Екологи заявили про непоправну шкоду, яку завдають Карпатам на хребті Руна

За оцінкою Української природоохоронної групи, через вирубування лісу та знищення високогірних луків в атмосферу могло потрапити близько 90 тисяч тонн вуглецю.
Полонина Руна, де будують ВЕС / Фото: ГО "Зберегти Пікуй"
Полонина Руна, де будують ВЕС / Фото: ГО "Зберегти Пікуй"

09 вересня, 14:13

Встановлення 30 вітрових турбін на високогірному карпатському хребті Руна може завдати непоправної шкоди унікальним природним екосистемам Карпат. Про це заявляють екологи Української природоохоронної групи (UNCG).

За словами еколога та провідного експерта UNCG, кандидата біологічних наук Андрія Тупікова, для прокладання дороги вже знищили 32,4 га високогірних луків, а також вирубали 89,9 га букового пралісу.

"Це безповоротна втрата. Екосистемі завдано такої шкоди, що природа вже ніколи не зможе відновитися самостійно", – зазначив Андрій Тупіков.

Руна має рідкісні високогірні луки, які займають менш як 0,3% території України, а також букові праліси, що формувалися протягом століть.

Читайте також: Карпати під загрозою? Що робити вже зараз, аби їх зберегти

Еколог наголошує, що ці екосистеми мають важливе значення для поглинання та утримання вуглецю. За його оцінкою, один гектар лісу може утримувати до 850 тонн вуглецю, а гектар луків – до 400 тонн.

Відтак, через вирубування 89,9 га пралісу могло бути вивільнено близько 76,4 тисячі тонн вуглецю. Ще 12,9 тисячі тонн, за підрахунками еколога, припадає на знищення луків.

Крім того, будівництво самих вітрових турбін також супроводжується викидами вуглецю. За словами Андрія Тупікова, на виробництво сталі, цементу, композитів та пластику для однієї турбіни припадає близько 200–400 тонн вуглецю.

На Руні планують встановити 30 вітрових турбін. Загальні викиди вуглецю, пов'язані з будівництвом вітроелектростанції, еколог оцінює приблизно у 100 тисяч тонн.

"Це як одночасно спалити 8-кілометровий потяг із вугіллям. І це, на жаль, уже відбулося", – сказав Андрій Тупіков.

Водночас еколог зазначає, що саме букові праліси здатні утримувати значні обсяги вуглецю та таким чином сприяти стримуванню зміни клімату.

Нагадаємо, що на полонині Руна на високогір'ї Карпат триває вирубка лісу, попри обіцянки призупинити роботи через виявлення на території червонокнижних саламандр. 

3 червня на сторінці ГО "Save Пікуй" повідомили, що ДП "Ліси України" призупиняє рубки у межах будівництва лінії електропередач у Карпатах через заяви громадськості про те, що на території живуть червонокнижні саламандри плямисті. У ДП сказали, що проведуть там ще перевірки, оскільки раніше в межах їхніх досліджень там не знаходили червонокнижних тварин.

Проте, вже 10 червня Андрій Тупіков заявив, що попри обіцянки, вирубка лісу продовжилася.

Де в Україні варто розвивати вітроенергетику, чому заповідних територій у нас менше, ніж у Європі, і які загрози сьогодні постають перед річкою Стрий? Читайте тут.

Підписуйтесь на наші соціальні мережі

Будьте в курсі останніх новин та ексклюзивного контенту. Слідкуйте за нами у соціальних мережах.

Читайте також

Ініціативи
«Не будуємо Мангеттен в горах». Як розвивати Карпати і не знищити їх
Що буде, якщо Карпати використати «на максимум»? Більше курортів, доріг, вітряків, туристів та інвестицій – і водночас менше лісів, природних територій та дикої природи. Саме на цій межі сьогодні опинилися українські Карпати. Поки одні говорять про гори як про потужний економічний та енергетичний ресурс, інші попереджають: без чітких правил розвитку ми можемо втратити те, що робить Карпати унікальними. Як знайти баланс між інвестиціями, потребами громад та збереженням природи – і чому Україні варто подивитися на досвід Франції? Про це йшлося на дискусії «Твого міста».
Ілюстративне фото, створене за допомогою АІ

28 вересня, 20:35

Закони є, але їх саботують Сьогодні регіон мусить балансувати між викликами енергетичної кризи, потребами релокованого бізнесу та власним статусом рекреаційної зони з унікальними європейськими екосистемами. Еколог, провідний експерт Української природоохоронної групи (UNCG), кандидат біологічних наук Андрій Тупіков переконаний, що законодавчі запобіжники є, але їх не виконують.«Незважаючи на міжнародні зобов'язання України щодо збереження видів та цінних оселищ, попри протести людей, ми бачимо, як ігнорують навіть чинні закони, бо для більшості проблем у Карпатах в українському законодавстві є запобіжники...

За підтримки:

Robert Bosch Stiftung Logo

Розроблено:

Levprograming

За умови повного або часткового використання iнформацiї гіперпосилання на tvoemisto.tv є обов'язковим. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій, а рекламної інформації — рекламодавці. Думка редакцiї може не збiгатися з думкою авторiв.

© 2026 "Твоє місто"