Ремонтні роботи у віллі «На хресті» на вулиці Чупринки, 21, що належить Науковому товариству ім. Тараса Шевченка, розпочались у вересні та тривали протягом року, але поки завершити їх не вдалося. Пандемія стала перешкодою. Про це розповіла архітекторка-дизайнерка Оксана Беднарська.

Читайте також: Як у Львові під виглядом відновлення знищили ще одну віллу

Наразі у віллі продовжуть ремонтні роботи, завершити їх планують ближче до літа.

«Працюємо поки у більш сповільненому режимі, бо на заваді є карантин. Ми встигли повністю оновити електропроводку, вирішили усі важливі питання, зокрема про водопостачання та газ, реставрували вікна, двері, підлатали дах, який був далеко в не найкращому стані. Все, що було необхідно зробити у межах ремонту зсередини, ми зробили. Тепер потроху облаштовуємо будівлю меблями», – розповіла Оксана Беднарська.

Також вона додає, що у планах – відреставрувати фасад, але для цього потрібно створити планувальний проєкт та затвердити його.

«Це не справа одного дня. На це може піти багато часу», – зазначила архітекторка.

Читайте також: У міськраді обіцяють демонтувати самобуд-кафе на площі Осмомисла у центрі Львова

Нагадаємо, що вілла була створена ще у 1900 році та перебуває у власності Наукового товариства ім. Тараса Шевченка. Знаходиться вілла на «Хресті» на вулиці Чупринки, 21. Свою загадкову назву будівля отримала від свого розташування: на перехресті вулиць сучасних Генерала Чупринки, Київської та Котляревського.

Віллу збудувала фірма Івана Левинського за проєктом відомих львівських архітекторів Івана Левинського, Юліана Захарєвича та Міхала Ковальчука у кінці ХІХ століття в стилі романтизму. Це один із перших будинків Кастелівки і чи не єдиний, який зберіг свій первісний вигляд. Її архітектурною особливістю є вежа, яку добре видно з роздоріжжя вулиць Київської та Чупринки. Фасад будівлі декорований плиткою з фабрики Левинського.

Будинок звели для ректора Львівської політехніки — математика, професора Пляцида Заслава Дзівінського. Після Першої світової війни вілла належала купцю Шуліму Валлаху, а в 20-30-х роках — піаністу Леопольду Мюнцеру, який загинув у Янівському таборі смерті. Приблизно із 1932 року в особняку мешкала родина посла польського сейму Володимира Кузьмовича. Заарештований у 1939 році, він помер у засланні у Комі АРСР.

Останнім мешканцем будинку був колекціонер Микола Островерхов — таємничий оперний стенограф, який зібрав таку колекцію творів мистецтва, що вони стали основою колекцій Львівської галереї мистецтв. Після його смерті у 1989 році віллу передали Науковому товариству імені Тараса Шевченка.

Лілія Мазур