023 року.
Цей кейс – це яскравий приклад успішної участі громадськості у процесі прийняття рішень. Адже позитивні зміни в громаді залежать саме від мешканців. Завдяки наполегливості, обʼєднанню та спільній роботі вдалося:
- втричі зменшити тривалість процедури;
- вдвічі зменшити кількість етапів для отримання дозволу та паспорту на встановлення ЛМ;
- суттєво зменшити витрати для бізнесу та збільшити надходження до місцевого бюджету;
- запровадити прозору процедуру та встановити зрозумілі та прості правила гри для усіх учасників процесу.
Участь громадськості в процесі прийняття рішень є не лише конституційним правом, але й необхідним кроком задля реалізації позитивних змін, адже саме ми творці свого майбутнього. І хоч зараз нас обʼєднанує спільна мета та боротьба проти ворога, та після перемоги викликів буде точно не менше. А отже громадське суспільство має продовжувати працювати пліч-о-пліч з владою та бізнесом задля розбудови нашої країни.
Більше про діяльність Львівського регуляторного хабу можна знайти на офіційних ресурсах організації: Facebook, Instagram, YouTube та сайт.