У Карпатах відкрили нову печеру, а на Тернопільщині знайшли ще 50 метрів підземелля

Печеру "Дземброня" на горі Смотрич дослідники вважають потенційно найглибшою в Карпатах, а в печері "На Хомах" відкрили нову частину завдовжки близько 50 метрів.

Печера "На Хомах" / фото: Юрій Касьян

24 вересня 2026, 17:14

На Івано-Франківщині відкрили вертикальну печеру Дземброня на горі Смотрич глибиною близько 30 метрів, а на Тернопільщині 50-метрове продовження гіпсової печери "На Хомах". Про це повідомляє "Укрінформ".

Спелеолог і віцепрезидент Української спелеологічної асоціації Юрій Касьян розповів, що на горі Смотрич виявили нову вертикальну печеру. Назвали її "Дземброня", адже поряд з нею є село з такою назвою.

Дослідники припускають, що ця печера може стати найглибшою печерою Карпат. Адже її глибина сягає 30 метрів, а, можливо, навіть більше.

"Це достатньо багато, як для карпатських печер з пісковика. Будемо продовжувати її досліджувати", — розповів Касьян.

Читайте також: Унікальне болото на Львівщині можуть відновити: як проголосувати за проєкт

Також на Тернопільщині поблизу села Кривче Чортківського району спелеологи виявили нову частину гіпсової печери "На Хомах" протяжністю близько 50 метрів.

За словами спелеолога, цього року відбулися три наукові експедиції у печері "На Хомах".

"Під час третьої поїздки вдалося пройти через вузьку ущелину, розширити її, розчистивши каміння, і відкрити нову частину печери протяжністю 50 метрів. А далі ми дійшли до чергового звуження. Будемо продовжувати роботу вже після зими. Адже у цій печері зимують кажани, тож працювати можна лише у теплий період", — додав Касьян.

За його словами, у вже відомій частині печери в кількох місцях помітили зображення тризубів. У таких печерах у 1940- роках переховувалися члени УПА. Спелеолог вважає, що печера "На Хомах" могла також стати для них прихистком.

Нагадаємо, нещодавно на території історико-культурного заповідника "Давній Пліснеськ" на Львівщині завершили археологічні дослідження ділянки розкопу І біля реконструйованих давніх хатин. Фахівці майже повністю дослідили споруду, яку попередньо визначають як майстерню кінця IX — першої половини X століття.