У Ласкові потрібно знайти останки ще 300 українців: дослідник закликає продовжити пошуки

Дослідник Мирослав Іванек оцінює, що потрібно знайти місця поховань ще близько 300 українців, убитих у 1944 році.

Пошукові роботи у Ласкові / фото: Інститут національної пам'яті

сьогодні о 21:33

На тлі загострення українсько-польських суперечок щодо історичної пам’яті та вшанування Української повстанської армії дослідник Мирослав Іванек закликає продовжити пошукові роботи в польському селі Ласків. Про це він пише у колонці для "Історичної правди".

"Найкращою відповіддю на визнання Святослава Шеремети персоною нон ґрата у Польщі повинно стати продовження пошукових робіт, які стали справжньою причиною атаки на нього, — виявлення поховань українців, убитих поляками, на території Закерзоння", — каже Мирослав Іванек.

Він зазначив, що останки вдалося знайти лише приблизно у 10% загиблих українців, чиї імена вже встановили. Основні пошуки, на його думку, мають відбутися за межами місцевого цвинтаря.

Іванек додає, що пошукові роботи потрібно продовжити навесні 2027 року, а зиму використати для підготовки. Зокрема, Український інститут національної пам’яті має отримати дозволи на дослідження інших ділянок колишнього села.

"Ласків має виняткові умови для проведення пошукових робіт. У нас є велика документація злочину й ідеальна для пошукових робіт топографія місця, бо село практично перестало існувати. У жодному іншому селі, де сталися трагедії на Закерзонні, таких умов немає", — зазначає він.

Додамо, що український історик, депутат Львівської обласної ради Святослав Шеремета, якому заборонили в'їзд в Шенген, зокрема в Польщу, не виключає, що заборона може бути пов’язана з пошуковими роботами вбитих українців у селі Ласків. Водночас він наголошує, що не має підтвердження такого зв’язку.

Що передувало

Нагадаємо, Львівська обласна рада ухвалила рішення про проголошення 2027 року роком УПА, Романа Шухевича та Олега Ольжича 20 жовтня. У 2027 році виповниться 120 років від дня народження Шухевича й Ольжича, а також 85 років від заснування Української повстанської армії.

Автором проєкту рішення щодо вшанування УПА був депутат Львівської обласної ради Святослав Шеремета. На вимогу міністра закордонних справ Польщі Радослава Сікорського його внесли до реєстру осіб, яким заборонено в’їзд і перебування в країнах Шенгенської зони до 20 жовтня 2031 року.

Зазначимо, що Святослав Шеремета також очолював експедицію з пошуку загиблих українців у Польщі у с. Ласково. У ході пошукової експедиції там віднайшли понад 40 остаків українців, які були вбиті підрозділами Армії Крайової та Батальонів хлопських 10 березня 1944 року.

Читайте також: Чого ми не знаємо про Романа Шухевича та як Львів сформував генерала УПА

Нещодавно в розмові для Клубу експертів "Твого міста" історик Богдан Гудь пояснив, чому суперечки між Україною та Польщею щодо Волинської трагедії досі залишаються гострими та як історична пам’ять може вплинути на вступ України до ЄС.

Ми також з'ясовували правду та міфи про Волинську трагедію, про 30 тисяч українських жертв того періоду, 20 тисяч з яких названі поіменно, та чому Сагринь має стати новим символом українців. Докладніше тут.

Журналіст і публіцист Віталій Портников вважає, що не може один народ обирати героїв для іншого. Також думкою він поділився під час зустрічі Клубу експертів "Твого міста". Як Україні відстоювати власних героїв читайте тут.