Нещодавно на вулиці Чупринки розпочали косметичний ремонт вілли Дзівінської, також відомої як вілла «На хресті». Із початку 90-х вона належить Науковому товариству імені Тараса Шевченка, втім, як розповів Tvoemisto.tv голова комісії архітектури та містобудування НТШ Юрій Диба, останні два роки її не використовували — навіть під час опалювального сезону тут було занадто холодно.

Раніше, каже він, у віллі засідала президія товариства та редактори, які вичитували наукові збірники, але через холод вони вимушені були працювати в іншому осередку — на вулиці Винниченка. Відтак товариство домовилося про ремонт з архітектурним бюро, яке замість плати за роботу використовуватиме одне з приміщень вілли.

«НТШ — це громадська організація, і ми не маємо жодних коштів, окрім членських внесків, спонсорської допомоги. Шукали меценатів, усіх, хто може допомогти з цими роботами. І хотіли, щоб це було професійно», — пояснював раніше у коментарі Tvoemisto.tv голова товариства Роман Кушнір.

За словами Юрія Диби, спочатку у віллі реставрують вікна — замінюють скло, кітують, аби вони зберігали тепло. Їх уже встановили. Усередині планують побілку та заміну ламінату на плитку. Дах перекривати поки що не будуть. На території біля вілли зачистили бур’яни та чагарники і збираються облаштувати сад.

Юрій Диба каже, що фасад вілли зберігся добре. У ньому є тріщини, але наразі їх стабілізували, тому вони не несуть загрози. Частина будівлі просідає, тож у майбутньому під час реставрації планують укріплювати фундамент.

«Проблема в тому, що будинок розташований на роздоріжжі — є багато вібрацій від авто та електротранспорту, адже з двох боків вілли пролягають трамвайні колії. Також треба буде відкопувати ринви та з’ясовувати, де вони входять у каналізаційну міську мережу», — додає Юрій Диба.

Віллу збудувала фірма Івана Левинського за проєктом відомих львівських архітекторів Івана Левинського, Юліана Захарєвича та Міхала Ковальчука у кінці ХІХ століття в стилі романтизму. Це один із перших будинків Кастелівки і чи не єдиний, який зберіг свій первісний вигляд. Її архітектурною особливістю, розповідає Юрій Диба, є вежа, яку добре видно з роздоріжжя вулиць Київської та Чупринки. Фасад будівлі декорований плиткою з фабрики Левинського.

Будинок звели для ректора Львівської політехніки — математика, професора Пляцида Заслава Дзівінського. Після Першої світової війни вілла належала купцю Шуліму Валлаху, а в 20-30-х роках — піаністу Леопольду Мюнцеру, який загинув у Янівському таборі смерті. Приблизно із 1932 року в особняку мешкала родина посла польського сейму Володимира Кузьмовича. Заарештований у 1939 році, він помер у засланні у Комі АРСР.

Останнім мешканцем будинку був колекціонер Микола Островерхов — таємничий оперний стенограф, який зібрав таку колекцію творів мистецтва, що вони стали основою колекцій Львівської галереї мистецтв. Після його смерті у 1989 році віллу передали Науковому товариству імені Тараса Шевченка.

Вікторія Андрєєва