У львівському ботанічному саду висадили клепарівські черехи, які зникли у минулому столітті

6754 0
Це історичний вид дерева, виведений на Львівщині, який зник з нашої території ще у минулому сторіччі.
Фото: Дар

Фото: Дар'я Кучер

Першого квітня у Ботанічному саду ЛНУ ім. Івана Франка висадили саджанці клепарівської черехи. Це унікальний сорт рослини, виведений у Львові у XVI сторіччі. Хоча вид дерева є традиційним для Галичини, його неможливо було знайти у сучасному Львові. Через промисловий розвиток у період близько 30-х років XX століття клепарівські черехи повністю зникли з міста. 

Читайте також: Замість хащів ботанічний сад. Як львів'янин перетворив сквер на квітучий сад

Мар’яна Душар, одна з організаторок повернення клепарівської черехи до Львова, говорить, що дерево відоме в усіх ботанічних атласах, як визначник, прив’язаний до Львова. 

«Це єдина рослина, яка в назві має прив’язку до Львова, до його території. У світі локальні бренди є чимось, що може привертати увагу до території. Це чудовий туристичний магніт. Мені здається, що повернення клепарівської черехи до Львова – поштовх до початку пошуків, що ще особливого і цікавого у нас у Львові було, але можливо, ми забули», – говорить жінка. 

Ідея знайти і висадити дерева виникла у Мар’яни тоді, коли вона, як дослідниця галицької кухні, знайшла про них інформацію та написала невеличке дослідження. Клепарівські черехи в минулому активно експортували, тож організатори подумали, що вони десь збереглися.  

Дерева знайшли в Польщі. Мар’яна та її колега дізналися, що це сертифіковані дерева, і ось вони тут – усі 10 саджанців. 

«Якщо б не війна, у нас був план, щоб бажаючі, особливо ті, хто мешкають на Клепарові, могли їх собі придбати. Це трохи коштовний і складний процес, бо в Україні, крім цих черех, сертифікованих саджанців немає. Ми маємо ідею, як можна зробити пошук цих саджанців в Європі. На наступну весну ми посадимо на Клепарові перші черехи», – ділиться планами організаторка. 

Про те, що черехи справді належать до історичного львівського виду, розповідає Андрій Прокопів, директор Ботанічного саду ЛНУ ім. Івана Франка.

«Таке ствердження, що це саме ті клепарівські черехи, дали дендрологи з Польщі. Вони нас запевнили в автентичності матеріалу. Ми зможемо в тому пересвідчитись самостійно, коли дерева будуть цвісти й плодоносити. Пошук був професійним. Розсадників, які продають черехи, є чимало, і ми просили участі своїх колег, щоб клепарівську череху справді відшукати», – запевняє спеціаліст. 

Читайте також: У Львові мешканці багатоповерхівки облаштували оригінальний сад з динозаврами

Не виключено, що якесь із дерев зацвіте цьогоріч. Директор ботанічного саду впевнений, що на наступний рік вони будуть цвісти і плодоносити. Череха – це гібрид вишні і черешні, вона росте дуже швидко. 

У пошуку та доставці дерев до Львова також взяла участь Наталя Галецька, депутат Львівської обласної ради. Хоча черехи закупив ботанічний сад у співпраці з ботанічним садом у Польщі, жінка допомогла звести людей з різних середовищ і об’єднати зусилля. 

У майбутньому на Львівщині депутатка хотіла би розвивати такі локальні бренди. Продукція з клепарівської черехи, наприклад, конфітюри, можуть стати черговою візитівкою Львівщини. 

За словами депутатки, сьогоднішня висадка черех – це перший символічний жест. Згодом така справа може стати масовою.

Побачити черехи наживо можна буде у Ботанічному саду ЛНУ по закінченні війни. Зараз вхід на територію установи обмежений.  

Нагадаємо, що у ХVІІІ-ХІХ століттях Клепарівські черехи були популярними у світі, тому саджанці активно експортували. Завдяки цьому назву «клепарівська череха» можна знайти у США, Канаді, Німеччині, Польщі. З черех виготовляли соки, десерти, лікери. У 30-х роках ХХ століття черехи пропали через розвиток промислової забудови.

Надія Жила

Фото і відео Дар'ї Кучер

 

Читайте також:
+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!