Про те, як розвивати 150-тисячний район, щоб у ньому відчували себе комфортно і мешканці, і туристи, говорили під час дискусії про Сихів у культурно-освітньому центрі імені Довженка, в межах святкування 762-ї річниці Львова.

Модераторка Оксана Гузь (заступниця директора «Культурно-освітнього центру імені Олександра Довженка») запропонувала учасникам дискусії поділилися своїми асоціаціями про район. Для них Сихів – це місце роботи, особливі люди, простір для ідей, дім, перспектива.

Активісти акцентують на стрімкому економічному, інфраструктурному і культурному розвитку району, адже нещодавно ухвалили стратегію розвитку громади.

Читайте також: Для чого Сихову потрібна така стратегія розвитку

Серед актуальних проблем – Сихів досі лишається спальним районом на 70%, і наразі в людей немає особливих причини відвідувати його. Як говорить Андрій Рущак, співзасновник ГО «Кращий Сихів», насамперед треба робити район для сихівчан, і тоді він стане привабливішим для інших, зокрема й для туристів. Наприклад, активіст розповідає, що під час створення Скверу Гідності виходили з потреб людей, а не думки просто створити нову локацію.

Читайте також: Спальний чи культурний: яке майбутнє у Сихова

Оксана Гузь нагадала, що серед сихівчан доволі сильною є «сихівська ідентичність». Так, за результатами опитування, проведеного «Інститутом міста» у 2017 р., 44,5% сихівчан вважають себе «мешканцями Сихівського району», 21,7% –«мешканцями мікрорайону». Останніх, нагадаємо, є чотири – «Боднарівка», «Сихів-Іскра-Шувар-Козельники», «Санта-Барбара», «Старий Сихів». 68,7% опитаних відповіли, що пишаються тим, що є мешканцями свого району.

Читайте також: Хто такі сихівчани і чого вони хочуть. Результати опитування

Читайте також: Сади на дахах і тролейбус до «Кінг Кросу». Що будуватимуть на Сихові

Для Володимира Гоя, співзасновника ГО «Рідний Сихів», територія району є пріоритетнішою, ніж центр Львова. Впродовж останніх років жити в Сихові стало престижно, і цьому сприяє об'єднання мешканців для перевтілення простору району. Такі історії успіху, переконані активісти, можуть використовувати й інші райони Львова й цілі міста.

Після обговорення Христина Бойко, координаторка освітніх програм Центру міської історії, презентувала інтерактивну гру «Сихів. Вподобай і поділись».

Працювати над задумом почали в серпні 2017 року для залучення мешканців до спільного осмислення питання міста та району, їхнього минулого та майбутнього. У створенні гри брала участь група з дев'ятьох юних сихівчан, віком 10-16 років.

«Ми мали точкові зустрічі з експертами та експертками з архітектури, урбаністики, промоції, з ілюстраторами. Але окрім цього, пізнавали та досліджували простір: у прогулянках, пошуках місць, у розмовах із мешканцями та мешканками, які пам'ятають далекий чи близький Сихів», – говорить Христина Бойко.

Грати можна по-різному:

1. «Деталі важливі». Поділитися на команди, вийти на місцевість і шукати елементи, зазначені на спеціальних картках – наприклад, жовтий колір, бордюр, людей із бородою, номер 8 тощо. Знайдений об'єкт треба зафіксувати на мобільний і відзначити стікером на мапі. Про тривалість гри краще домовитися завчасно.

2. За допомогою іншого набору карток можна побавитися у гру на кшталт «Dobble» — пошук однакових елементів на швидкість. Такі картки згодилися б і на шкільних уроках: наприклад, під час вивчення іноземних мов, географії тощо.

Наразі виготовлено 100 комплектів гри; їх можна знайти в бібліотеках і навчальних закладах міста. Анонсували також електронну версію.

Анна Єгорова

Цей матеріал було підготовлено в рамках Програми міжредакційних обмінів за підтримки Національного фонду на підтримку демократії NED