11 грудня у Львові захисника вперше поховали на Полі почесних поховань №87 на вул. Пасічній, де раніше був Пагорб Слави. Поховання надалі відбуватимуться тут, адже на вул. Мечникова уже немає місць. Сьогодні Львів прощався з Андрієм Киризюком.

В Андрія залишилися батьки та брат. Він навчався у ліцеї № 17 Львівської міської ради. Згодом здобув вищу освіту у Національному університеті «Львівська політехніка» на кафедрі «Автомобілебудування». Закінчив військову кафедру.

Зі слів рідних, Андрій любив спорт, професійно займався регбі та акробатикою, цікавився футболом і баскетболом. Вивчав іноземні мови, був спокійним, доброзичливим, врівноваженим і неконфліктним, завжди зберігав тепле ставлення до людей.

Читайте також: «Це було непросто». У Львові буде нове Поле почесних поховань

Був учасником Операції Об’єднаних сил. Із початком повномасштабного вторгнення російських окупантів став на захист Батьківщини. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Донецькому напрямку у складі 24‑ї окремої механізованої бригади імені короля Данила Сухопутних військ Збройних Сил України.

Поховання на території колишнього Пагорба слави, на вулиці Пасічній, де демонтували радянську символіку і здійснили ексгумацію давніх поховань, анонсували в листопаді, коли на Полі почесних поховань на вул. Мечникова залишалося лише 20 місць.

Це місце також є територією Личаківського цвинтаря. Поле буде розділене на 12 секторів, де ховатимуть Захисників та Захисниць, також збережуть та почистять зелені насадження. Тут встановлять такі самі надгробки, як і на меморіалі на вул. Мечникова. Також місто планує провести окремий архітектурний конкурс на облаштування церемоніальної зони. Площа цієї ділянки дорівнює близько половині Поля почесних поховань на Мечникова, тобто 500 місць.

Як Львів перетворює місце болю на місце гідності та пошани; як була запроваджена нинішня традиція прощання з військовими; хто став ініціатором щоденної хвилини мовчання о 9:00; як вдається домовлятися з родинами загиблих. На ці та інші запитання на запрошення «Клубу експертів та експерток» відповів Євген Бойко, керуючий справами виконкому Львівської міської ради, який займається похованнями загиблих захисників і захисниць у місті з 2014 року, тобто від початку російсько-української війни. Докладніше тут.

Нагадаємо, що про необхідність пошуку ще однієї ділянки для поховання військових йшлося ще під час дискусії «Твого міста» про військові меморіали у липні 2024 року. «Війна триває, а ресурс Марсового поля практично вичерпаний. У Львові доведеться говорити про нові локації та конкурси. Мовиться про тисячі ветеранів, які захочуть бути поховані біля своїх побратимів, що потребує великих територій, належних умов для поховань та форми вшанування». Докладніше тут.

Щодо так званого Пагорба слави, у травні цього року тут повалили колони при вході. Уперше серйозна розмова про демонтаж радянських символів на Пагорбі Слави у Львові почалася після Революції Гідності та початку російсько-української війни в 2014 році. Проте активна фаза дискусій і дій розгорнулася вже після повномасштабного вторгнення росії в Україну в 2022 році. Докладніше про нього читайте тут.

Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.

Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми – про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.