Нові власники ювелірного заводу у Львові продають обладнання. Чи працюватиме він далі

Фото: Твоє місто/Іван Станіславський

Новий власник Львівського ювелірного заводу ТзОВ «Джі ді сі Україна» розпочав продаж обладнання та виробів заводу. Про це стало відомо з дев'яти оголошень на майданчику для електронних торгів Prozorro.Sales. 

У переліку майна, яке хочуть продати: 

• Обладнання (ОЗ 1 цех виготовлення знаків) у кількості 75 одиниць;

• Обладнання (ОЗ 2 цех виготовлення ювелірних виробів) у кількості 32;

• Обладнання (ОЗ 3 цех обробки ювелірних виробів) у кількості 111 штук;

• Обладнання (ОЗ 4 інше обладнання) у кількості 281 штук;

• Обладнання (ОЗ 5 торгове обладнання та комп'ютерна техніка) у кількості 138 штук;

• Матеріали у виробництві у кількості 396 штук;

• готова продукція з золота у кількості 2612 одиниць; 

• готова продукція з недорогоцінних металів у кількості 7603 одиниць;

• Готова продукція з срібла у кількості 82485 одиниць. 

Загальна початкова вартість майна з усіх лотів становить 92 млн 741 тис. грн. Аукціони проведуть 18 червня. 

Читайте також: Львівський ювелірний піде з молотка. Репортаж із заводу, що працює 80 років 

Новим власником Львівського ювелірного заводу стала компанія ТзОВ «Джі Ді Сі Україна», яка перемогла в аукціоні, що відбувся 19 жовтня 2022 року. Тоді вона виявилася єдиною учасницею торгів і запропонувала 185 млн 398 тис. грн при стартовій ціні у 144 млн 282 тис. грн. Проте для завершення процесу набуття 100% пакету акцій підприємства знадобився понад рік, щоб Антимонопольний комітет погодив цю купівлю.

В умовах аукціону були прописані дві вимоги: 

• погашення протягом одного року усіх заборгованостей підприємства із заробітної плати та перед бюджетом, якщо такі є;

• недопущення звільнення працівників товариства з ініціативи покупця, чи уповноваженого ним органу протягом шести місяців;

Ще у 2021 році на інформаційному порталі депутатів Львівської міськради з’явилася ухвала, в якій адвокатське об’єднання «Потинський та партнери» просило дозволити внесення змін до детального плану території в районі вул. Трускавецької, вул. Наукової та вул. Академіка Я. Підстригача. На цій ділянці також розташований Львівський ювелірний завод. Згідно з документом, ці зміни допоможуть впорядкувати територію відповідно до інвестиційних намірів заявника – розміщення об’єктів житлово-громадського призначення з соціальною інфраструктурою та окремим спортивним комплексом.

Депутати Львівської міськради проголосували за це рішення, проте після цього жодних подальших кроків у вигляді ухвал або рішень щодо цих змін до ДПТ не було прийнято. Як розповів Tvoemisto.tv головний архітектор державного інституту проєктування міст «Містопроект», яке і розробляло існуючий детальний план, Юрій Столяров, наразі над цим проєктом працюють, проте він лише на початковій стадії.

«Остаточної інформації немає, але ми були на території Львівського ювелірного заводу, обстежували її, спілкувалися з представником нових власників і вони наразі дуже обережні щодо майбутньої функції підприємства. Єдине, що кажуть – однозначно таких об'ємів виробництва ювелірних виробів не потрібно, бо за цей час монополія держави на обробку цінних металів зникла. Тепер це вже більш крафтові та ексклюзивні вироби. А щодо території, то наразі передчасно говорити, бо рішення немає», – зазначив архітектор. 

У відповідь на інформаційний запит Tvoemisto.tv керівництво Львівського ювелірного заводу заявило, що наразі завод перебуває в критичному стані. 

«Це обумовлює неможливість подальшої роботи заводу в наявному форматі. Тому інвестори прийняли рішення щодо переформатування діяльності заводу», – повідомила директорка заводу Богдана Пшеничняк. 

У зв’язку із збитковістю заводу, підприємство шукає вихід із ситуації. 

«Завод було придбано вже із боргами, ми зобов’язані шукати альтернативні майданчики для реалізації продукції для їхнього погашення. Не дивлячись на те, що ми відкрили другий магазин у Львові, який був закритий певний період часу, надходження від продажу виробів не забезпечують достатнє акумулювання коштів для погашення заборгованостей», – пояснила вона. 

Щодо продажів обладнання та майна, керівництво стверджує, що це роблять для погашення боргів ЛЮЗу. 

«Наразі відзначаються значні залишки товарів, і ми розглядаємо можливість їх швидкого реалізації за максимально вигідною ціною. Обладнання, що не використовується у виробничій діяльності заводу, також буде реалізовано з метою нагромадження коштів для погашення боргів», – зазначила Богдана Пшеничняк та додала, що підприємство шукає партнерів, які готові розвивати бізнес зі збереженням торгової марки «Львівський ювелірний завод».

Однак, за її словами, перепрофілювання бізнесу все ж проведуть. 

Згідно з аналітичною платформою YouControl, збитковість ЛЮЗу станом на кінець 2022 року становила 5 млн 1 тис. грн, та вже на кінець 2023 року – 5 млн 896 тис. грн. 

За даними аналітичної системи YouControl, ТзОВ «Джі Ді Сі Україна» зареєстровано у Києві та займається наданням в оренду та експлуатацією власного чи орендованого нерухомого майна. Кінцевим бенефіціаром є киянин Павло Зварич. Також йому належать ТзОВ «Перспектива Резиденція», що займається будівництвом житлових і нежитлових будівель, та ТзОВ «Смарт Хаус Інвест Компанія», що спеціалізується на купівлі та продажу власного нерухомого майна. 

Зазначимо, що засновником ТзОВ «Джі Ді Сі Україна» є ТзОВ «Смарт Хаус Інвест», яке в свою чергу заснував киянин Павло Зварич та КУА «Крістал Ессет Менеджмент» за рахунок та в інтересах фонду «Інтергалбудінвест». Таким чином компанія пов'язана з групою «Інтергал-Буд». Ключовою особою у цій девелоперській і будівельній групі є екснардеп Володимир Зубик, який за даними Руху «Чесно» 8 разів фігурував у журналістських розслідуваннях, зокрема його пов'язують з владними зловживаннями, махінаціями з природними ресурсами та шахрайськими аферами. 

Нагадаємо, що Tvoemisto.tv до продажу Львівського ювелірного заводу дізналось, чи вигідно під час війни приватизувати це підприємство, чому його вирішили продати в приватні руки і як воно працювало на той момент. Детальніше – у матеріалі.

Володимир Федорович

Фото: Іван Станіславський