У Львові посилили карантин. Що дозволено, а що ні

Навчання у школах ці зміни не стосуються.
Photo by Zach Vessels on Unsplash
Photo by Zach Vessels on Unsplash

05 жовтня 2020, 08:05

Від сьогодні, 5 жовтня, на Львівщині запровадили нове епідзонування, відповідно до якого на території Львова діятиме помаранчева зона карантину замість жовтої, що була раніше.

До помаранчевої зони, окрім Львова, увійшли Золочівський, Перемишлянський, Пустомитівський та Сокальський райони Львівської області.

Якщо регіон увійшов у помаранчеву зону, це означає, що забороняється:

  • діяльність закладів розміщення (хостели, туристичні бази тощо), окрім готелів;
  • діяльність розважальних закладів, ресторанів у нічний час;
  • планові госпіталізації в лікарнях;
  • робота спортзалів, фітнес-центрів та закладів культури;
  • прийом нових змін в дитячі табори;
  • обмеження для масових заходів: 1 людина на 20 квадратних метрів та не більше 100 людей.

Зазначимо, що навчання у школах ці зміни не стосуються.

Читайте також: Чи ускладнює коронавірус лікування хворих із туберкульозом. Пояснення медика

До жовтої зони увійшли міста Борислав, Дрогобич, Самбір, Стрий, Трускавець та Червоноград, Бродівський, Городоцький, Дрогобицький, Жидачівський, Жовківський, Кам’янка-Бузький, Миколаївський, Мостиський, Радехівський, Сколівський, Стрийський та Яворівський райони Львівської області.

У жовтій зоні потрібно перебувати у громадських будівлях у масках, кінотеатри можуть працювати із заповненістю на половину, а транспорт має перевозити пасажирів лише на сидячих місцях. У жовтій зоні забороняється відвідувати установи соціального захисту, в яких перебувають люди похилого віку, крім тих, що надають послуги кризово.

Такі епідемічні рівні встановлюються на 14 днів.

Підписуйтесь на наші соціальні мережі

Будьте в курсі останніх новин та ексклюзивного контенту. Слідкуйте за нами у соціальних мережах.

Читайте також

Політика
«Ми знали, що нас заарештують, але не спинились»: як українські дисиденти кинули виклик СРСР
Коли на Заході питають Україну, як вона збирається перемогти набагато більшу росію, варто згадати 1976 рік. Тоді Микола Руденко оголосив у Москві про створення Української Гельсінської групи, до якої увійшли десятеро людей. Усі вони розуміли, що їх, найпевніше, заарештують. Через п'ятдесят років троє її членів – Мирослав Маринович, Йосиф Зісельс і Микола Горбаль – розповіли, чому все одно пішли на це. До них приєдналися правозахисник Євген Захаров і журналіст Богдан Нагайло, які бачили цю історію збоку.
Hero Image

21 листопада, 19:54

Розмова відбулася на панелі «Досвід Української Гельсінської групи» в межах дводенного міжнародного форуму до 50-річчя групи в УКУ. Модерував панель Євген Глібовицький, генеральний директор Інституту фронтиру та викладач УКУ. На початку розмови він зауважив: мета панелі – перекласти досвід того зовсім іншого світу й збудувати міст між тими, хто про Радянський Союз лише чув, для кого незалежність України є очевидною даністю, а права людини чимось зрозумілим і очікуваним, і тими, хто побачив політичний шанс після підписання СРСР фінального Гельсінського акту...

За підтримки:

Robert Bosch Stiftung Logo

Розроблено:

Levprograming

За умови повного або часткового використання iнформацiї гіперпосилання на tvoemisto.tv є обов'язковим. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій, а рекламної інформації — рекламодавці. Думка редакцiї може не збiгатися з думкою авторiв.

© 2026 "Твоє місто"