В Україні архіви КДБ можуть викласти у відкритий доступ
Доки у Чехії збираються опублікувати в інтернеті базу з 300 тисяч відсканованих документів комуністичної служби безпеки, Україна проводить ревізію своїх архівів КДБ для створення, на зразок Чехії, єдиного відкритого архіву – Архіву національної пам’яті.
фото: zakarpattya.net.ua, novostimira.com.ua, zaholovok.com.ua
фото: zakarpattya.net.ua, novostimira.com.ua, zaholovok.com.ua

12 квітня 2016, 20:58

Відповідно до Закону «Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991років», зараз триває процес передачі архівів радянських спецслужб з-під відомств СБУ, МВС, Міноборони та інших силових та оборонних структур до цивільного Архіву Українського інституту національної пам’яті (ГДА УІНП). Після передачі історики їх опрацюють та викладуть у відкритий доступ в інтернеті.

Читайте також: В Україні відкрили доступ до архівних документів про комуністичний період. Інфографіка

«Громадське радіо» запитало в голови Українського інституту національної пам’яті Володимира В’ятровича про процес підготовки.

Чи органи опираються передачі документації, якщо так, то які саме?

Наразі в нас налагоджена найкраща співпраця з СБУ, була спеціальна прес-конференція за моєї участі і голови СБУ Василя Грицака, на якій він наголосив, що СБУ готується до передачі документів колишнього КГБ в архів Інституту національної пам’яті. З СБУ жодних проблем немає. Трошки гірша ситуація з Міністерством внутрішніх справ. Там дуже великий архів і невелика кількість людей, які працюють в ньому. Відповідно, є проблема з тим, що просто бракує кадрів, які б мали цим займатися. Напевно, одна з найгірших ситуацій зі службою зовнішньої розвідки. Це архів, який найменше відомий, в якому практично не працювали ще історики. І, на жаль, поки що не видно якогось бажання долучатися до цієї роботи від керівництва архіва. Але переконані, що нам все одно це вдасться, тому що прийнятий закон.

Чи будуть приховуватися персональні дані?

Згідно закону про відкритість архіву радянських спецслужб єдиною обмеженою інформацією може бути інформація про жертв політичних репресій. За умови, що сама жертва політичних репресій висловила своє бажання обмежити доступ інформації про себе.

Люди, які брали участь в репресіях, не мають такого права.

Чи будуть обмеження по даті, тобто по давності документів?

Ні, всі документи радянського періоду, тобто включно до 91 року будуть відкритими. Тобто вони вже є відкритими, і кожен бажаючий може з ними працювати. Але єдине, що зараз триває процес передачі їх до Інституту національної пам’яті.

Опублікував Ігор Саджениця

Підписуйтесь на наші соціальні мережі

Будьте в курсі останніх новин та ексклюзивного контенту. Слідкуйте за нами у соціальних мережах.

Коментарі

Поки що немає коментарів. Будьте першим, хто залишить свій відгук!

Читайте також

CityLife
Архів національної пам‘яті: українцям забезпечать вільний доступ до документів КДБ
У підпорядкуванні Інституту національної пам’яті створять юридичну особу, щоб зберігати в одному місці історичні документи репресивних органів та забезпечувати вільний доступ до них. Для цього папери зберуть з різних відомств, де вони зараз знаходяться.
фото: unian.net

23 грудня 2016, 09:15

За зберігання документів КДБ не повинні відповідати силові та правоохороні відомства (Служба безпеки України, Міністерство внутрішніх справ, Міністерство оборони, Служба зовнішньої розвідки, Державна прикордонна служба, прокуратура). Для того, щоб покласти край цій недемократичній практиці, Кабінет Міністрів України 21 грудня ухвалив Постанову «Про створення галузевого державного архіву Українського інституту національної пам’яті», – інформує прес-служба Інституту національної пам’яті. «Створення Архіву національної пам’яті як цивільної установи за прикладом країн Центральної та Східної Європи — це гарантія сталого вільного доступу українців до документів ЧК-ГПУ-НКВД-КДБ без політичних впливів та додаткових перешкод у вигляді спецдопусків тощо...
Читати повністю
ArrowUpRightIcon
Війна
Два роки тому на Львівщині загинуло щонайменше 60 військових. Кого за це судять
Два роки тому окупанти випустили понад 30 ракет над Львівською областю. Попри те, що частину з них українська ППО збила, внаслідок атаки загинуло щонайменше 60 військових, ще понад 300 осіб отримали поранення. Олександра Косторного звинувачують у тому, що він був корегувальником на Міжнародний центр миротворчості та безпеки на Львівщині. Журналіст Tvoemisto.tv відвідує судові засідання та розповідає, у чому звинувачують колишнього службовця КДБ.

13 березня 2024, 14:06

Яворівська трагедія Незадовго після початку повномасштабного вторгнення, а саме 13 березня, війська рф здійснили обстріл Міжнародного центру миротворчості та безпеки, який розташовувався на Яворівському полігоні, що за 20 кілометрів від польського кордону. Тоді окупанти загалом випустили понад 30 ракет, і хоча частину їх українська ППО збила на льоту, за попередніми даними внаслідок атаки загинуло 35 військових, понад 100 залишились пораненими, а безліч оголосили безвісти зниклими. Кількість загиблих із часом лише збільшувалась: за останніми даними, оприлюдненими на судовому засіданні, наразі до 64 осіб...
Читати повністю
ArrowUpRightIcon
CityLife
«Москва» в середмісті Львова. Як ресторани працювали на радянську імперію
Центральна вулиця – обов’язково Леніна. Або Першотравнева. Або і так, і так – по черзі. Великий ресторан із претензією на розкіш – теж «Першотравневий» або «Москва». Зміна назв на ідеологічно правильні була частиною процесу освоєння міста більшовиками. Все велике, помітне, гарне мало прямо чи опосередковано асоціюватись із символами, які були важливі для партії. Та чи можна втиснути ідеологію в систему громадського харчування? Як зробити ресторани частиною політики русифікації та лояльності до всього радянського (а заодно і російського)? Про те, як радянська гастрокультура прийшла у Львів і що «совєти» зробили з великими ресторанами – розповідають історики Роман Генега та Ігор Лильо. А про те, як працювалось у топових радянських ресторанах – кельнер Андрій Димидюк.
Фото із сайту prolviv.com

08 січня 2024, 20:23

Такі привабливі «буржуазні пережитки»: якими були перші радянські ресторани Львова Кандидат історичних наук Роман Генега досліджує радянський повоєнний Львів, зокрема тодішню систему громадського харчування. І розповідь про заклади починає з того, що під час другого приходу більшовиків у Львові повністю змінилося населення: єврейську громаду було знищено, поляків добровільно-примусово виселили, частина українців також мігрувала.Цифри такі: станом на 1950 рік у Львові мешкало 380 000 людей, з них тільки 80 000 місцевих...
Читати повністю
ArrowUpRightIcon

За підтримки:

Bosch Stiftung Logo

Розроблено:

Levprograming

За умови повного або часткового використання iнформацiї гіперпосилання на tvoemisto.tv є обов'язковим. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій, а рекламної інформації — рекламодавці. Думка редакцiї може не збiгатися з думкою авторiв.

© 2026 "Твоє місто"