Археологи Науково-дослідницького центру «Рятівна археологічна служба» досліджували територію Поморянського замку та зафіксували низку знахідок. Про них повідомила на своїй сторінці у Фейсбуку.

«Один з найцікавіших, але водночас і найбільш суперечливих документів, що дійшов до наших днів – План замку військового інженера Кароля Бенуа. Інколи його датують 1676 р., хоча точної дати дослідники не знають. З південно-східного боку вдалось зафіксувати фундамент восьмигранної вежі саме в тому місці, де він нанесений на плані Бенуа (з масштабним переведенням на сучасний рельєф). Тож нині знаємо, що знизу фундамент викладений великою рівною цеглою, зверху ж звичною для інших частин Поморянського замку кладкою з рваного каміння, укладеного щільно та зміцненого розчином», – йдеться в повідомленні.

Окрім цього, на місці південно-західної квадратної вежі ми виявили пізнішу споруду, збудовану з цегли ХІХ ст., що може свідчити, наприклад, про невдалу спробу відбудови. Лише на глибині 2,2 м, знайшли те, що може бути рештками старої кам’яної кладки.

Читайте також: Куди поїхати на вихідні зі Львова: історичне селище Поморяни

Водночас в обох місцях під час досліджень не виявили слідів класичних п’ятикутних бастіонів, які є на плані Бенуа.

Метою археологів під час проведення робіт було з’ясувати, які споруди, що зафіксовані на різних історичних мапах та планах, реально існували, а які залишились лише на кресленнях. Окрім цього, розкопки дали можливість «заглянути» і в найдавнішу історію території замку.

Також одне із завдань цьогорічних розкопок було у тому, щоб локалізувати фундаменти нині неіснуючих південно-східної восьмигранної та південно-західної квадратної веж та спробувати знайти сліди будівництва навколо них земляних бастіонів, позначених на плані Бенуа. Для цього у двох точках зробили перерізи насипів.

Результати цих розкопок дають всі підстави сумніватись в реальному виконанні давнього проекту, зокрема у частині будівництва двох південних бастіонів.