У двох львівських закладах освіти готуються до переходу на профільне навчання у старшій школі. Класична гімназія при ЛНУ імені Івана Франка має стати науковим ліцеєм, а львівська гімназія "Євшан" планує запровадити три профілі — математика-інформатика, технології-STEM та економіка-правознавство. Про це "Твоєму місту" розповіли директор Класичної гімназії Юрій Джала та директорка "Євшану" Божена Назар.
Класична гімназія готується стати науковим ліцеєм
Юрій Джала зазначає, що рішення виконкому про перетворення їхньої класичної гімназії на науковий ліцей уже є, але вони мають пройти аудит Державної служби якості освіти за визначеними пунктами, щоб юридично набути цього статусу.
Він додав, що наукова діяльність у них теж була: вони проводили конференції, учні робили й захищали наукові роботи. Дотепер це відбувалося власної ініціативи, а тепер буде обов'язком. У науковому ліцеї мають бути викладачі з науковими ступенями і викладачі університету, залучені до керування науковою роботою дітей.
Ліцей мав би бути з 10 до 12 класу. А діти, які вчаться до 10 класу, налаштовуватимуться, як працювати в старших класах.
У "Євшані" дослідницькі проєкти також проводять із 5 класу. Божена Назар розповіла, що кожен учень від 5 до 11 класу протягом року готує проєкти відповідно до власних зацікавлень. Торік результати представляли на науковому практикумі "Наука — мова життя".
Крім того, у закладі з 2003 року проводять міську науково-практичну конференцію "Конкурс-захист науково-дослідницьких робіт з інформатики та математики". До роботи журі залучають представників університетів, докторів і професорів.
Які профілі планують у "Євшані"
У гімназії "Євшан" наразі обговорюють три профілі: математика-інформатика, технології-STEM та економіка-правознавство.
Божена Назар каже, що під час вибору напрямів аналізували, куди вступають випускники закладу. За її словами, близько 40% обирають IT, комп'ютерну інженерію, прикладну лінгвістику та математику. Ще близько 30% вступають на міжнародну економіку та право. Серед інших напрямів — медицина, психологія, соціологія та геодезія.
"Базуючись на цих результатах і опитуванні, бачимо запити нашого освітнього середовища і до того підлаштовуємося. Також дивимося на кадри, які в нас є, щоб профіль можна було професійно впровадити", — пояснила директорка.
У закладі також планують курси за вибором. Серед можливих напрямів — застосування штучного інтелекту, фінансова грамотність та підприємництво.
Остаточно визначитися з профілями та організацією навчання у "Євшані" мають до травня. За словами Назар, 5% повного навчального навантаження мають проводити викладачі університетів.
Три профілі у Класичній гімназії
Класична гімназія при ЛНУ, попри традиційно гуманітарну спрямованість, також планує запровадити STEM-напрям. Тут визначили лінгвістичний, суспільно-гуманітарний та STEM-профілі. Кожен із них матиме по два підпрофілі.
Юрій Джала пояснює, що під час вибору напрямів враховували не лише те, куди вступали випускники раніше, а й те, що цікавить нинішніх учнів.
За його словами, раніше випускники переважно обирали іноземні мови, право, історію, філософію та міжнародні відносини. Водночас одного року 25% випускників вступили на комп'ютерні науки.
Джала також зазначає, що на вибір профілів впливають потреби ринку та війна. За його словами, країні зараз потрібні фахівці не лише гуманітарного напряму, а й фізики, математики та хіміки.
Що після 10 класу
Божена Назар також каже, що у ліцеї планують набрати три класи:
У профільній старшій школі учні вступатимуть до 10 класу й обиратимуть напрям навчання. У "Євшані" пояснюють, що перший семестр має дати можливість зрозуміти, чи підходить дитині обраний профіль. Після цього його можна буде змінити.
У 11 класі учні продовжать навчання за вибраним напрямом, а 12-й клас передбачає, зокрема, підготовку до НМТ.
У Класичній гімназії також очікують, що з наступного року будуть додаткові 10-ті класи, до яких вступатимуть із вибором профілю. Водночас остаточну модель навчання мають визначити після початку нового навчального року.
Кількість учнів у класах може бути значною. У "Євшані" очікують приблизно 34–36 дітей, у Класичній гімназії — близько 34.
Тому частину предметів у закладах ділять на групи. Зокрема, у Класичній гімназії іноземні мови вивчають у трьох групах, а частину занять з української мови, математики та профільних гуманітарних дисциплін — у менших групах. Частину такого навчання заклад дофінансовує власним коштом.
У наукових ліцеях також передбачена робота у малих групах, зокрема на окремих курсах — до п'яти учнів.
Попри значне навантаження на учнів, вони, за словами директорів, встигають займатися і на гуртках, і вміють розплановувати свій час.
Водночас директори наголошують, що профільне навчання не має означати лише збільшення кількості занять. Юрій Джала звертає увагу на те, що учні мають не просто запам'ятовувати матеріал, а розуміти його.
Що насправді працює в навчанні, а що лише здається порятунком? Про це для Клубу експертів "Твого міста" Світлана Жаб’юк поговорила із директоркою львівської гімназії "Євшан" Боженою Назар та директором Класичної гімназії при ЛНУ імені Івана Франка Юрієм Джалою. Це велика розмова про освіту, реформу середньої та старшої школи і про те, як змінились учні. Читайте повний текст розмови за посиланням, відео — тут.
