22 січня 2014 року під час протистоянь Євромайдану на вулиці Грушевського загинули перші Герої. З вогнепальної зброї був убитий Сергій Нігоян та Михайло Жизневський. Отримав поранення й помер наступного тижня в лікарні Роман Сеник.
Сергій Нігоян загинув 22 січня 2014 року від поранення спричиненого свинцевою картеччю під час подій біля стадіону «Динамо» на Грушевського. Сергія застрелили близько шостої години ранку, в момент, коли ще тривало перемир'я між мітингувальниками та «Беркутом».
Михайло Жизневський загинув там же близько 9-ї години ранку від пострілу мисливською кулею в серце.
45-річного Романа Сеника із Львівщини був смертельно поранений 22 січня біля стадіону «Динамо» на Грушевського, коли стояв з прапором на передовій. Снайпер прострілив йому легеню та завдав важкого поранення в плече бронебійною кулею спеціального призначення. Роман переніс кілька операцій у Київській міській клінічній лікарні №17, втратив багато крові, йому довелося ампутувати руку. Вранці 25 січня він помер у лікарні, не приходячи до тями.
Цього ж дня у лісосмузі в Бориспільському районі Київської області знайшли тіло Юрія Вербицького, якого викрали з Олександрівської лікарні. За останніми даними Державного бюро розслідувань, першим убитим під час Революції Гідності був власне львівський активіст Юрій Вербицький.
Юрій спеціально взяв відпустку на роботі, поїхав на Майдан усередині січня 2014 року.
У ніч із 20 на 21 січня, коли 50-річний Вербицький розносив чай на Грушевського, його поранили в око. Представник Ради Майдану Ігор Луценко відвіз Вербицького в Жовтневу (Олександрівську) лікарню. Звідти обох активістів викрали невідомі – просто з офтальмологічного відділення – і 15 годин піддавали тортурам.
Вбивства Нігояна, Жизневського та Сеника наразі ще не розкриті, хоча у ДБР запевняють, що вдалося встановити кожен підрозділ внутрішніх військ, а також спецпідрозділ «Беркут», які на момент вчинення кожного з цих вбивств перебували у безпосередній близькості та могли його вчинити. У справі убивства Юрія Вербицького тривають суди.
Відео: Nash Shevchenko
Фото: Україна молода, Суспільне
