Перед Львівською оперою встановили металеву мініатюру театру

Таких скульптур у Львові є чотири. Є ще зменшена копія пам’ятника Тарасові Шевченку, Ратуші та Собору св. Юра.
Hero Image

04 грудня 2020, 21:09

У Львові на площі перед оперним театром встановили металеву мініатюру будівлі. Так, люди із вадами зору зможуть дотиком «відчути» красу театру та однієї із архітектурних візитівок міста. Сьогодні, до Міжнародного дня людей з інвалідністю її урочисто відкрили, про це інформує пресслужба Львівської міської ради.

Зменшену модель Львівського національного академічного театру опери та балету імені С. Крушельницької виготовили із бронзи та встановили на граніті.

Також біля моделі є таблиця із інформацією про театр українською та англійською мовами, а також шрифтом Брайля.

Читайте також: У Львові з’явилася бронзова міні-копія пам’ятника Шевченку

За словами скульптора Василя Одрехівського, бронзова модель максимально передає пропорції театру і навіть його скульптури. У роботі над нею використовували 3D-сканування будівлі Львівської національної опери дронами. Модель також увінчують маленькі копії скульптур «Слава», «Геній трагедії» та «Геній музики», авторства Петра Війтовича, які розташовані на верхівці фасаду Львівської національної опери.

«Головними ініціаторами та мотиваторами створення таких об'єктів є люди, які потребують бачити по-іншому. У Львові цю ініціативу започаткувала Оксана Потимко. Макет Львівського оперного театру створювався приблизно рік. Спочатку одна ІТ-компанія розробила нам цифрову 3D-модель скульптури, опісля ми вже почали працювати над нею вручну. Процес створення таких мініатюр не зупиняється», – розповів Василь Одрехівський, скульптор.

Таких скульптур у Львові є чотири. У 2018 році на просп. Свободи встановили зменшену копію пам’ятника Тарасові Шевченку. Раніше у межах проекту «Львів на долонях» у місті встановили макети Ратуші і Собору св. Юра.

Читайте також: Як змінилися фонтани Львова упродовж ста років. Фото до і після

Нагадаємо, у жовтні цього року на площі перед Оперним театром запрацював новий фонтан. Його облаштування профінансував благодійний фонд. Приблизна його вартість 1,5 млн. доларів – понад 28 мільйонів гривень.

Фото Романа Балука


Підписуйтесь на наші соціальні мережі

Будьте в курсі останніх новин та ексклюзивного контенту. Слідкуйте за нами у соціальних мережах.

Читайте також

CityLife
Знищення Карпат заради вітряків. Репортаж з полонини Руна, яка стала будмайданчиком
18 вересня на міжнародному економічному форумі в Буковелі український президент Володимир Зеленський офіційно дав “зелене світло” спорудженню в Карпатах численних вітрових електростанцій. Хоча вже роками екологи б'ють на сполох – розвивати вітрову енергетику у високогір'ї є неприпустимо з точки зору шкоди унікальній екосистемі. “Твоє місто” на прикладі будівництва ВЕС на полонині Руна розповідає, яка ціна такої відновлювальної енергетики. 
Полонина Руна з ілюстрованими вітряками / Фото створене за допомогою ШІ

20:00

“Руйнування Карпат упаковують в обгортку європейської інтеграції” “Карпати можуть стати постачальником енергії для Європейського Союзу, а не просто транзитним регіоном», – заявив президент Зеленський під час Карпатського економічного форуму, додавши, що реалізовані на території українських Карпат проєкти посилять енергетичну незалежність від Росії, зокрема й для країн ЄС.  Серед іншого він озвучив пропозицію розвинути Карпатський вітроенергетичний кластер потужністю 1,5 гігавата. Екологи, поділивши цю цифру на потужність однієї вітрової турбіни, порахували, що мовиться про три сотні вітряків у межах Карпат...

За підтримки:

Robert Bosch Stiftung Logo

Розроблено:

Levprograming

За умови повного або часткового використання iнформацiї гіперпосилання на tvoemisto.tv є обов'язковим. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій, а рекламної інформації — рекламодавці. Думка редакцiї може не збiгатися з думкою авторiв.

© 2026 "Твоє місто"