У Львові висадили ще один дощовий квітник. Фото
Такі композиції затримують дощові опади.
Фото: «Плато»
Фото: «Плато»

28 вересня 2020, 16:23

Поруч із зупинкою міського транспорту «Парк імені 700-річчя Львова» висадили вже другий у Львові громадський дощовий квітник. Про це повідомляють ініціатори його створення, Громадська організація «Plato».

Читайте також: На перехресті Бандери – Чупринки у Львові облаштували дощовий садок

Ідея дощового садка полягає у формуванні багаторічної квіткової композиції, рослини в якій завдяки вибудованій дренажній системі збирають та затримують дощові опади з сусідніх хідників. Це дозволяє забрати надлишок вологи з ущільнених поверхонь та скерувати його для підживлення рослинності в межах квітника, пояснюють активісти.

До висадки добирають види, які є стійкими до надмірного зволоження та витривалі в умовах тривалої посухи. Рослини відповідають за фільтрацію дощових вод, а також за очищення та зволоження повітря, що є особливо актуальним поруч із дорогою з інтенсивним рухом автотранспорту.

Окрім дощового квітника справа від головного входу до Парку імені 700-річчя Львова активісти підготували ділянку для майбутньої висадки різнотрав’я. Головний мотив такого експерименту – показати, що лучні трави є вдалою альтернативою традиційним газонам для значної частини міських зелених зон.

Рослини такого типу до 10 разів вищі за газон, а це означає, що вони краще поглинають пил та шкідливі речовини, які потенційно можуть утворювати смог. Також вони впливають на зниження температури повітря та підтримку міського біорізноманіття, а утримання такого різнотрав’я є значно дешевшим та більш дружнім для довкілля, зазначають у «Plato».

Нагадаємо, що на перехресті вулиць Бандери та Чупринки у Львові озеленили модерністичну стіну та облаштували перший у місті дощовий садок.



Підписуйтесь на наші соціальні мережі

Будьте в курсі останніх новин та ексклюзивного контенту. Слідкуйте за нами у соціальних мережах.

Читайте також

Війна
Реформа чи руїна. Як врятувати держпідприємства від управлінського краху
Сьогодні 10 найбільших державних компаній України демонструють приголомшливі цифри – понад 57 мільярдів гривень збитків лише за 2024 рік. Безсумнівно, на ці показники суттєво вплинула війна, адже серед них – "Укренерго", Одеський порт та інші компанії, які безпосередньо потерпають від російської агресії. Проте виникає логічне запитання: чи є ці фінансові діри лише наслідком обстрілів, чи ми маємо справу з глибокою управлінською кризою? Щоб розібратися в цьому, медіахаб "Твоє місто" разом із StateWatch провели публічну дискусію в Українському кризовому медіа-центрі. Говорили про те, як наглядові ради впливають на прибутковість держпідприємств, про захист від політичного тиску та впровадження бізнес-підходів у державному секторі.
Ілюстративне фото, створене за допомогою АІ

10:05

Що показала перевірка прозорості стратегічних компаній Першим кроком до оздоровлення будь-якої системи є прозорість. Із січня 2025 року Верховна Рада скасувала норму, яка дозволяла державним підприємствам не публікувати свою фінансову звітність, зобов'язавши їх відкрити дані за 2022–2024 роки. Аналітики центру StateWatch використали цей законодавчий важіль, щоб перевірити 12 ключових стратегічних підприємств у Київській та Львівській областях, які за законом не підлягають приватизації...

За підтримки:

Bosch Stiftung Logo

Розроблено:

Levprograming

За умови повного або часткового використання iнформацiї гіперпосилання на tvoemisto.tv є обов'язковим. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій, а рекламної інформації — рекламодавці. Думка редакцiї може не збiгатися з думкою авторiв.

© 2026 "Твоє місто"