"М’ята з ягодами", "кавун", "лимонний лід" або "жувальна гумка" — сучасні нікотинові продукти в магазинах дедалі більше нагадують асортимент солодощів чи фруктових десертів. Проте яскрава упаковка та привабливий смак лише маскують високу шкідливість речовин. Нікотин викликає швидку залежність і негативно впливає на розвиток мозку, увагу, навчання та контроль поведінки, що особливо критично у підлітковому віці.
За даними Центру громадського здоров’я України та міжнародних досліджень, нові форми нікотинових продуктів поширюються серед молоді тривожними темпами.
Статистика, яка насторожує
Згідно з українською частиною дослідження ESPAD 2024 року, серед учнів віком 14–17 років:
38,1% підлітків хоча б раз пробували електронні сигарети;
17,1% вживали вейпи протягом останніх 30 днів (що перевищує показники куріння традиційних сигарет);
28,3% хоча б раз пробували звичайні сигарети, а 15,2% курили їх протягом останнього місяця;
7,5% мають досвід вживання нікотинових паучів.
Дослідження GYTS (2023 рік) показує схожу картину: майже кожен п’ятий підліток 13–15 років (19,6%) повідомив про вживання вейпів за останні 30 днів.
За даними ВООЗ, у світі 7% учнів хоча б раз у житті пробували нікотинові паучі. Лише за 2024 рік роздрібні продажі цих пакетиків у світі перевищили 23 мільярди одиниць, що більш ніж на 50% перевищує показники попереднього року.
Паучі та "пастка" ароматизаторів
Нікотинові паучі — це невеликі подушечки, які розміщують між губою та яснами, звідки нікотин поступово всмоктується через слизову оболонку рота. На відміну від тютюнового снюсу, паучі зазвичай не містять тютюнового листя, тому виробники маркують їх написом "без тютюну".
Однак синтетичний або очищений нікотин у їхньому складі викликає таку ж саму стійку залежність. Окремі паучі містять надзвичайно високі концентрації нікотину, а хімічний склад забезпечує його швидке надходження в організм.
Головним гачком для залучення неповнолітніх залишаються ароматизатори. Близько 86% підлітків (12–17 років), які коли-небудь пробували тютюнові чи нікотинові вироби, зазначають, що їхнім першим продуктом був саме ароматизований варіант. Добавки типу ментолу маскують гіркоту, різкість та подразнення слизової, роблячи перші спроби «комфортними», сприяючи регулярному вживанню та ускладнюючи подальшу відмову від звички.
Маркетингові ілюзії безпеки
Тютюнова індустрія використовує цілий спектр прийомів, щоб сформувати хибне враження про нешкідливість нових продуктів:
Дизайн та солодкі смаки: яскраві упаковки, що імітують цукерки, газовані напої чи фрукти.
Акцент на міцності: фокусування уваги на «драйві» або високій концентрації нікотину.
Просування через соцмережі: залучення інфлюенсерів, спонсорство спортивних, музичних та молодіжних подій.
Штучні асоціації: позиціонування продуктів як атрибута відпочинку, дружби, романтики, розваг або «сучасного технологічного стилю».
Міфи про ефект: поширення стереотипів, нібито нікотин допомагає розслабитися під час стресу або тримати організм у тонусі.
У ВООЗ наголошують на необхідності жорсткішого обмеження маркетингових практик, контролі за дотриманням вікових обмежень на продаж та повній недоступності таких продуктів для неповнолітніх.
"Безпечного способу споживання нікотину не існує"
Як зазначає у розмові з "Твоїм містом" лікарка із загальної гігієни відділу епідеміологічного нагляду та профілактики неінфекційних хвороб Львівського обласного центру контролю та профілактики хвороб Мар’яна Древаль, найбільшою мішенню тютюнової індустрії сьогодні стала саме молодь.
За словами фахівчині, через відсутність диму та солодкий смак діти часто навіть не усвідомлюють, що вживають високі дози токсичної речовини.
Небезпека для організму, що росте
Львівські медики акцентують: у середньому діти пробують першу сигарету вже у 9–10 років, тоді як людський організм активно формується щонайменше до 18 років, а окремі системи (зокрема головний мозок) — до 25.
У підлітковому віці нікотинова залежність формується значно швидше, ніж у дорослих. Окрім цього, лікарі спростовують популярні міфи про "вітаміни у парі" вейпів чи "безпечність" кальянів і систем нагрівання тютюну (айкосів, гло):
Рідини для вейпів: заявлені "вітаміни" чи "легкість" — це виключно маркетинг, адже при вдиханні ці речовини не несуть користі, а їхній реальний хімічний склад часто не контролюється.
Кальяни: під час одного сеансу куріння кальяну людина може отримати дозу нікотину, співмірну з пачкою сигарет або навіть більше.
Системи нагрівання тютюну: хоча процес горіння відсутній, під час нагрівання виділяються феноли, важкі метали та інші токсичні сполуки.
Онкологічні ризики: доказова медицина давно підтвердила зв’язок куріння будь-яких видів тютюнових та нікотинових виробів із ризиком розвитку раку легень, ротової порожнини, стравоходу, а також із захворюваннями серцево-судинної та нервової систем.
Пояснювати, а не залякувати
Фахівці переконані, що у роботі з підлітками найефективнішим є чесний діалог про наслідки для здоров’я, а не сухі заборони.
Медики закликають батьків та педагогів звертати увагу на склад продуктів, користуватися надійними джерелами інформації та регулярно обговорювати з дітьми ризики вживання нікотину.
Читайте також: Не просто забудькуватість: як розпізнати хворобу Альцгеймера та захистити свій мозок
Нагадаємо, за даними Глобального опитування молоді щодо тютюну (GYTS), майже кожен п’ятий український підліток вживає електронні сигарети, а середній вік першої спроби куріння знижується. У МОЗ також повідомляли, що популярність традиційних сигарет серед молоді поступово падає, однак натомість стрімко зростає використання вейпів та інших нікотинових продуктів. У ВООЗ наголошують: електронні сигарети не є безпечною альтернативою курінню, а виробники часто орієнтують рекламу саме на дітей та підлітків.
