6 червня 236 нардепів проголосували за Закон «Про передфахову вищову освіту», що стане основою для реформування закладів вищої освіти 1-2 рівнів акредитації – коледжів. Про це повідомляє прес-служба МОН.

Закон почне діяти з 2020 року. Керівниця департаменту освіти ЛОДА Любомира Мандзій у коментарі Tvoemisto.tv розповіла, які основні зміни чекають на студентів коледжів та освітян.

За її словами, до ухвалення закону діяльність коледжів була у невизначеному стані, адже Закон «Про вищу освіту» їх не стосувався, як і Закон «Про освіту». Тепер упорядковано низку моментів.

Читайте також: Буде, як у світі. Юрій Рашкевич про реформу вищої освіти

По-перше, коледжі з 2020 року не набиратимуть студентів на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста, натомість вступники зможуть здобути рівень молодшого бакалавра.

По-друге, не буде обмежень за віком і за раніше здобутою освітою для вступників на бюджет. Тобто люди дорослого віку зможуть змінити професію за бюджетні кошти. Окрім того, для них буде передбачена можливість вступати не за результатами ЗНО, а за фаховими випробуваннями у самому закладі.

По-третє, зміниться фінансування – держава покриватиме здобуття повної загальної середньої освіти та навчання на спеціальностях, в яких є особлива потреба. Окрім того, кожен коледж матиме Наглядову раду, що, серед іншого, займатиметься залученням додаткових коштів в заклад.

Читайте також: Нема лікарів від Бога або Як реформа медосвіти зачепить кожного з нас

По-четверте, коледжі матимуть корпоративне управління – вже згадану Наглядову раду, що працюватиме над стратегією розвитку свого закладу та зможе впливати на керівництво коледжу у разі виникнення проблем. А термін перебування директора коледжу на посаді буде обмежений.

Також закон передбачає індивідуальну траєкторію для кожного коледжу – тобто вони, на зразок університетів, будуть мати більшу автономію.

Ще, за словами Любомири Мандзій, закон впорядковує питання дуальної освіти в коледжах – паралельне навчання на виробництві, що раніше було більше притаманне закладам професійної освіти. Тобто студенти матимуть більше практики на місцевих підприємствах.

Читайте також: Тільки не завод! Міфи та реальні проблеми львівської профтехосвіти

Над проектом закону працювала робоча група, в яку увійшли представники всіх зацікавлених сторін: студентів, освітян, роботодавців, місцевих громад тощо. Любомира Мандзій зазначає, що в роботі над законопроектом взяли участь і багато львів'ян.

Олександра Бодняк