Фото: uk.etcetera.media
Міністерство освіти і науки оприлюднило позицію щодо основних аспектів проведення ЗНО, які зараз обговорюють майбутні учасники тестування, батьки, освітяни. Зокрема, у МОН розповіли, як проходитиме ЗНО в умовах епідемії коронавірусу, як складатимуть тести учасники, які контактували з хворими або інфіковані коронавірусом, чому не можна провести ЗНО дистанційно тощо. Про це йдеться на сайті Osvita.ua.
Як проходитиме ЗНО в умовах епідемії коронавірусу?
Формат і процедура проведення ЗНО у 2020 році не зміняться. За правилами під час складання ЗНО в аудиторії перебуває максимум 15 учасників і 2 інструктори. Обов'язковою є дистанція 1,5 метри між учасниками в аудиторії. Соціальне дистанціювання також забезпечать і біля входу в приміщення.
Через коронавірус всі учасники ЗНО та інструктори матимуть засоби індивідуального захисту та антисептики. Приміщення будуть провітрюватись та дезінфікуватись.
Як складатимуть ЗНО учасники, які контактували з хворими або інфіковані коронавірусом?
Особи, які були зареєстровані для участі у ЗНО, однак контактували з хворими чи самі інфікувались коронавірусом, зможуть скласти ЗНО під час додаткової сесії, коли одужають або вийдуть із самоізоляції. У разі, якщо через ізоляцію чи хворобу вони будуть змушені пропустити і додаткову сесію тестування, вони будуть звільнені від ЗНО за станом здоров'я. Таке правило діяло і раніше для людей із низкою захворювань.
Особливості вступу до університетів для таких категорій абітурієнтів, форми проведення вступних іспитів визначаються окремо в умовах прийому на навчання до закладів вищої освіти, що затверджуються Міністерством освіти і науки України кожного року.
Читайте також: Три тижні карантину з користю. Підбірка безкоштовних освітніх платформ
Чому не провести ЗНО дистанційно?
Очний формат зовнішнього незалежного оцінювання передбачає низку заходів, які ідентифікують учасників і не дозволяють списувати. Саме завдяки цьому зберігається неупередженість та об'єктивність результатів. Технічних умов для забезпечення цього у дистанційному форматі немає.
Чи змінять локації для проведення ЗНО на інші?
Провести ЗНО на відкритому майданчику або стадіоні неможливо з низки причин. Передусім через непередбачувані погодні умови: сонце, дощ, сильний вітер, які будуть заважати учасникам та інструкторам. Водночас у таких умовах інструкторам буде важче проконтролювати процес тестування та не допускати списування. А обов'язкові заходи безпеки, а також деякі обов'язкові процедурні питання, на відкритих майданчиках чи у великих приміщеннях триватимуть значно довше, ніж в аудиторії.
Кожен учасник ЗНО має добре чути інструктора, який повідомлятиме важливу інформацію, зокрема час, який залишився до завершення тесту. Так само, за правилами ЗНО, учасники мають бачити годинник.
Читайте також: Буде, як у світі. Юрій Рашкевич про реформу вищої освіти
Зайві шуми на відкритій місцевості заважатимуть учасникам чути інструкторів і не дозволять сконцентруватись на тесті. Особливо це стосується складання ЗНО з іноземних мов, яке передбачає аудіювання та має проходити в тихому приміщенні.
Чому через коронавірус ЗНО не замінять вступними іспитами у ЗВО?
В умовах пандемії проведення ЗНО є набагато безпечнішим, ніж вступні іспити в університетах.
Більшість учасників складають ЗНО за місцем проживання, а отже їм не потрібно їхати в інше місто чи область. Виключенням є лише жителі сіл та маленьких районних центрів, які доїжджають до місця проведення ЗНО.
Натомість для складання вступних іспитів навпаки більшості вступників та їхнім батькам доведеться по кілька разів їздити в інші міста, що значно збільшить кількість переміщень по країні. За статистикою, 70% абітурієнтів вступають до університетів Києва, Харкова, Львова, Дніпра та Одеси. Саме в університетах цих міст буде найбільше скупчення вступників.
Чи можна зменшити кількість предметів ЗНО у зв'язку з коронавірусом?
У 2020 році кожен учасник може пройти тестування щонайбільше з чотирьох навчальних предметів. Максимальну кількість учасників збере українська мова та література, яку складатиме майже 370 тис. учасників, майже 264 тис. осіб складатимуть історію України, і дещо більше 186 тис. осіб – математику. Решта предметів не збиратиме такої великої кількості учасників. Тому скасовувати якісь із предметів у зв'язку з коронавірусом є недоцільно.
Також не можна відкидати того факту, що учасники готувалися до складання ЗНО з обраних навчальних предметів. Вони вкладали час і зусилля, оскільки мали на меті здобути високі бали та вступити в омріяні виші. Зміна умов прийому деформує списки вступників, тому що досягнення високих результатів із одного чи двох навчальних предметів не гарантує, що той самий вступник мав би високі результати з трьох навчальних предметів. Тобто для здійснення якісного відбору абітурієнтів із необхідними знаннями важливо, щоб відбулись тестування з усіх запланованих предметів ЗНО.
До того ж деякі вступники вагаються щодо вибору однієї спеціальності та планують уточнити свій вибір з огляду на отримані результати ЗНО, а обмеження переліку предметів ЗНО негативно вплине на їхній вибір.
Чи видалять з тестів ЗНО питання з програми квітня-травня 11 класу?
Цикл підготовки тестового зошита триває 3 роки, протягом яких їхній зміст проходить експертну оцінку, апробацію. Це забезпечує високу якість тестового інструмента і цим не можна нехтувати. Тестові зошити на ЗНО 2020 року вже зверстані та понад 70% із них вже надруковано. Заміна завдання сьогодні означатиме макетування і друк нових примірників.
Водночас у тестах дуже мало завдань, які ґрунтуються на навчальному матеріалі, що вивчається у квітні-травні 11 класу. Таке завдання може бути взагалі одне на весь тест. Передруковувати тираж тестових зошитів через таку малу кількість завдань є недоцільно.
Чи можливо звільнити від ЗНО тих, хто не планує вступати (наприклад, окремі студенти коледжів чи учні профтехів) або планує вступати до закордонних університетів?
Зовнішнє незалежне оцінювання в Україні має дві основні функції. Поруч із забезпеченням прав на рівний доступ до вищої освіти незамінною функцією є оцінювання відповідності результатів навчання, здобутих на основі повної загальної середньої освіти, державним вимогам.
У такий спосіб результати ЗНО не лише визначають конкурсний бал вступників у ЗВО, але й є оцінкою за державну підсумкову атестацію (ДПА) в 11 класі. Сьогодні в Україні немає належної суспільної довіри до шкільного оцінювання, на відміну від ЗНО, яке вже давно довело свою об'єктивність та незаангажованість. 73% українців, які стикалися з системою ЗНО або планують це у близькому майбутньому, переконані, що ЗНО забезпечує справедливі умови вступу.
