"Це може призвести до колапсу": експерт із безпеки про удар по Південному мосту в Києві

Експерт із безпеки Сергій Распутний у коментарі "Твоєму місту" пояснив, чому такі удари становлять загрозу не лише для транспортного сполучення, а й для життєдіяльності столиці, та що потрібно зробити, аби уникнути масштабної кризи.

У ніч на 27 жовтня російські війська завдали ракетного удару по Південному мосту в Києві. Внаслідок пошкоджень рух переправою повністю зупинили, а на частині зеленої гілки метро тимчасово припинили перевезення пасажирів. На думку експерта із безпеки Сергія Распутного, повторні атаки на мости можуть порушити звичний ритм життя столиці, а за відсутності належного кризового планування — призвести до транспортного колапсу.

Удар балістикою по Південному мосту: що відомо

За словами речника Повітряних сил ЗСУ Юрія Ігната, під час нічної атаки 27 жовтня російські війська застосували загалом 16 ракет, попередньо типу "Іскандер-М" або зенітних керованих ракет С-400. Кілька з них були спрямовані саме по Південному мосту. Точний тип озброєння фахівці мають встановити після дослідження місць влучань.

Речник Повітряних сил зазначив, що повністю зруйнувати велику мостову споруду складно, проте навіть пошкодження дорожнього полотна можуть надовго порушити рух транспорту.

За його словами, протягом останніх двох тижнів російські війська зосереджують ракетні удари на столиці. Водночас противник застосовує балістичні ракети кількома хвилями протягом ночі, поєднуючи їх із масованими атаками безпілотників.

Унаслідок останнього удару Південний міст повністю перекрили для транспорту. Це створило додаткове навантаження на інші переправи через Дніпро та спричинило затори. Водіям запропонували альтернативні маршрути через Дарницький міст і міст Патона.

Крім того, через пошкодження інфраструктури тимчасово зупинили рух поїздів зеленої гілки метро від станції "Осокорки" до "Червоного хутора".

"Загроза всьому ритму життя": чим небезпечне перекриття мостів

Експерт із безпеки Сергій Распутний вважає, що наслідки тривалого обмеження руху між берегами Дніпра можуть бути значно серйознішими, ніж затори чи збільшення часу в дорозі.

За його словами, Київ щодня залежить від постійного транспортного сполучення між правим і лівим берегами. Люди перетинають Дніпро, щоб дістатися на роботу, навчання, до медичних закладів або відвідати близьких.

Тому порушення цих зв'язків впливатиме не лише на транспорт, а й на соціальну стабільність міста, яке вже майже п'ять років живе в умовах повномасштабної війни.

Фактично йдеться про ситуацію, коли мешканці одного берега можуть втратити можливість швидко дістатися до іншого. Особливо відчутними такі обмеження стануть для тих, хто щодня користується мостами або метро, щоб потрапити до місця роботи, навчання чи отримати необхідну допомогу.

Читайте також: "Київ може стати двома островами": що буде з мостами та чи врятують понтонні переправи

Чи готовий Київ до транспортного колапсу

Окреме питання — наскільки столиця готова до ситуації, коли одночасно буде обмежено рух кількома мостами.

Сергій Распутний критично оцінює кризову готовність міста. На його переконання, для таких випадків необхідний заздалегідь розроблений комплекс заходів, який передбачатиме чіткі дії відповідальних служб, альтернативні маршрути та зрозумілий порядок інформування мешканців.

Водночас експерт стверджує, що не бачить ознак належного планування та відкритого обговорення такого сценарію.

За словами Распутного, до підготовки мають бути залучені не лише посадовці, які відповідатимуть за реалізацію кризових заходів, а й мешканці столиці, які повинні розуміти, як діяти в разі тривалого порушення сполучення.

Чи зможуть лікарні та екстрені служби працювати без сполучення між берегами

Тривале перекриття мостів може впливати не лише на пересування звичайних автомобілів та громадського транспорту. Важливим залишається питання доступу до медичної допомоги, роботи екстрених служб і забезпечення населення товарами першої необхідності.

Водночас Сергій Распутний переконаний, що за належної підготовки обидва береги Києва можуть продовжувати забезпечувати базові потреби мешканців навіть в умовах суттєвого обмеження транспортного сполучення.

Таким чином, за оцінкою експерта, одним із ключових завдань є підготовка до ситуації, коли кожен берег столиці певний час буде змушений функціонувати з обмеженою можливістю швидкого сполучення з іншим.

Це передбачає не лише транспортні рішення, а й узгоджену роботу служб, які забезпечують життєдіяльність міста.

Як захистити мости Києва від наступних ударів

На думку Сергія Распутного, питання безпеки мостів необхідно розглядати на державному рівні, адже переправи через Дніпро є стратегічними інфраструктурними об'єктами.

Експерт пояснює, що під час бойових дій мости традиційно стають одними з пріоритетних цілей противника, оскільки їхнє пошкодження дозволяє порушувати логістичні та транспортні зв'язки.

Водночас повне руйнування великої мостової споруди є складним завданням. Проте для порушення руху достатньо пошкодити окремі її елементи, після чого експлуатація може стати небезпечною або неможливою до завершення обстеження та ремонту.

Як приклад він згадує Антонівський міст у Херсоні, який зазнавав численних ударів під час бойових дій. Такі випадки, на його думку, демонструють, що навіть без повного руйнування споруди її використання можна суттєво ускладнити.

Експерт наголошує, що швидко побудувати новий міст через Дніпро неможливо. Тому пріоритетом має бути збереження наявних переправ, підвищення їхньої захищеності та підготовка до можливих надзвичайних ситуацій.

Він також підкреслює, що звичайні ремонтні роботи, зокрема оновлення асфальтового покриття, не можуть замінити спеціалізованих заходів із захисту стратегічної інфраструктури.

На переконання експерта, Києву потрібні не лише рішення для ліквідації наслідків чергового удару, а й комплексна підготовка до можливих повторних атак.

Чому проблема значно ширша за один пошкоджений міст

Південний міст уже не вперше опиняється під російськими ударами. На початку жовтня атаки також спричиняли обмеження руху на Південному та Північному мостах, зміни маршрутів громадського транспорту й тимчасові зупинки метро.

Раніше транспортний аналітик Дмитро Беспалов у коментарі "Твоєму місту" пояснював, що для суттєвого порушення сполучення між берегами російським військам необов'язково повністю руйнувати переправи.

За його оцінкою, через перекриття мостів поїздки між берегами можуть суттєво подовжитися. А автобуси, навіть за умови збільшення їхньої кількості, не зможуть повноцінно замінити метро за провізною спроможністю.

Сергій Распутний наголошує: місто має бути готовим до різних сценаріїв, а захист мостів і планування роботи критичних служб потребують системного підходу. Адже від цього залежить не тільки можливість дістатися з одного берега на інший, а й здатність Києва забезпечувати повсякденні потреби мешканців під час тривалих кризових ситуацій.

Докладніше про те, чому Київ настільки залежить від мостів через Дніпро, чи зможуть понтонні переправи стати альтернативою та як тривале обмеження руху може змінити життя киян, читайте в матеріалі "Твого міста".