У Кабміні очікують перших доз вакцини від Sars-CoV-2 вже у лютому, проте західні експерти не пророкують Україні успішної вакцинації в найближчі кілька років.

Закрема, за прогнозами The Economist, Україна входить до 85 країн, які зможуть почати широку вакцинацію (60-70% населення) останніми, тобто не раніше початку 2023 року. Стосовно програми COVAX аналітики видання зазначають, що в ній можливі значні затримки, адже якщо постачання у розвинуті країни буде повільнішим, ніж очікується, то дози для інших також затримаються.

Багаті країни отримають доступ до вакцин проти коронавірусу раніше, ніж інші. Мапа: The Economist

Цікаві висновки пропонує також одне з останніх досліджень, яке оприлюднило The New York Times. Згідно з ним, навіть якщо найрозвинутіші країни повністю провакцинують своє населення до середини 2021 року, не допустивши бідніших сусідів до цього процесу, світова економіка зазнає збитків у 9 трильйонів доларів (сума, що дорівнює ВВП Німеччини і Японії разом взятих), причому багаті країни понесуть половину з них. Якби західні уряди взяли до уваги ці дані, можливо, вони посприяли б рівномірнішому розподілу щеплень у світі, проте навряд чи можна сподіватись на таку консолідацію в нинішніх гонках вакцинації.

Читайте також: Українців почнуть вакцинувати від Covid-19 у лютому

Нагадаємо, прем’єр Денис Шмигаль обіцяє, що потрібну кількість доз вакцини Україна отримає вже у 2021 році. Найбільші надії в уряді покладають на програму COVAX, яка має на меті забезпечити бідні країни безкоштовними дозами вакцини для 20% їхнього населення, першочергово – для медиків. У випадку України це, за словами прем’єра, має бути від 8 до 16 мільйонів доз, причому перші з них (200-300 тисяч) мають прибути вже в лютому.

В українському уряді також сподіваються на контракт (поки єдиний) із китайською компанією Sinovac, що має забезпечити Україну 1,9 мільйонами доз. Перші 700 тисяч з них варто очікувати вже у другій половині лютого, проте в цьому випадку є нюанси.

Читайте також: В Україні планують запровадити паспорт вакцинації

По-перше, китайська вакцина має пройти реєстрацію. Як повідомляли у компанії «Лекхім», що є представником Sinovac в Україні, МОЗ погодилось зробити це одразу ж після того, як препарат буде зареєстрований у Бразилії. Наразі латиноамериканська країна вже схвалила використання вакцини Sinovac, тому, за попередніми розрахунками, «Лекхім» зможе зареєструвати її в Україні на початку лютого. У компанії наголошують, що згідно угоди, в першому півріччі 2021 року вони закуплять у Sinovac цілих 5 мільйонів доз, хоча уряд наразі оплатив лише згадані 1,9 мільйонів.

Другим нюансом є ефективність цієї вакцини, адже вона варіюється від 50,4% за результатами випробувань у Бразилії до 65,3% і 91,25% у Індонезії та Туреччині відповідно. Очільник МОЗ Максим Степанов навіть заявив, що якщо в узагальненому звіті компанії ефективність вакцини становитиме менше 70%, Україна не закуповуватиме її і отримає кошти назад згідно із угодою та банківськими гарантіями.

Читайте також: Потрібні нові холодильники. Як Львів готується отримати вакцину проти коронавірусу

Крім того, варто звернути увагу і на те, що потужності Sinovac наразі дозволяють виробляти лише 300 мільйонів доз на рік, якими можна буде щепити максимум 150 мільйонів людей. Через це, якщо вакцинація більш ніж мільярда громадян Китаю буде в пріоритеті для компанії, Україна та інші країни-замовники мають бути готовими до можливих затримок.

Окремою темою є можливість щеплення українців російською вакциною «Спутнік V», яку активно просувають проросійські політичні сили, а харківська компанія «Біолік» 6 січня вже подала заявку на її державну реєстрацію. У МОЗ хоч і не надто категоричні з цього приводу, але все ж вказують на її недоведену ефективність і готові «більш відверто казати щодо цієї вакцини» лише тоді, коли їм нададуть досьє про проходження трьох клінічних фаз.

Віталій Голіч