![фото: віталій грабар](/media/gallery/full/e/u/euroregionhb484_3f265.jpg)
фото: віталій грабар
![](/media/gallery/full/e/u/euroregio125pidkamihbr4511.jpg)
Хід реставрації
У 2009 році 56-метрову вежу визнали аварійною і внесли до переліку об'єктів, які потребують першочергового виведення з аварійного стану. Ще за два роки буревій пошкодив частину даху, обвалилися барокові скульптури. Обласна влада намагалася проводити там протиаварійні роботи.
Повноцінне відновлення вежі розпочалося лише 2018 року у межах проєкту «Транскордонний паломницький маршрут як інструмент промоції спільної історико-культурної спадщини в українсько-польському прикордонні», який реалізовувала Асоціація «Єврорегіон Карпати-Україна» за фінансової підтримки Європейського союзу в межах Програми транскордонного співробітництва Польща – Білорусь – Україна 2014-2020.
![](/media/gallery/full/e/u/eurorepidkaminhbr17714.jpg)
Через локдаун, пов'язаний з коронавірусом, та повномасштабне вторгнення роботи доводилося призупиняти. Ускладнювали їх і важкі кліматичні умови та праця на великій висоті.
«Також гальмували додаткові обставини, пов’язані з археологічними дослідженнями, під час яких знайшли примонастирський цвинтар з надмогильними плитами. Під час робіт майстри знайшли стару пляшку із запискою з інформацією про попередні реставрації», – зауважив головний архітектор проєкту реставрації Остап Василина.
Зрештою, цьогоріч завершили відновлення вежі, також впорядкували територію навколо пам’ятки.
«Розчистили і відреставрували зовнішні фасади всіх ярусів дзвіниці, відновили підвіконники, покрили міддю дахи, завершили реставрацію кам’яних блоків вхідної брами дзвіниці й закінчили впорядкування території навколо», – розповіла керівниця департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської ОВА Олена Василько.
![](/media/gallery/full/e/u/euroreg164.jpg)
Європейські кошти для української культурної спадщини
На реставрацію пам’ятки у Підкамені у межах проєкту Євросоюз виділив 739,8 тис. євро. Вежа монастирського комплексу у Підкамені – це наразі єдина пам’ятка національного значення на Львівщині, яку реставрували за європейські гроші.
«Цей проєкт – це чергове свідчення того, як треба використовувати механізми українсько-польської транскордонної співпраці для відновлення і популяризації культурної спадщини прикордоння. Завдяки європейському фінансуванню нам не лише вдалося відновити три сакральні об'єкти, в тому числі вежу монастирського комплексу у Підкамені, який називали «східною Ченстоховою», а й дати старт новому туристичному маршруту місцями паломництва», – наголосила керівниця проєкту, членкиня правління Асоціації «Єврорегіон Карпати-Україна» Галина Литвин.
![](/media/gallery/full/6/6/666666666666666666666cf46b.jpg)
Підкамінь – частина паломницького маршруту
Як розповіла Галина Литвин, метою проєкту було не лише відновити пам’ятки в українському Підкамені та польських Голублі та Мокободах, а й розвивати між ними співпрацю, туризм, популяризувати їх як важливі паломницькі місця. Тож було сформовано перелік об’єктів на території 8 українських та польських регіонів, які варто включити у паломницький маршрут, а також розробили пропозиції до його створення.
«Переконана, що ці напрацювання стануть для партнерів відправною точкою для подальших дій із популяризації і відновлення сакральної спадщини прикордоння», – каже вона.
![](/media/gallery/full/e/u/euror1138115.jpg)
Історія пам’ятки
Монастир походження дерева Хреста Господнього (XV-XVIII ст.) – пам’ятка архітектури національного значення. Перша згадка в історичних документах – 1464 рік. Тоді шляхтич Петро Цебровський запросив до Підкаменя отців домініканців зі Львова, щоб розвивати тут духовне життя.
![](/media/gallery/full/e/u/euroregionidkaminhb854.jpg)
Храм кілька разів нищили татари. У 1612 році стартувало будівництво нового костелу і монастиря, яке тривало 83 роки. У 1702 році довкола монастиря почали зводити оборонні мури, що частково збереглись до наших днів. Монастир став відомим після проголошення ікони Богородиці чудотворною. Сталося це після того, як у 1725 році Папа Римський Венедикт XIII надіслав золоті освячені корони для цієї ікони.
![](/media/gallery/full/e/u/euroregi55.jpg)
На стінах монастиря та церкви збереглися пам’ятні плити фундаторів. Серед них були магнатські роди Вишневецьких, Чарторийських, Любомирських, Собеських, Потоцьких, Калиновських.
Найцінніші пам’ятки комплексу:
- Костел Успiння Пресвятої Богородицi (1464-1760);
- Монастирськi келiї (1612-1746);
- Обороннi споруди монастиря (мури, дзвiниця, башти, 1702);
- Коринфська колона з фігурою Богородиці (1719);
- Каплиця cв. Параскеви (1739-1741).
Під час Другої світової війни монастир був понищений, а й 1945 році – ліквідований. Радянська влада влаштувала тут концтабір для українського духовенства, а потім – пересильну тюрму. У 50-х роках монастир зробили психоневрологічним закладом закритого типу.
Монастир зараз
Зараз монастир походження дерева Хреста Господнього належить згромадженню ченців-студитів Української греко-католицької церкви. До пам’ятки відремонтували дорогу, встановили вказівники, з’явилися позначки на google maps. Також тут діє інформаційний центр та сувенірна крамничка.
![](/media/gallery/full/e/u/euroridkaminhbr11918.jpg)
Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.
Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми – про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.