Ми звикли оцінювати школу за результатами ЗНО, проте розуміємо, що цей критерій необ’єктивний: по-перше, ринок репетиторства в Україні часто замінює старшу школу, а, по-друге, ЗНО не оцінює розвиток компетенцій учнів. Завдання школи – надавати не лише знання про світ, але й – і це, мабуть, важливіше – розуміння себе у світі.
Водночас школа – це освітня організація, яка повинна постійно розвиватися і експериментувати, аби створювати якісне навчальне середовище для кожного учня. Звідси й основне завдання, яке ми собі ставили, діагностуючи стан освітніх закладів Львова: з’ясувати, чи ці школи розвиваються, чи готові вони до освітніх експериментів, що їм у цьому заважає?
Первинні результати діагностики
Ми виокремлюємо 5 основних етапів розвитку школи (адаптована модель Річарда Дафор, “Професійні спільноти, що самонавчаються”):
Більшість шкіл Львова, які висловили бажання взяти участь у проекті “Школа 3.0”, знаходяться на етапі “Ініціювання”. У них активні вчителі впроваджують нові методи роботи з дітьми і беруть участь у різних освітніх проектах. Окремі групи вчителів починають експериментувати: проводять бінарні уроки, впроваджують проектне чи змішане навчання тощо. Деякі школи переглядають свою роботу із громадою, намагаються змінювати підхід до роботи з батьками, випускниками, організаціями.
Директору на цьому етапі розвитку школи притаманна домінуюча роль, коли більшість рішень та пропозицій іде саме від нього. Досить часто за годину спілкування з командою школи 80 % часу говорив директор.
Частина вчителів уже знайомі з теоретичними засадами новітніх методик, але нарікають на нестачу практичного досвіду і на те, що не мають, з ким порадитися та на кого орієнтуватися. Також часто методика накладається на застарілі завдання чи практики і, як наслідок, з’являється гібрид, який аж ніяк не впливає позитивно на досвід учнів. Тому для вчителя сьогодні виклик навіть не у нових методиках, а в усвідомленні, що фокус на учня може передбачати дуже прості кроки, часто відмову від тих чи інших популярних методів.
Основним викликом для цих закладів є перехід на наступний рівень розвитку (“Впровадження”), що дозволить їм систематизувати свої ініціативи, акумулювати потенціал та ставати більш ефективними. У цьому переході від ініціативи до впровадження змін директорів та вчителів стримує брак компетенцій:
- стратегічного управління школою як організацією;
- ефективної координації командної роботи в рамках школи;
- налагодження діалогу з батьками, громадою на умовах партнерства.
На етапі “Впровадження” запал до змін іде не тільки від директора – команда сама пропонує рішення, відверто говорить про проблеми і готова шукати шляхи подальшого розвитку. Досягнути цього у вибраних школах - одне із завдань, яке ставить перед собою проект Школа 3.0.
Решта закладів, які ми відвідали, ще знаходиться на етапі “Передініціювання”, але таких зовсім мало. У цих школах з’являється сумнів, що вони все роблять правильно. Проте, ще не назріла готовність діяти по-іншому, використовувати свої сильні сторони, вони ще не можуть взяти на себе ініціативу в змінах, а радше сподіваються, що все зроблять за них і без них. Однак бажання змін вже з’явилося як мінімум у когось одного, хто почув про проект, а це вже добрий початок. Гадаємо, на рівень “Іініціювання” вони зможуть перейти самотужки і щиро їм цього бажаємо.
Діагностика свідчить про кризу освітньої візії. Концепція Нової української школи додає нове бачення школи, проте на сьогодні критично важливими є механізми впровадження концепції, які учасники Школа 3.0 розроблятимуть спільно. Механізмом може стати саме командна робота, формування бачення школи, а не просто переліку активностей, та лідерська роль директора. Щоправда, для лідерства директора та й команди в цілому у школі часто немає важелів впливу. Це підтвердила дискусія, ініційована Центром інноваційної освіти “Про.Світ” та медіа-хабом “Твоє Місто” 27 березня. Про такі важелі впливу має подбати перш за все МОН.
Зараз для 4 навчальних закладів Львова починається період розвитку в рамках проекту Школа 3.0. Це загальноосвітня школа-інтернат № 2, НВК “Школа-садок “Софія”, середня загальноосвітня школа № 98 та НВК ім. В. Стуса. Обираючи саме ці заклади, організатори керувалися наступними критеріями:
1. Заявки на участь подали щонайменше 10% вчителів школи, заступники та директор.
2. Результати діагностики (відповіді на питання у анкеті) та етап розвитку, на якому перебуває заклад.
3. Готовність команди брати участь у тривалій програмі (відвідувати модулі, виконувати міжмодульні завдання, працювати із наставником).
4. Об’єктивність команди у баченні конкретних проблем в школі, вміння їх озвучити та пояснити.
5. Схожість викликів і здобутків у обраних закладах, можливість ефективного спільного навчання і взаємного підсилювання.
«Твоє місто» інформуватиме про те, як відбуватиметься процес розвитку обраних чотирьох шкіл, у наступних матеріалах.
Партнерська публікація
