Eco Film Festival by Chysto.de — перший в Україні спеціалізований міжнародний фестиваль екології та кіно, організований екорухом CHYSTO.DE. Окрім кінопрограми, він став майданчиком для розмови про майбутнє Карпат, збереження біорізноманіття та відповідальне використання природних ресурсів.
У дискусіях взяли участь представники Greenpeace Ukraine, Zero Waste Alliance Ukraine, Української природоохоронної групи, Франкфуртського зоологічного товариства, GORO Mountain Resort та інших організацій.
Однією з ключових тем стала дискусія "Економіка дикої природи: як Карпатам розвиватись, не втративши себе", присвячена пошуку балансу між економічним розвитком регіону та збереженням його природної цінності.
“Це як одночасно спалити 8-кілометровий потяг з вугіллям”
Встановлення 30 вітрових турбін на високогірному карпатському хребті Руна екологи вважають злочином проти унікальної дикої природи Карпат. Руна має рідкісні високогірні луки, які займають менше 0,3% території України, та букові праліси, що формувалися століттями.
Андрій Тупіков зазначає, що один гектар лісу може утримувати до 850 тонн вуглецю. За його словами, ліси є природним інструментом стримування глобального потепління.
Внаслідок вирубування лісу, за наведеними екологом підрахунками, було вивільнено 76,4 тисячі тонн вуглецю, а через знищення луків – ще 12,9 тисячі тонн. Крім того, будівництво однієї вітрової турбіни супроводжується викидами 200-400 тонн вуглецю під час виробництва сталі, цементу, композитів і пластику.
Загалом, за оцінкою еколога, викиди вуглецю внаслідок будівництва вітроелектростанції на полонині Руна становлять близько 100 тисяч тонн.
В Польщі в горах немає жодного вітряка
Андрій Тупіков називає маніпуляцією твердження про те, що відновлювальна енергетика є повністю екологічно чистою, та наголошує на впливі будівництва вітроелектростанцій на природні екосистеми.
Еколог також звернув увагу на втрату біорізноманіття через фрагментацію лісів.
Під час дискусії із залу запитали, чому вітряні електростанції будують у Європі.
На думку Тупікова, вітрові електростанції варто розміщувати передусім на вже порушених територіях, де їхнє будівництво не завдаватиме значної шкоди природним екосистемам.
Найбільш зручні місця для вітряків, каже він, там, де вже порушені ландшафти. Зокрема, це агроландшафти: великі відкриті поля, які не мають перешкод для повітряних потоків, а також пагорби, де немає лісів.
Заповідати дикі екосистеми, а не випалені промзони
Еколог нагадав, що на шляху до ЄС Україна в перспективі має збільшити відсоток заповідності території до 30%. Чи можливо це здійснити?
Василь Мочан, керівник відділу підтримки природоохоронних територій Франкфуртського зоологічного товариства, доповнив виступ, зазначивши, що Міндовкілля пропонує створити нову категорію заповідних об'єктів - території, які були пошкоджені, заміновані або забруднені. За його словами, це може дозволити Україні збільшити показник заповідності в межах євроінтеграції.
Природоохоронець наголосив, що статус природно-заповідного фонду варто надавати пошкодженим територіям, які мають потенціал до самовідновлення, зокрема лісам, лукам і долинам річок, а не будь-яким випаленим чи забрудненим ділянкам.
Василь Мочан також звернув увагу на те, що на полонині Руна на площі близько 90 гектарів були вирубані праліси. А це первісні, недоторкані ліси, які розвивалися природним шляхом протягом тисячоліть і не зазнавали людського впливу. У таких лісах дерева народжуються, ростуть і відмирають природним шляхом, формуючи унікальну екосистему.
За словами Мочана, праліси не можна відновити після знищення. В Україні їх залишилося близько 100 тисяч гектарів, що становить лише 0,1% усіх лісів країни.
Андрій Тупіков зі свого боку зазначив, що досягти 30% заповідності в Україні неможливо.
"Не всі громади бережуть дику природу Карпат"
Петро Тєстов, керівник аналітичного відділу Української природоохоронної групи (UNCG), під час дискусії порушив питання ставлення громад Карпатського регіону до збереження дикої природи.
Спікер навів приклад Сколівської міської ради, яка ухвалила рішення щодо будівництва малої ГЕС на річці Стрий. Греблю планують звести між селами Межиброди та Тишівниця, біля "Княжих Скел". Ця ділянка річки входить до європейської Смарагдової мережі. Тут також мешкають рідкісні види риб, занесені до Червоної книги України.
Другий приклад – Яремчанська громада. У Микуличині місцева влада підтримала проєкт будівництва вітрової електростанції з 20 великими вітровими турбінами на високогірних полонинах Ліснівського хребта.
У березні 2026 року в Микуличині відбулися громадські слухання, під час яких більшість присутніх мешканців підтримала проєкт. Серед аргументів, за словами Петра Тєстова, – очікувані надходження до бюджету громади та можливість отримати автономне електропостачання.
На дискусії також згадали петицію Андрія Тупікова, яку на початку 2026 року зареєстрували на сайті Офісу Президента. У ній вимагали заборонити масштабне будівництво інфраструктури та вітроелектростанцій на висоті понад 1000 метрів.
Карпати займають менш як 4% площі України, а території справжнього високогір'я – менш як 1%. Саме там збереглися масиви пралісів, полонини, витоки гірських річок та оселища рідкісних видів рослин і тварин.
Петиція набрала необхідні 25 тисяч голосів, після чого Президент доручив Уряду розробити відповідний законопроєкт. Екологи сподіваються, що це допоможе посилити захист високогірних територій, хоча, за їхніми словами, не вирішить усіх проблем збереження дикої природи Карпат.
Окремо екологи розповіли про протистояння із забудовниками щодо проєктів двох нових мегакурортів – "Бистриця" та "Свидовець", які планують об'єднати з курортом "Буковель".
Природоохоронці виступають проти масштабної забудови високогірних територій і вважають, що реалізація цих проєктів може призвести до втрати природних екосистем. За їхніми словами, дискусія щодо майбутнього цих територій триває.
Дискусії щодо будівництва масштабного курорту у Славській громаді
Окремо під час обговорення порушили й питання будівництва GORO Mountain Resort біля підніжжя гори Високий Верх поблизу Волосянки у Славській громаді. На питання журналістів "Твого міста" представники проєкту розповіли про заплановані вирубки, компенсаційне висадження лісу та заходи, які, за їхніми словами, мають зменшити вплив курорту на довкілля.
Учасники обговорення також поставили представникам проєкту низку запитань щодо очисних споруд, якою буде їхня потужність та куди відводитимуть очищені стічні води.
Читайте також: Новий гірськолижний курорт у Карпатах: снігом керуватимуть за допомогою штучного інтелекту
Представник GORO Mountain Resort Ростислав Михальчук на усі застереження заявив, що перед початком будівництва територію досліджувала австрійська компанія ILF Consulting Engineers. За його словами, фахівці визначили екологічно вразливі ділянки, зокрема місця міграції тварин і території з рідкісною флорою. Ростислав Михальчук стверджує, що ці ділянки виключили із зон, де планують облаштовувати лижні траси та канатні дороги.
На питання про праліси представник курорту відповів, що серед лісів, які планують видалити, пралісів та квазіпралісів, немає.
Він зазначив, що лісові ділянки поблизу Волосянки та Верхньої Рожанки протягом десятиліть перебували у віданні комунального підприємства "Галсільліс". За словами Ростислава Михальчука, там проводили планові лісозаготівлі, санітарні рубки та відновлювали ліс штучним способом.
Території в нижній частині курорту є здебільшого колишніми землями сільськогосподарського призначення та колишнього курорту "Захар Беркут".
На питання, скільки ж лісу насправді доведеться загалом видалити для цього масштабного будівництва, у GORO Mountain Resort кажуть, що йдеться про 69,5 га. Але заявляють, що компанія буде компенсувати це висадженням 240 га нового лісу. Для цього спільно з КП "Галсільліс" запустили програму "Відновлення лісів і природної спадщини Карпатських гір", яка передбачає висадження 1 мільйона дерев протягом 15 років.
За даними компанії, наразі вже висадили 68 тисяч дерев на 15 га. Це становить близько 23% від площі лісу, який потрібен для коридорів лижних трас.
Куди підуть стічні води з майбутнього курорту?
Одне з головних питань під час обговорення стосувалося водовідведення. Учасники хотіли зрозуміти, як очищатимуть стоки від об'єктів GORO, куди їх скидати та чи не створить курорт додаткового навантаження на місцеві річки.
Аліна Татарчук, головна екологиня GORO Mountain Resort, відповідаючи на ці питання, розповіла, що на об'єктах першої черги вже будують очисні споруди.
Водночас представники курорту звернули увагу на іншу проблему: у Славській громаді наразі немає централізованої системи водопостачання та каналізації.
Під час обговорення також запитували, чи не забиратиме система штучного засніження надто багато води з місцевих річок, адже вже зараз у області фіксують проблеми. За даними Львівського регіонального центру з гідрометеорології, на багатьох річках рівень води залишається близьким до мінімальних багаторічних значень, а на окремих ділянках – нижчим за найнижчі показники за весь період спостережень.
Аліна Татарчук відповіла, що для цього планують використовувати штучне технічне озеро на вершині Високого Верху. За її словами, GORO протягом п'яти років проводив гідромоніторинг, щоб визначити допустимий обсяг водозабору.
Головна екологиня GORO Mountain Resort також зазначила, що оцінку впливу курорту на довкілля розробили відповідно до міжнародних стандартів.
Вона також повідомила, що GORO уклав п'ятирічний контракт з Інститутом екології Карпат НАН України, фахівці якого мають продовжити дослідження біорізноманіття на території курорту.
Побутові відходи, за словами представників GORO, планують передавати спеціалізованим компаніям, які мають відповідні ліцензії.
“Ми – «за» зелену енергетику. Але не в горах”
Після виступів спікерів розпочалося обговорення проблем збереження екосистем Карпат. Найбільше уваги учасники приділили вирубуванню лісів та встановленню вітрових турбін у високогір'ї.
Водночас одна з екологинь, присутніх у залі, зазначила, що відновлювальна енергетика загалом має менший вплив на довкілля, ніж традиційна.
Петро Тєстов додав, що у Шептицькому районі наразі розглядають проєкт будівництва вітроелектростанції.
Дискусія показала, що питання збереження Карпат – це не лише про заборони, а й про вибір місця та способу для розвитку. Вітроенергетику можна розвивати на вже порушених територіях, туризм – із мінімальним втручанням у природу, а особливо цінні екосистеми – праліси, високогірні полонини та вільні гірські річки – залишати недоторканими. Сподіваємося, що цей підхід допоможе зберегти Карпати не лише для нинішнього покоління, а й для тих, хто житиме тут після нас.
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
