Не може один народ обирати героїв для іншого". Портников про конфлікти Польщі з Україною

Як Україні відстоювати власних героїв у суперечці з Польщею та чи можливий компроміс, який не вимагатиме відмови від власної історичної пам’яті - пояснив Віталій Портников під час зустрічі Клубу експертів «Твого міста».
Віталій Портников / Фото: Твоє місто
Віталій Портников / Фото: Твоє місто

22 жовтня, 08:21

Напередодні Польща обурилася рішенням Львівської обласної ради проголосити 2027 рік роком Української повстанської армії та Романа Шухевича. На тлі цього загострилася дискусія про українсько-польські історичні суперечності, а українському історику Святославу Шереметі, який очолював експедиції з пошуку загиблих українців у Польщі, загрожує заборона на в’їзд до Шенгенської зони.

Водночас питання про те, як Україні відстоювати власну історичну пам’ять і водночас зберігати партнерські відносини з Польщею, залишається відкритим. Під час зустрічі Клубу експертів «Твого міста» журналіст і публіцист Віталій Портников, коментуючи історичний конфлікт між двома країнами, наголосив: «Не може бути ситуації, в якій один народ обирає героїв для іншого». Він також пояснив, чому ставлення до постатей Степана Бандери, Романа Шухевича та УПА відрізняється залежно від регіону України, і чому пошук компромісу з Польщею не повинен означати відмову від власного історичного бачення.

"Не може бути ситуації, в якій один народ обирає героїв для іншого, тим паче що і в нас вони різні: у Львові Бандера - історична постать, у Харкові - абстрактний символ опору, і то не для всіх. Ми багато чого не можемо пояснити полякама вони багато чого не хочуть почути. У польских аудиторіях я завжди пояснюю, що вони екстраполюють свою травмовану історію стосунків із Галичиною та Волинню на всю Україну. Але поза Львівською, Івано-Франківською, Тернопільською та Волинською областями до польської історичної спадщини ставляться так само далеко, як до румунської, чеської чи німецької".
"Для киянина це щось зрозуміле, але наскільки? Я кажу це як єврей, а для євреїв близькість польської культури набагато більша, ніж для українців зі сходу та центру: моїх маму й бабусю звали польськими іменами, я їв ті самі тістечка, що у Кракові чи Львові, яких у Києві до поїздок у Львів ніколи й не бачили. Тому мені іноді здається, що моя дистанція - це дистанція центру України, а фактично вона набагато далі".

Що передувало

20 жовтня Львівська обласна рада проголосила 2027 рік роком Української повстанської армії, її головнокомандувача Романа Шухевича та діяча ОУН Олега Ольжича. У 2027 році виповниться 120 років від дня народження Шухевича й Ольжича, а також 85 років від заснування УПА.

Рішення розкритикували Генеральне консульство Польщі у Львові та міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш. Польські дипломати заявили, що вважають його таким, що суперечить європейським цінностям і шкодить двостороннім відносинам.

Читайте також: Призупинити партнерство зі Львовом пригрозили два польські мери

22 жовтня віцепрем’єр-міністр і міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський повідомив, що підписав подання про внесення депутата Львівської облради Святослава Шеремети до списку осіб, небажаних на території Польщі. Шеремета був ініціатором рішення про вшанування УПА, Шухевича та Ольжича.

Польський урядовець пояснив своє рішення позицією щодо історичної ролі Шухевича та діяльності дивізії "Галичина". Сам Шеремета наголошував, що вшанування цих постатей важливе для збереження української національної пам’яті.

Читайте також: Чого ми не знаємо про Романа Шухевича та як Львів сформував генерала УПА

Нещодавно в розмові для Клубу експертів "Твого міста" історик Богдан Гудь пояснив, чому суперечки між Україною та Польщею щодо Волинської трагедії досі залишаються гострими та як історична пам’ять може вплинути на вступ України до ЄС.

Ми також з'ясовували правду та міфи про Волинську трагедію, про 30 тисяч українських жертв того періоду, 20 тисяч з яких названі поіменно, та чому Сагринь має стати новим символом українців. Докладніше тут.

Підписуйтесь на наші соціальні мережі

Будьте в курсі останніх новин та ексклюзивного контенту. Слідкуйте за нами у соціальних мережах.

Читайте також

Політика
"Ми приречені бути разом": дослідник, який знайшов останки вбитих українців у Польщі, – про трагедію та примирення
Йому заборонили в'їзд на територію країн Шенгенської зони, а перед тим його команда знайшла останки понад 40 українців, убитих на Холмщині у 1944 році. Депутат Львівської обласної ради Святослав Шеремета опинився в центрі напруження між Україною та Польщею після того, як ініціював проголошення 2027 року роком Романа Шухевича, Олега Ольжича та УПА. Чому рішення про вшанування українських діячів викликало таку гостру реакцію польської сторони? Що відомо про масове вбивство українців у селі Ласків? І чи можливо знайти спільну мову з Польщею, коли йдеться про найболючіші сторінки історії? Про це "Твоє місто" поговорило зі Святославом Шереметою.
Святослав Шеремета / Твоє місто

06 листопада, 19:06

Рішення Львівської обласної ради оголосити 2027-й роком Романа Шухевича, Олега Ольжича та Української повстанської армії спричинило напруження у відносинах із Польщею. Одним із наслідків стала заборона в'їзду до Польщі для ініціатора цього рішення – депутата Львівської обласної ради Святослава Шеремети. Чому вшанування українських діячів викликало таку реакцію польської сторони? Чи може ця історія зашкодити українсько-польським відносинам і як шукати порозуміння в питаннях спільної історії? Про це поговорили зі Святославом Шереметою, який також очолює меморіально-пошуковий центр "Доля"...

За підтримки:

Robert Bosch Stiftung Logo

Розроблено:

Levprograming

За умови повного або часткового використання iнформацiї гіперпосилання на tvoemisto.tv є обов'язковим. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій, а рекламної інформації — рекламодавці. Думка редакцiї може не збiгатися з думкою авторiв.

© 2026 "Твоє місто"