16 квітня Верховна Рада проголосувала за законопроєкт №13107-д «Про професійну освіту». Документ передбачає модернізацію системи профосвіти та містить пункти про узгодження її з нормами ЄС. Утім, на думку деяких депутатів, закон містить небезпечні норми щодо мови викладання, зокрема навчання не державною мовою.
«Більшість депутатів Верховної Ради не дослухалася до застережень і проголосували в першому читанні за законопроєкту №13107-д «Про професійну освіту». Той самий, про який я писав учора (15 квітня – Ред.), і який передбачає штучне створення «мовних гетто» з навчанням мовами меншин замість української» , –прокоментував народний депутат Володимир В’ятрович.
Що передбачає закон
Згідно з ухваленим документом, основною мовою освітнього процесу у закладах профосвіти залишається українська, проте вводиться низка положень щодо викладання мовами національних меншин, які суперечать цьому:
- Особи з числа корінних народів або нацменшин мають право вивчати рідну мову в комунальних закладах або через культурні товариства.
- У групах, де навчаються мовами нацменшин – мовами ЄС, дозволяється використовувати ці мови під час навчання разом з державною.
- Якщо у бюджетній групі понад 8 вступників виявили бажання навчатися мовою нацменшини (мовою ЄС), засновник може дозволити таке навчання.
- У групах, що фінансуються юридичними особами, навчання може проводитись мовами нацменшин, але з обов’язковим вивченням української як окремого предмета.
- Приватні заклади можуть вільно обирати мови навчання серед мов ЄС, також із вивченням державної мови окремо.
«У групах з навчанням мовами національних меншин, які є офіційними мовами Європейського Союзу, гарантується право на використання мови відповідної національної меншини в освітньому процесі поряд з державною мовою», – йдеться в проєкті закону.
Ті, хто «проти»
Депутат від «Європейської солідарності» Володимир В’ятрович закликав не голосувати за закон у нинішній редакції, адже він порушує «одразу чотири червоні лінії в мовній політиці» .
На думку депутата, законопроєкт перетинає чотири критичні межі:
- Дозволяє викладання мовами меншин у профосвіті, що суперечить меті підготовки фахівців для роботи в Україні.
- Передбачає навчання виключно мовою меншини без україномовної частини.
- Не обмежує право на таке навчання лише представниками меншин.
- Встановлює конкретну цифру – 8 студентів – у законі, що є прерогативою підзаконних актів.
«Ніби й непоганий євроінтеграційний проєкт, якби не обурливі мовні норми, які штучно вписано в його текст. Законопроєкт перетинає одразу чотири червоні лінії в мовній політиці, які після Революції Гідності жодна влада не перетинала», – наголосив він.
Депутат стверджує, що освітній комітет Ради спочатку підтримав редакцію без цих норм, але після тиску з боку уряду, зокрема віцепрем’єрки Стефанішиної, повернув мовні положення у фінальний текст.
Урядовці пояснили включення мовних норм тим, що вони узгоджені з європейськими партнерами, зокрема з Угорщиною.
Народна депутатка від партії «Голос» та Наталія Піпа у коментарі «Твоєму місту» зазначила, що теж голосувала проти цього законопроєкту, адже вона суперечить Закону України «Про освіту», який є рамковим і передбачає лише вивчення мов національних меншин, але не навчання цими мовами.
Натомість у чинній редакції законопроєкту йдеться саме про повноцінне навчання мовою національної меншини – зокрема, в двох закладах профосвіти на Закарпатті, в містах Береговому і Виноградові.
Вона зазначила, що для держави це створює серйозну проблему: ми надаємо представникам угорської нацменшини безкоштовну дошкільну, середню та професійну освіту, державний супровід і підтримку. Якщо прийняти цей закон, то будемо давати й профтехнічну освіту і значна частина випускників згодом емігрує до Угорщини.
«Я була в Закарпатській області, зокрема у Берегівському районі, й зайшла на урок до дітей у 9 класі. Вони не змогли відповісти на запитання, який у них улюблений предмет українською мовою, та й на «Добрий день!» ледь відповіли», –зазначила вона.
Депутатка підсумувала, що у теперішньому читанні ця норма є шкідливою для державних інтересів.
Ті, хто «за»
Водночас, на брифінгу після голосування Голова комітету Верховної Ради з питань освіти та депутат від партії «Слуга народу» Сергій Бабак зазначив, що підтримав цей законопроєкт і впевнений, що парламент його ухвалить. Він стверджує – цей закон навпаки дозволить випускникам профзакладів швидкий вихід на ринок праці.
«Для цього створюється мережа кваліфікаційних центрів, коли можна здобути освіту як формально в закладі професійної освіти, так і неформально – десь в іншому місці отримати практичні навички, після чого прийти у кваліфікаційний центр та продемонструвати свої вміння», – розповів Бабак.
Також голосувала «За» депутатка від партії «Слуга народу» Ольга Коваль, вона переконана, що у законопроєкті зміни, «які давно на часі», він є імпульсом до розвитку профтехосвіти і частиною нашої євроінтеграції.
За її словами, закон передбачає більше фінансування та автономії для закладів, менше бюрократії, тісну співпрацю з роботодавцями та швидку адаптацію до ринку праці.
«Професійна освіта більше не може залишатися на другому плані. Вона має стати точкою опори розвитку економіки та нашого відновлення. І цей законопроєкт – важлива частина Ukraine Facility, а отже ще й сигнал міжнародної довіри до наших реформ», – пише вона.
Анастасія Лаврук
Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.
Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми – про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.
