За останнє десятиліття спостерігається стала динаміка зростання кількості тих, хто вважає українську мову рідною: з 57% у 2012 році до 76% у 2022 році. Російська за 10 років втратила з 42 до 20%.
«У цій динаміці слід звернути увагу на наступні тенденції. Перше: помітні зміни у мовній самоідентифікації відбулися між 2012-2016 роками. Одними із ключових причин стали а) реакція суспільства на експерименти тодішньої влади у мовній політиці; б) події Революції Гідності та в) агресія росії проти України у 2014 році та тимчасова окупація Криму та окремих територій Донецької та Луганської областей. Друге: позитивна динаміка у самоідентифікації відбулася за рахунок зміни ставлення до української мови у центрі, а також на півдні та сході країни», – повідомляє соціологічна група «Рейтинг».
Читайте також: Не шукайте у тилу російськомовних, або Чому українізація зараз недоречна
Водночас практичний бік справи має дещо інший вигляд: мовна самоідентифікація та мова в побуті – це дві різні площини.
Як свідчать результати нового опитування «Рейтингу» 19 березня 2022 року, відбулося стале зменшення російськомовного сегменту українців. Наприклад, у 2012 таких респондентів було близько 40%, наприкінці 2021 – 26%, а на початку війни – 18%. Натомість, «перетік» російськомовних відбувається у сегмент «двомовних» (з 15 до 32%). Кількість тих, хто постійно користується лише українською вдома зросла незначно з 44% до 48%.
Нагадаємо, що в бібліотеках тимчасово окупованих територій Луганської, Донецької, Чернігівської та Сумської областей почались вилучення української історичної та художньої літератури, яка не збігається з постулатами кремлівської пропаганди. Для цього залучили російські підрозділи «воєнної поліції». Наразі, окрім репресивних, вони виконують так звані «ідеологічні функції».