МОН виділить майже 30 млн грн для підтримки проєктів львівських науковців
За рішенням МОН, 14 проєктів науковців львівського вишу отримають підтримку від держбюджету.
ФОТО: ZAVTRA.IN.UA
ФОТО: ZAVTRA.IN.UA

10 лютого 2022, 14:21

Міністерство освіти і науки України затвердило перелік проєктів Національного університету «Львівська політехніка» на 2022 рік, які фінансуватимуть із державного бюджету. Йдеться про.фундаментальні, прикладні дослідження та науково-технічні (експериментальні) розробки. Про це повідомили у пресслужбі університету.

За словами проректора з наукової роботи Івана Демидова, загалом фінансування становить 29 мільйонів гривень і, за рішенням МОН, 14 проєктів науковців львівського вишу отримають підтримку від держбюджету.

Читайте також: Науковці Львівщини можуть отримати державні кошти на втілення своїх проєктів. Як взяти участь

Конкурсна комісія відібрала такі наукові проєкти:

  • «Синтез та дослідження кристалічних наноструктурованих матеріалів як інноваційного технологічного продукту» – Анатолій Андрущак;
  • «Полімер/неорганічні супрамолекулярні структури високорозгалужених зіркоподібних макромолекул для біомедицини, каталізу та енергетики» – Олександр Заіченко;
  • «Розробка прогресивних технологій створення швидкотверднучих мультифункціональних наноінженерних цементуючих композитів з високими експлуатаційними властивостями» – Мирослав Саницький;
  • «Основи технологій біосумісних термопластичних композитів з регульованою біодеградабельністю та виробів з них» – Володимир Скорохода;
  • «Розроблення високоефективних ієрархічно-структурованих каталізаторів виробництва акрилатних мономерів» – Володимир Івасів;
  • «Розроблення криптозахищеної системи високошвидкісного передавання даних у діапазонах УВЧ і НВЧ з підвищеними завадостійкістю та відмовостійкістю» – Юрій Бобало;
  • «Експериментальна мобільна робототехнічна платформа з інтелектуальною системою управлінням та захистом передачі даних» – Василь Теслюк;
  • «Технологія адсорбційного очищення стічних вод від забруднень із використанням магніточутливих біовуглецевих адсорбентів, синтезованих із органічних відходів» – Мирослав Мальований;
  • «Методи та засоби аналізу військових даних на основі технологій глибинного навчання та онтологічного підходу» – Роман Пелещак;
  • «Розроблення, дослідження і реалізація генераторів псевдовипадкових послідовностей для застосування у військовій та цивільній сферах» – Володимир Максимович;
  • «Розробка наукових основ створення багатофункціональних оксидних керамічних матеріалів та покриттів» – Зоя Дурягіна.


Також державне фінансування отримають такі наукові роботи молодих вчених «Львівської політехніки»:

  • «Розроблення інноваційних методів та моделей побудови індустріально-орієнтованих інформаційно-комунікаційних систем для модернізації цифрових інфраструктур промисловості» – Галина Бешлей;
  • «Оптимізовані нанокомпозити та сенсорні структури для оборонних систем контролю безпеки та виявлення загроз» – Галина Клим;
  • «Передові процеси окиснення, зокрема нанокаталітичного, в основі кавітаційних технологій очищення водних середовищ від резистентних N-заміщених органічних сполук» – Юрій Сухацький.


Нагадаємо, що науково-дослідний консультаційний центр QS Quacquarelli Symonds оприлюднив щорічний список найкращих університетів країн Європи та Середньої Азії, що розвиваються, на 2022 рік. До нього ввійшли 450 найкращих закладів вищої освіти, зокрема 41 з України, де три – львівські.

Підписуйтесь на наші соціальні мережі

Будьте в курсі останніх новин та ексклюзивного контенту. Слідкуйте за нами у соціальних мережах.

Коментарі

Поки що немає коментарів. Будьте першим, хто залишить свій відгук!

Читайте також

CityLife
Троянський кінь для супербактерії. Як у Львові розробляють новітній антибіотик
Стійкість бактерій до відомих людству антибіотиків розвивається так швидко, що звичні і нескладні інфекції знову стають убивчими. Науковці змушені якнайшвидше розробити новітній ефективний антибіотик. Про те, як над цим працюють у Львові, Tvoemisto.tv розповів доктор біологічних наук, заступник директора Інституту біології клітин Костянтин Дмитрук.
Фото: Unsplash

02 листопада 2020, 20:00

За даними ВООЗ, пише на своїй фейсбук-сторінці докторка Уляна Супрун, у світі щороку внаслідок антибіотикорезистентності помирають 700 тисяч людей, 230 тисяч з них – через мультирезистентний туберкульоз. Якщо нічого не робити, то вже у 2050 році кількість смертей через хвороби, що колись лікували антибіотики, сягне 10 мільйонів. Водночас темпи розробки і виробництва нових антибіотиків швидко знижуються, адже невигідно вкладати величезні гроші у те, що вже за кілька років може стати непомічним...

За підтримки:

Bosch Stiftung Logo

Розроблено:

Levprograming

За умови повного або часткового використання iнформацiї гіперпосилання на tvoemisto.tv є обов'язковим. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій, а рекламної інформації — рекламодавці. Думка редакцiї може не збiгатися з думкою авторiв.

© 2026 "Твоє місто"