Сьогодні, 12 вересня, в Україні відзначають День українського кіно. Його щороку святкують у другу суботу вересня. Професійне свято працівників кінематографії встановили указом президента у 1996 році.
Українське кіно має історію, що налічує понад століття. Цікава, що тоді кіно називали “рухомою фотографією”. Ще у 1893 році механік Одеського університету Йосип Тимченко сконструював кінознімальний та кінопроєкційний апарати. Це сталося ще до публічних демонстрацій винаходу братів Люм’єрів (за 2 роки до). Через кілька років, у 1896-му, фотограф Альфред Федецький зняв у Харкові перші хронікальні сюжети, а 2 грудня того ж року там відбувся перший в Україні публічний кіносеанс в Харківському оперному театрі..
На початку ХХ століття в Україні почали з'являтися ігрові фільми. З 1909 року знімали комедії, драми та водевілі, зокрема "Шельменко-денщик", "Москаль-чарівник" та "Ніч перед Різдвом". Згодом український кінематограф сформував власну потужну школу, яку представляли Олександр Довженко, Іван Кавалерідзе, Сергій Параджанов, Леонід Биков, Іван Миколайчук, Юрій Іллєнко та інші режисери й актори.
За цей час українські режисери створили стрічки, які стали важливими не лише для національного кінематографа, а й для світової кіноісторії.
"Земля" — Олександр Довженко, 1930
"Земля" — одна з найвідоміших українських стрічок в історії світового кіно. Фільм розповідає про українське село, землю, працю та людей, чиє життя змінюється на тлі колективізації.
Довженко створив не просто соціальну драму, а масштабну історію про зв'язок людини із землею, життя та смерть, покоління і зміни. Стрічка принесла режисеру світове визнання. Водночас у Радянському Союзі її заборонили до 1958 року через "натуралізм, пантеїзм і зневажливе висвітлення теми класової боротьби". За кордоном Довженка називали "Гомером кінематографа".
"Тіні забутих предків" — Сергій Параджанов, 1965
Фільм за мотивами повісті Михайла Коцюбинського розповідає про кохання Івана та Марічки, які належать до ворогуючих гуцульських родин.
У стрічці показано життя Карпат, гуцульські традиції, обряди, вірування та особливий зв'язок людини з природою. Історія кохання на тлі ворожнечі нагадує "Ромео і Джульєтту", але має виразно українське культурне тло.
Фільм став поворотною подією для української культури другої половини XX століття і приніс Сергію Параджанову світову популярність.
"Білий птах з чорною ознакою" — Юрій Іллєнко, 1971
Драма розповідає про життя родини на західноукраїнських землях напередодні Другої світової війни та в перші повоєнні роки.
Через історію однієї сім'ї режисер показує, як великі політичні події руйнують людські долі. У фільмі є сцени дитинства, дорослішання, перших переживань і родинних конфліктів, які розгортаються на тлі трагічних історичних подій.
"Пропала грамота" — Борис Івченко, 1972
Пригодницька комедія Бориса Івченка з Іваном Миколайчуком стала однією з найвідоміших українських стрічок 1970-х років.
Її сюжет лише частково базується на однойменному творі Миколи Гоголя. Сценарист Іван Драч доповнив історію мотивами з творів Григорія Квітки-Основ'яненка, Марка Кропивницького та Олекси Стороженка, а також народними піснями, повір'ями й козацькими переказами.
Фільм поєднав гумор, фольклор, пригоди та український характер і сьогодні залишається однією з улюблених класичних стрічок.
"Поводир" — Олесь Санін, 2013
Історична драма переносить глядача в Україну початку 1930-х років. У центрі сюжету — американський хлопчик Пітер, який після загибелі батька стає поводирем сліпого українського кобзаря.
Разом вони опиняються під переслідуванням радянських спецслужб. Через їхню історію фільм розповідає про колективізацію, Голодомор, репресії та знищення української кобзарської традиції. "Поводир" також порушує тему збереження історичної пам'яті та культури, яку радянська влада намагалася знищити.
"Кіборги" — Ахтем Сеїтаблаєв, 2017
Стрічка розповідає про українських військових, які захищали Донецький аеропорт під час війни на сході України.У центрі сюжету — група військових, які мають різний досвід, погляди та характери, але разом обороняють стратегічно важливий об'єкт. Фільм показує не лише бойові дії, а й розмови військових про війну, Україну, патріотизм і майбутнє. "Кіборги" стали найкращим фільмом 2017 року за версією української кінопремії "Золота дзиґа".
"Мої думки тихі" — Антоніо Лукіч, 2019
Трагікомедія розповідає про молодого звукорежисера Вадима, який отримує незвичайне завдання — записати звуки рідкісних тварин на Закарпатті.У подорож разом із ним вирушає його мати. Поїздка поступово перетворюється на історію про складні стосунки батьків і дітей, пошук себе та спробу зрозуміти найближчу людину.
"Атлантида" — Валентин Васянович, 2019
Події антиутопічної драми відбуваються у майбутньому після завершення війни на Донбасі. Територія пережила масштабні руйнування, а головний герой намагається почати життя заново.Стрічка вирізняється мінімумом діалогів та особливою візуальною мовою. Через пейзажі, тишу та поведінку героїв режисер показує наслідки війни й травми суспільства.
"Атлантида" отримала головний приз секції "Горизонти" Венеційського кінофестивалю.
"Памфір" — Дмитро Сухолиткий-Собчук, 2022
У центрі сюжету — чоловік із прикордонного села на Буковині, який після тривалої роботи за кордоном повертається додому до своєї родини. Герой намагається залишити минуле позаду, однак обставини змушують його повернутися до старого способу життя. Через сімейну історію фільм розповідає про складний вибір, відповідальність і зв'язок людини з рідним місцем.
Важливу роль у стрічці відіграють буковинські традиції, зокрема святкування Маланки. "Памфір" увійшов до переліку найкращих фільмів 2023 року за версією британського видання The Guardian та отримав 10 перемог на премії "Золота дзиґа".
"Довбуш" — Олесь Санін, 2023
Один із наймасштабніших українських історичних фільмів останніх років розповідає про Олексу Довбуша — легендарного ватажка опришків, який жив у Карпатах у XVIII столітті. У центрі сюжету — не лише боротьба опришків проти шляхти, а й історія двох братів Олекси та Івана, їхніх складних стосунків, кохання, помсти та прагнення до свободи. Фільм поєднав історичну драму, пригодницький сюжет, масштабні батальні сцени та карпатський фольклор. "Довбуш" вийшов у прокат 24 серпня 2023 року, у День Незалежності України, та став одним із найпомітніших українських кінопроєктів останніх років.
"20 днів у Маріуполі" — Мстислав Чернов, 2023
Документальна стрічка створена на основі матеріалів, які журналіст і оператор Associated Press Мстислав Чернов, фотограф Євген Малолєтка та продюсерка Василіса Степаненко знімали під час облоги Маріуполя. Команда залишалася в місті в перші тижні повномасштабного вторгнення та документувала наслідки російських атак, життя цивільних, роботу медиків і воєнні злочини.
Фільм став важливим документом російсько-української війни та отримав міжнародне визнання. У 2024 році "20 днів у Маріуполі" здобув премію "Оскар" у категорії найкращого документального повнометражного фільму — це була перша перемога українського кіно на цій премії.
"2000 метрів до Андріївки" — Мстислав Чернов, 2025
Новий документальний фільм оскароносного режисера Мстислава Чернова розповідає про бойову операцію українських військових із 3-ї окремої штурмової бригади під час контрнаступу 2023 року. У центрі стрічки — спроба звільнити стратегічно важливе село Андріївка поблизу Бахмута. Щоб дістатися до нього, військовим доводилося долати близько 2000 метрів замінованої лісосмуги під вогнем противника.
Світова прем'єра стрічки відбулася у січні 2025 року на фестивалі "Санденс". Там Мстислав Чернов отримав нагороду за найкращу режисуру у конкурсі World Cinema Documentary.
"Ти — космос" — Павло Остріков, 2024–2025
Українська наукова фантастика розповідає про космічного далекобійника Андрія, який після вибуху Землі залишається єдиною людиною, що вижила. Згодом він встановлює зв'язок із французькою вченою Катрін. Стрічка стала помітною подією для українського кіно, адже продемонструвала, що вітчизняний кінематограф може працювати не лише з історичними драмами та воєнною тематикою, а й із жанром наукової фантастики.
Світова прем'єра відбулася на Міжнародному кінофестивалі в Торонто. Фільм отримав головний приз на Страсбурзькому європейському фестивалі фантастичного кіно, а виконавець головної ролі Володимир Кравчук був відзначений як найкращий актор на фестивалі в Салоніках.
Українське кіно за понад століття пройшло шлях від перших експериментів із кінозйомкою до міжнародних фестивалів і премії "Оскар". Воно пережило радянську цензуру, репресії українських митців, тривалі періоди занепаду, а сьогодні продовжує розповідати світові власні історії.
